Молдовани — лідери серед затриманих нелегальних мігрантів на Закарпатті

В останні роки до вихідців із країн Південно-Східної Азії, Близького та Середнього Сходу, Африки, які рвуться через українсько-словацький кордон на ситий Захід додалися ще й молдовани, грузини, чеченці. Прикметно, що ті ж молдовани не йдуть через “братню” Румунію (бо там незаконний перехід кордону карається ледь не так, як навмисне вбивство), а шукають “канали” в українських “дірявих” кордонах...

З роками потік мігрантів через Закарпаття не зменшується. Скажімо, за 2006 рік, за даними підрозділів Прикордонної служби та МВС, понад 5 тисяч мігрантів із 44 країн були затримані в Закарпатській області за порушення правил перебування в Україні та спробу незаконного перетину державного кордону. Найбільше затримано молдован – 2082 осіб, громадян Індії – 642, Пакистану – 507 осіб, Грузії – 381, Бангладеш – 339, громадян Росії (в основному чеченців) – 331, китайців – 300 чоловік. Навіть з екзотичної Палестини до нас дійшло аж 212 душ... Ще 1040 нелегалів передано закарпатським прикордонникам у порядку реадмісії, тобто їх затримувала вже словацька чи угорська прикордонна поліція на своїй території. Це ті, що попалися вже там, а скільки вже десь в Англії чи Голландії?!

Про масштаби нелегальної міграції красномовно свідчать сухі цифри статистики. Починаючи з 2003 року, спостерігається тенденція до збільшення кількості затриманих нелегалів на ділянці українсько-словацького кордону. Якщо у 2003 році було затримано 947 осіб, через рік уже 2174, то в 2005-2007 – від 4 до 5 тисяч щороку.

МІЖНАРОДНІ КАНАЛИ НЕЛЕГАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ

Оперативники Служби безпеки України, на яку й покладено законом розслідування кримінальних справ стосовно нелегальної міграції, відзначають активізацію у 2006-2007 роках незаконних переправлень громадян Республіки Молдова через держкордон України в Ужгород­ському, Перечинському та В.Березнянському районах. Самі затримані молдовани пояснюють своє бажання міграції в країни Західної Європи відсутністю роботи в себе на батьківщині, політичними репресіями та низьким рівнем заробітної плати.

Як у 2006, так і в 2007 роках були зафіксовані факти самостійного, за топографічною картою з нанесеним маршрутом, руху окремих груп до кордону зі Словаччиною та корегування руху по мобільному телефону з суміжної з України території.

Аналітики СБУ виділяють 6 стійких міжнародних каналів незаконного переправлення нелегалів, які функціонують вже не перший рік:

1. Індо-пакистанський. Проходить за маршрутом: Індія (Пакистан) – Іран – Закавказький регіон – Росія – Україна – Західна Європа. Або через середньоазіатські республіки колишнього СРСР і далі за цим же напрямком.

2. Шрі-ланкійсько–бангладеський. Маршрути: Шрі-Ланка – Об”єднані Арабські Емірати – Болгарія – Росія – Україна – Західна Європа; Шрі-Ланка – Казахстан (Узбекистан) – Росія – Україна – Західна Європа; Шрі-Ланка – Індія – Україна – Західна Європа.

3. Афганський. Маршрути: Афганістан – Пакистан – Іран – Азербайджан – Росія – Україна – Західна Європа; Афганістан – середньоазіатські республіки колишнього СРСР – Росія – Україна – Західна Європа.

4. Китайський. Переміщення громадян Китаю здійснюється переважно за маршрутом: Пекін - Москва - Київ - Львів - Пшемисль - Краків - країни Західної Європи.

5. В’єтнамський. Громадяни В”єтнаму, які раніше працювали на території СРСР за контрактами а тепер не бажають повертатися на батьківщину, а також ті, що прибувають до країн СНД по туристичних каналах, використовують підроблені закордонні службові паспорти, виготовлені, як правило, у Москві.

6. Арабсько-курдський. Громадяни Ірану, Іраку, Сирії, Йорданії, Єгипту, Лівану, Палестини прибувають в Україну, як правило, за дійсними національними паспортами повітряним та морським шляхом з метою подальшої нелегальної міграції на Захід.

Основними країнами – постачальниками незаконних мігрантів продовжують залишатися Китай, Бангладеш, Індія, Пакистан, В’єтнам, Шрі-Ланка. З одних країн тікають через безробіття, з інших—через війну (Ірак, Афганістані, Сомалі тощо).

ЗАКАРПАТСЬКІ ПРОВІДНИКИ НЕЛЕГАЛІВ

Про загострення оперативної обстановки у нашому краї, пов'язаної з незаконною міграцією, свідчить і те, що з кожним роком спостерігається збільшення кількості порушених кримінальних справ за ознаками ст. 332 КК України. Так, у 2007 році слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області було порушено 28 кримінальних справ. Загалом на Закарпаття припадає кожна третя кримінальна справа даної категорії, розслідувана Службою безпеки України. Минулоріч вказаним слідчим підрозділом розслідувалось 60 кримінальних справ, по яких проходило 72 особи, причетні до організації каналів нелегальної міграції. З них до суду направлено 37 справ щодо 51 чоловік. До різних термінів ув’язнення засуджено 42 особи. Ось—приклади.

20-річний Любомир Б., проживаючи в смт. В.Березний та не маючи постійного джерела заробітку, у серпні 2006 року погодився на пропозицію свого одосельчанина Тараса Ш. (останній, до речі, вже мав судимість за переправку нелегалів) взяти участь у переправленні 12 нелегалів через державний кордон України в Словаччину. За це хлопцеві пообіцяли 200 доларів.

4 серпня “провідники” прибули до автодрому, що знаходиться в районі Ужгородського аеропорта, де до них приєднався мешканець с.Шишловці Ужгородського району Л. Невдовзі трійця отримала 12 громадян Молдови, яких доставив мешканець Ужгорода Іван на власному автомобілі “Волга”. Будучи обізнаними з місцевістю, супроводили нелегалів до загороджувального паркану інженерно-технічних споруд Державної прикордонної служби України. Далі зробили пролаз у колючому дроті, через який “запустили” молдован та супроводили їх до лінії державного кордону України, а далі переправили в Словаччину. Все йшло добре, доки близько 19-ї години того ж дня Л. із нелегалами не був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки. Любомиру тоді пощастило втекти назад в Україну. Хлопчина спершу переховувався від слідства, але в листопаді 2006 року був затриманий і взятий під варту. В серпні 2007 року вироком Ужгородського міськрайонного суду березнянець був засуджений до 3 років позбавлення волі. За рішенням Апеляційного суду цей вирок залишено без змін. Його “подільник” Тарас засуджений до 3,6 року позбавлення волі.

Попалися на нелегалах і двоє мешканців Малого Березного: 21-річний Роман та 28-річний Євген. У вересні 2005 року молодики разом зі своїм знайомим С. із села Стрибава Великоберезнянського району здійснили незаконне переправлення нелегалів у Словаччину, за матеріальну винагороду з розрахунку по 100 доларів за кожну переправлену “голову”.

На околиці села Завосино В.Березнянського району, біля сільського кладовища, трійця отримала вночі 28 вересня від невстановлених слідством осіб 29 громадян Індії, одного непальця та одного пакистанця. Лінію державного кордону України перетнули близько 6-ї години ранку в районі 145-146 прикордонних знаків та прослідували вглиб території Словаччини. Там наші провідники залишили нелегалів, після чого тим же маршрутом повернулись в Україну. Але невдовзі попалися...

Вироком Великоберезнянського суду Євгена та Романа визнано винними у вчиненому злочині й засуджено до реального (хоч й не тривалого) позбавлення волі.

Ще один березнянець, який попався на переправці нелегалів, це 26-річний Віталій з села Чорноголова. Останній одержав 4 роки умовно за те, що переправив 6 громадян Іраку через українсько-словацький кордон в районі 301 прикордонного знаку прикордонної застави „Ужгород” У ході досудового слідства молодик порушив умови запобіжного заходу і почав переховуватися від органів досудового слідства. Однак у листопаді 2006 року працівниками спецпідрозділу УСБУ він був розшуканий аж у Харківській області та доставлений на Закарпаття.

ЗАТРИМУЮТЬ ЛИШЕ КОЖНОГО ДЕСЯТОГО НЕЛЕГАЛА?..

Правоохоронці виявляють все нових учасників організованих злочинних груп, які займаються переправкою нелегалів. Серед новітніх “сусаніних” час від часу попадаються й прикордонники та правоохоронці. Уже цьогоріч, на початку лютого, на переправці сомалійців попався наш прикордонник, якого затримали його ж колеги. Сказав, що захворів і не може вийти на чергування, а вночі попався...

Злочинці опиняються на лаві підсудних: одних “садять” реально, інші ж відбуваються відстрочками від виконання вироків, себто умовними покараннями суду. А справа їхня живе й примножується. То чи здатна Україна самотужки побороти це лихо?

--Ми можемо лише локалізувати окремі випадки та окремих осіб, які цим займаються. Саме ж це явище, в основі якого лежать макроекономічні фактори, ані СБУ, ні Україна загалом побороти не може,--вважає заступник начальника відділу по боротьбі з нелегальною міграцією УСБУ в Закарпатській області підполковник Дмитро КАЧУР.— Якщо людині нічого їсти, нічим годувати дітей, то вона буде цим займатися, бо має з цього матеріальний зиск. А провідникові платять до 200 євро за кожного переведеного через кордон нелегала!

З іншого боку, доки в державі немає комплексної системи протидії злочинності взагалі, доти і ми нічого не вдіємо. Усі програми протидії нелегальній міграції, що діяли досі, були, на жаль, формальними. Треба вивчати міжнародний досвід. Америка посадила знаменитого Аль-Капоне не за рекет та контрабандну спиртного, а за несплату податків. Якщо в Україні буде створено ефективну фіскальну систему, те ж декларування доходів, тоді відразу буде видно, хто на чому купив “Мерседес”, збудував віллу тощо. Це буде ефективна протидія корисливим злочинам, до яких належить і нелегальна міграція.

Звідкіля ж ідуть до нас нелегали? Через східний кордон: з Росії, Білорусі, через Одеський порт. Тому в першу чергу слід укріпляти не західний кордон, на який чомусь держава й робить основний акцент, а східний. А наразі маленьке Закарпаття є основним буфером між нелегалами з Азії та Африки та Західною Європою. Вони до нас потрапляють, ми їх повинні не пропустити далі, вони осідають тут... Як наслідок, в Україні залишаються усі потенційні загрози, пов”язані з нелегальними мігрантами. Перша загроза—це епідеміологічна. Вони ідуть з критичних регіонів, де поняття санітарії відсутнє, і несуть до нас свої специфічні хвороби на кшталт африканської лихоманки Ебола, про яку наші лікарі знають тільки з книжок і від якої фактично немає ефективного захисту.

Друга загроза від навали нелегалів—етнічна. На прикладі Франції, де постійно виникають “чорні бунти”, ми бачимо, до чого може призвести нагромадження в державі вихідців з азійсько-африканських регіонів. Вони створюють братства—замкнуті структури з власною ієрархією, котрі фактично є першим кроком до створення якісної злочинної структури. В Америці найбільшою проблемою є злочинні групи з Африки. Потенційно це ж саме може бути і в нас. Тим паче, що перенаселені Китай, Індія, Ірак тощо напряму зацікавлені “розпорошити” чим більше своїх мешканців по світові.

І третій фактор: нелегальна міграція—це рентабельний бізнес. А всюди, де крутяться великі тіньові кошти, виникають потенційні корупційні ризики. Доки в Україні будуть пропонувати послуги перевізники нелегалів та окремі прикордонники, правоохоронці, доти цей бізнес існуватиме. А спокуса велика. В залежності від товару, організатора та гарантій кожен нелегал сплачує від 2 до 5 тисяч доларів лише за прохід по Україні. Китайці ж платять за доставку на Захід до 30 тисяч, а може й більше. До слова, раніше всі нелегали йшли до Словаччини, де слов”янський менталітет тамтешніх правоохоронців дозволяв їм брати активну участь у цьому злочинному бізнесі. Бо інакше не можна пояснити, чому нелегали тисячами “просочувалися” через їхній чудово технічно оснащений, на відміну від нашого, кордон, де прикордонник по відео може фіксувати весь рух через кордон. Тепер же пішли і в Угорщину. Хоча там теж добре оснащені технічно прикордонники, тими ж тепловізорами, які чудово працюють на рівнинах. А місцеве населення за виявлення нелегалів матеріально стимулюється державою. І все ж ідуть, хоча одразу й здаються місцевим властям.

Скільком нелегалам вдається пройти через український кордон? Я так думаю, що попадається лише відсотків десять...Що там казати, коли тільки кожен третій із затриманих потрапляє на повторну співбесіду в міграційну службу! Тобто дві третини відразу ж були перекинуті через кордон, тільки но їм видали довідки про тимчасове перебування на території України!

На жаль, словаки та угорці не надають нам інформації, скількох за рік вони затримують. Реальним показником буде реадмісія, тобто передача затриманих нелегалів Україні. Хоча самих нелегалів інструктують, аби вони ні в якому разі не зізнавалися на Заході, що прийшли з України, бо їх неодмінно повернуть нам...

Позаяк у цьому тіньовому бізнесі крутяться величезні кошти, злочинці придумовуватимуть щоразу нові схеми легалізації нелегалів. От у нас часто запитують, чому ми не затримуємо темношкірих “братів”, які натовпами, серед білого дня вештаються Ужгородом, іншими населеними пунктами. А як його затримати, якщо він має офіційний “папірь” про легальне перебування в Україні?! Відбувається це таким чином. Коли затриманого нелегала передають у Павшинський табір, за ним приходять з юристом представники “благодійних” організацій, котрі фінансуються на кошти ООН та Євросоюзу. Від імені затриманого пишеться заява, що він просить в Україні статусу біженця, хоча всіма своїми діями він доводить протилежне, адже більшість мешканців табору затримуються саме під час спроби покинути територію нашої держави.

На підставі цієї заяви наша міграційна служба видає затриманому довідку, що його заява розглядається, і на цей період він може легально перебувати на території України. Далі 99 із 100 заявників отримують відмову, яку оскаржують в суді. На час розгляду справи в суді їм змушені видати нову довідку про легалізацію. Коли суд першої інстанції відмовляє в задоволенні позову, оскаржуть це рішення. А розглядає ці справи апеляційний Адміністративний суд аж у Львові... Адвокат, ясна річ, процес усіляко затягує, а доки вся ця катавасія триває (може й рік тягнутися), нелегал цілком законно у нас перебуває. І чіпати його не можна, бо Верховний комісаріат у справах біженців ООН обуриться порушенням прав людини... А за цей час він вдруге чи вп”яте спробує “пробитися” через кордон і рано чи пізно таки втрапить на Захід. Бо за це його родичі заплатили великі гроші.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати