Коли турист – простак, то мед... зеленіє (ФОТО)

Що і як на Закарпатті “впарюють” довірливим мандрівникам і як на це не купитися.

Коли турист – простак, то мед... зеленіє (ФОТО)

Хто на Закарпатті заробляє на довірливих туристах, а хто потерпає від неякісних послуг і поганого іміджу — про це Укрінформу розповіли відомі в області гіди. У нашому матеріалі — про найрозповсюдженіші на Закарпатті схеми наживи на туристах. Розкриваємо їх, аби убезпечити людей від туристичних псевдопослуг.

Мед усіх кольорів веселки

...У кожного гостя сонячного Закарпаття бувала ситуація, коли, спостерігаючи з вікна машини чи автобуса безконечні стелажі з вином-грибами на трасі, якось таки не втримався, та й купив. До прикладу, пляшчину вина – таку, знаєте, у пет-пляшці з-під якоїсь там “Поляни Квасової”. А вдома, зібравши за столом рідню, розлив червону рідину з сильним ароматом у келихи, сказав “Будьмо, гей!”, випив – і з того часу зарікся більше закарпатського вина ніколи не купувати, не пити самому й іншим не радити. “Бо то така бурда, куме, що після того два дні голова болить!”

І то, звісно, не кум винуватий, і не наш сердега-турист, і навіть не закарпатське вино — бо те, що зазвичай продають у цих пляшках на трасах, з вином спільного має мало. Ну, але осад лишається. Щоправда, не матеріальний, а на душі.

 

Але не тільки у гостей сонячного Закарпаття бувають такі трафунки! Й у жителів також. От зі мною, наприклад, сталося — дала себе вмовити спробувати кольорового меду. Це особливий вид карпатського меду, такий, знаєте, зовсім не мед (попри надпис на 100-грамовій баночці), назвімо його фарбованим сиропом (маю надію — цукровим). Найбільше цього різнокольорового меду чомусь продають на Міжгірщині, коло місцевих топових туроб’єктів — як-от озеро Синевир чи водоспад Шипіт, або ж Центр реабілітації бурих ведмедів. Турист тут масовий, а значить — неоране поле для маневрів місцевих горе-цілителів, які, розклавши на своїх ятках цей різнокольоровий мед, обіцяють вам гори здоров'я — тільки таку баночку купіть. Наприклад, із хвойним медом — це така зелена рідина, всередині якої для заманухи плаває гілочка смереки. От купіть — і будуть вам ліки від безсоння, кашлю чи для потенції (це хто на що хворіє).

Я — із тих місцевих жителів, які знають, що у меду є колір (наприклад, майже прозорий він — з акації, золотистий — з липи, чи темно-брунатний — з гречки), але він не може бути зеленим, кольору газону. То купити б таке не наважилася. Але оскільки стою біля ятки, роблю фотографії, то й продавщиця мої активні дії розцінює як зацікавленість товаром, і – швидко так баночку розкрутила, та й мені на руку ляпнула зеленої рідини, мовляв, пробуйте, дорогенька, це ж просто еліксир! Моє “ні” очевидно, прозвучало не надто твердо — і я мусіла злизати із зап'ястя той “мед”. Уже за півхвилини його хотілося запивати й запивати водою, бо в горлі дерло, а післясмак харчового барвника не забивався нічим.

Баночки із зеленим медом я, звісно, не купила. Зате під час наступної своєї поїздки на Міжгірщину — під час щорічного фесту на Синевирі — бачила, як жінки та чоловіки різного віку брали їх як сувенір із Закарпаття, по 35 гривень за штуку чи чотири на 100 гривень. Мене це обурило, і я спробувала біля однієї з таких яток провести роз'яснювальну роботу. Жіночка-торговка мене обірвала швидко і безцеремонно, так же швидко відштовхавши від свого столика й товару. Її наполегливу пораду “краще йти” я сприйняла з розумінням. Але зрештою, відчуваючи деяку провину перед туристами, яких розвели на оці баночки (а скількох іще розведуть!), вирішила розпитати у знайомих гідів про те, які вони спостерігали на Закарпатті різновиди “розводняку” для туристів — і як з ними боротися.

Зеленуватий смерековий мед існує, але дорогий і розходиться лише поміж своїми

- Оскільки мед — це продукт, який чи не найчастіше купують як сувенір, то фальсифікацій багато, і часом люди самі на них провокують, – каже Сергій Прокоп. – Тренд травневих свят — коли приїздять туристи і хочуть купити акацієвого меду. Я завжди розказую туристам, що треба спостерігати за природними періодами: 1 травня меду з акації в природі бути не може, бо вона зацвіте тільки в десятих числах, тобто свіжий акацієвий мед ви можете попитати у пасічників десь так на початку червня. Усе інше, що вам продали — це, м'яко кажучи, не акацієвий мед. Ну, і ще була у мене історія. Привів якось туристів на пасіку до відомого бджоляра, вони у нього акацієвий мед замовили — а дядько жартує, мовляв, добре, зараз я до своїх бджіл піду й скажу їм: ти сьогодні й ще два дні поспіль сідай тільки на акацію, от щоб ні на чебрець, ні на які інші трави — ні-ні, бо у мене тут туристи хочуть чистого акацієвого меду. Це справді можливо, тільки якщо пасіка стоїть біля акацієвої галявини, бо бджола сідає, на що хоче.

Продукт, який продають туристам як смерековий мед у Карпатах, каже Прокоп, у маленьких баночках зеленого кольору — тут теж не треба бути академіком, аби розуміти, що це — фальсифікат: цукровий сироп із барвником. Хоча можна працювати й на совість, з молодих пагонів хвої справді роблять сироп, він дуже помічний від кашлю, але він жовтуватого кольору, а не яскраво-зеленого.

А зеленуватий смерековий мед теж буває — його збирають бджоли під час цвітіння смереки, він є не у всіх бджолярів, він дуже цінний для людини, тому продають за великі гроші й тільки для своїх — бо його дуже мало. Тобто баночка такого меду не може коштувати 45 гривень.

Історія про шнурок і парковку за 50 грн 

- Мене ще в минулому сезоні (а в цьому сезоні це повторилося!) обурило виникнення так званих сезонних парковок у місцях скупчення туристів, таких, як, наприклад, озеро Синевир чи водоспад Шипіт, або Долина нарцисів, – розповідає закарпатський гід Максим Адаменко. – Зараз цей метод заробляння швидких грошей активно використовують на Синевирі. Отож, лайфхак: як заробити мільйон за літо. Домовляєшся з місцевою владою, наймаєш двох-трьох працівників (хлопці з сусіднього села), купуєш десять метрів канату, прибиваєш на дорозі, що веде до озера, два кілки. Готовий “шлагбаум”. Для того, аби хтось зі своїм автобусом за нього проїхав і запаркувався, мусить заплатити 50 грн. Платиш — тоді один із хлопців цей “шлагбаум” підніме і тебе пропустить. Навіть тобі квитанцію дадуть, яка засвідчить, що ти скористався послугами паркування! Хоча розумієш, що це просто надрукований папірець.

Зі слів Максима Адаменка, усі цим активно обурюються — але результатів це не дає ніяких, “парковка” працює далі.

- Ти щоразу, платячи за це місце для авто, почуваєш себе, як Кіт Базиліо, з яким Аліса поділила 5 монет за принципом: собі – чотири, йому — одну, – каже Максим. – Бо по-перше, це таки найдорожча парковка на Закарпатті, а по-друге, вона не облаштована зовсім — там нема відведених місць для авто, не зрозуміло – хто тобі надає ці послуги з паркування — чи то Нацпарк, але чи має він на це юридичне право? Якщо ні, то чому тоді беруть гроші — і чому саме 50 грн? Питань, словом, маса. І наразі — без відповідей. Хоча вони гравцям туристичного ринку дуже потрібні, – каже Адаменко.

Цікаво, що два роки тому на Закарпатті схожа ситуація спричинила скандал. Це було в 2016-му, коли в Долині нарцисів в урочищі Кіреші дорожники зробили шматок асфальтової дороги на під’їзді в Долину. Там одразу ж організували стихійну парковку, з кожного авто брали по 15 грн. Активісти зафільмували дивних паркувальників без розпізнавальних знаків, зчинили шум, поліція навіть відкрила провадження — втім, пошуміли-погули, а через місяць уже інші активісти фіксували цих же паркувальників у долині. Сезон там, щоправда, короткий, лише друга половина весни, тому питання стихійної парковки в Долині нарцисів з'являється й зникає щороку – разом із цвітінням там ендеміків і напливом туристів.

Втім, за цей для нас із вами короткий час хтось встигає добре заробити. Особливо, якщо – згідно з офіційними цифрами, – щорічно Долину нарцисів відвідує 10 тис. туристів.

Лікнеп туристам краще проводити в автобусі, бо ще поб'ють 

Втім, боротися на місці з такими горе-представниками турбізнесу — справа марна. Інколи це собі дорожче, продавці реагують агресивно, можуть привселюдно й матюків нагнути.

Гід Олена Кудря каже, що має за принцип завжди розповідати своїм туристам про те, як і де їх можуть обманути, – ще по дорозі, в автобусі.

 Мої туристи мені дорогі — в тому сенсі, що люди, які отримали якісні послуги, переважно повертаються вдруге, тому я своїх туристів від таких горе-продавців оберігаю. Але тут треба бути й самій дуже обережною, бо як хтось із жіночок таки захоче купити того меду, – аби вони себе також не відчували, м’яко кажучи, нерозумними. Разом із тим, я розумію, що місцеві також хочуть заробити на туристах, тому дію за принципом: хай заробляють, але не на моїх. Тому я зі своїми клієнтами дорогою завжди ділюся лайфхаками. Щодо меду, наприклад: я тут живу і маю знайомих пасічників, вони розповідають – що в цьому році добре цвіло, що варто купувати, а що ні. Наприклад, у 2019 майже нема акацієвого меду: вона цвіла, але йшли дощі, бджоли не літали, тому не купуйте акацієвий мед цього року.

Або ось карпатський чай — теж популярний сувенір. На розкладках продавців — збори минулого року, бо цьогорічні трави тільки збираються і сушаться. Тому попереджаю людей, що пакетик треба відкрити: якщо він має стійкий сильний запах — значить, цей збір оброблений ароматизатором.

Ну або бриндзя — ще один популярний сувенір, якого туристи купують багато. Але бриндзя є овеча – корисніша й дорожча, а є з коров'ячого молока, котра має м’якший смак, не така різка – й дешевша. Для того, аби допомогти відрізнити одне від іншого, користуюся порадою колеги, якось підслухала геніальну фразу: “Якщо ви почуєте в бриндзі такий шкарпетковий аромат — знайте, це — овеча, а якщо пахне молочком — то це коров'яча”.

Ще один спеціалітет — карпатські гриби. Також мало хто здогадується, що все те, що ви бачите в банках — це, як правило, урожай позаминулого ще року. Знаючи, що на Закарпатті — не сезон грибів, не раджу їх купувати.

Ну й вино, ще один тренд. У горах багато продають закарпатського вина, але там нема виноградників, тільки полонини. Тому раджу туристам купувати вино в тому регіоні, де бачать виноградники з вікна автобуса. Дуже обережно раджу куштувати вино на замках, бо часом перший поганий смак переб'є апетит, і турист більше закарпатського вина — вже справжнього – куштувати не захоче, – каже гід.

Нема сувенірів – є фальсифікат

Олена Кудря каже, що фальсифікат на туристичному ринку викликаний кількома факторами.

- Найперше — багато туристів, є попит, а цей попит не вдоволений пропозицією, тому й смерековий мед у баночках піде. Туристи — це такий народ, що в якості сувеніру тягнуть усе підряд. Усі знають історію з камінчиками з Колізею (їх туди вантажівкою напередодні завозять, а за день туристи їх розтягують, з такими темпами саму споруду вже давно б розтягли на камінчики). У мене були випадки, коли з Карпат везли смереки. Жіночки висмикують їх із ґрунту на зупинці при гірській дорозі, замотують у вологу ганчірочку й везуть, щоб посадити на дачі. Якось обслуговувала білоруську групу, вони під Новий рік в Ужгороді шукали, де купити смереку — причому, з чеком, бо їм через кордон везти. Купили в квітковому магазині — були такі щасливі, що не передати словами!

- Насправді це все — проблема відсутності закарпатського сувеніра.

Сувенір — це щось на пам'ять. Колись в області були цехи — різьби по дереву, плетіння, гончарний, ткацтва, переробки вовни... Зараз цього нема. Справжній закарпатський сувенір — це лоза в Ізі, плетиво з кукурудзи від ромів, в угорських селах ще є залишки ткацтва, дуже добре продаються їхні ткані “покрівці”. Але це — мізер. Здебільшого, усе те, що на розкладках — одноманітне, і вироблене не тут. Це велика ніша на ринку, і я дивуюся, як її досі ніхто не заповнив. А відсутність якісних місцевих сувенірів, власне, й породжує усі ці зелені меди.

Скарг від туристів - дуже мало 

А насамкінець розповімо – "куди звертатися, якщо вас ошукали". Про це питаємо у головного чиновника з туризму на Закарпатті Дениса Мана (очільник департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА).

- У нас діє Обласний контактний центр – установа, яка приймає дзвінки та повідомлення в мережі від громадян та організацій і передає їх на розгляд компетентним органам влади, – каже Денис Ман. – Номер гарячої лінії Центру безкоштовний і єдиний для усіх видів звернень: 0-800-501-484.

Наш департамент економічного розвитку й торгівлі також працює з Центром і реагує на звернення, що надходять. Однак хочу наголосити, що звернень безпосередньо від туристів у нас дуже мало, здебільшого ми опрацьовуємо звернення громадян із питань ціноутворення на ринку, скарги, пропозиції щодо покращення економічної й соціальної ситуації тощо. Разом із тим, в Україні останні два роки ми чуємо, що послуги, надані туроператорами і турагентами, нерідко є предметом невдоволення туристів та туристичних груп. Зі скаргами звертатися необхідно до того органу, який контролює діяльність учасників туристичного ринку. У випадку з туроператорами таких органів є кілька, але найбільш фаховими і тими, які володіють справді потенціалом та інструментами впливу, є орган ліцензування туроператорів – Міністерство економічного розвитку і торгівлі, а також орган, що опікується питаннями захисту прав споживачів — Держпродспоживслужба.

- За скаргою туриста факт порушення перевіряє спеціальна група фахівців, до якої входять представники цих двох організацій. У разі виявлення грубих порушень туроператором умов діяльності, його може бути позбавлено ліцензії. Орган захисту прав споживачів також реагує на звернення щодо якості будь-яких інших послуг і товарів, які придбає покупець, – каже Денис Ман.

Крім того, чиновник радить звертатися ще й в обласне управління туризму і курортів.

- Наш номер – незмінний ось уже чотири роки: 0312 61 44 11. Фахівці готові надати консультацію з усіх питань, які турбують наших гостей, завжди намагаємося на них оперативно відреагувати з тим, аби перебування туристів на Закарпатті було максимально комфортним.

Тетяна Когутич, Фото автора та Сергія Гудака, Укрінформ

 
05 липня 2019р.

Теги: турист, простак, мед

Коментарі

Читатель 2019-07-29 / 20:29:20
Вообще, способ один-единый. Усвоить истину, что капитализм - есть капитализм! Всё! Времена СССР, когда всё было государственным, за всем следили, давно прошли.

Второе. Есть очень важное "но". Турист - человек, сорящий деньгами! И ему, по сути, без разницы, как ими насорить. А потому, если, с одной и другой стороны, люди идиоты - их проблемы. Ну, если человека "устраивает", почему бы не обдурить? Сам же себя дурит человек! Кто ему виноват?

Читатель 2019-07-29 / 20:21:04
А что это за тупость у людей? Никогда же зеленого меда не было! С чего бы, вдруг, он взялся?

А во-вторых. Насчет вина. Так, в пластиковой бутылке - КАКОЕ ЭТО ВИНО? Сразу понятно, что не брать! Или люди такие тупые?

Исаак 2019-07-06 / 13:16:00
Когда родился хохол - евреи заплакали...

НОВИНИ: Соціо

17:32
В Ужгороді пройдуть акції до всесвітнього дня прибирання
17:28
/ 1
З огляду на ремонті роботи тимчасово зміниться розклад руху електричок Батьово-Королево та Мукачево-Сянки
15:24
/ 1
Новий дитячий роман Галини Малик про лицаря Горчика презентували в Ужгороді
14:12
/ 2
У І півріччі 2019-го на Закарпатті продано фармацевтичних товарів на 14,9% більше, ніж за аналогічний період торік
13:48
/ 2
У Мукачеві збільшать фінансування медичної програми для підтримки хворих на ниркову недостатність
12:13
На посту у Нижніх Воротах на Воловеччині зупинили іноземці без документів та водія, що "сумнівно" перевозив мотоцикли
11:56
/ 1
З початку року на Закарпатті від продажу землі до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 80 млн грн
11:44
/ 1
В Ужгороді відкрили "Тур'євроцентр-Закарпаття"
11:25
Парад рудих пройде у Мукачеві
11:22
Закарпатські підприємства сплатили понад 315 млн грн податку на прибуток
10:16
У п'ятницю, 20 вересня в Ужгороді через роботи на водогоні можливі перебої водопостачання
01:46
Білківська сільрада розпочала процедуру утворення об'єднаної територіальної громади
18:51
/ 4
Суд у Львові розгляне апеляцію по ВЕС на Боржаві
17:50
До бюджету Закарпаття надійшло понад 2,3 млн грн транспортного податку
16:37
Румунсько-українська кампанія зі збору крові стартувала в Ужгороді
16:17
135 одиниць вогнепальної та холодної нелегальної зброї переплавили в заводській печі в Ужгороді
16:05
/ 1
Виконком в Ужгороді не зміг погодити китайський електронний квиток за 1 млн грн в місяць з кишень містян
15:15
Послуги виконкому Ужгородської міської ради можна вже отримати онлайн
13:44
/ 3
Гірське село священних корів
13:25
До кінця року на Тячівщині та Рахівщині за рахунок відновлення фінансування проектів за кошти ДФРР завершать ряд об’єктів
13:14
В Ужгороді погодили графік безкоштовного користування спортивними спорудами "Авангарду"
12:44
В Ужгороді пройде Європейський тиждень мобільності
11:44
/ 3
На Вченій раді УжНУ вручили низку атестатів доцентів
11:27
/ 7
В Ужгороді з історичного центру має зникнути зовнішня реклама
11:16
ФОТОФАКТ. На Піп Івані випав перший дрібний сніг
» Всі новини