“Чорні лісоруби” на Тячівщині продовжують красти столітні дуби (ДОКУМЕНТ)

У Тячівському держлісгоспі продовжують красти дубовий ліс. «Чорні лісоруби» зазвичай орудують під покровом ночі, обираючи найкращі дуби і залишаючи після себе лише голі пеньки.

Щоправда, трапляються випадки, коли порушники рубають ліс вдень і їм, навіть поміченим, вдається втекти від поліції. Проходить деякий час, ґвалт стихне й ці люди знову продовжують свою темну справу.

Громади навколишніх сіл – Біловарців, Грушова, Кривої і Тересви – щоб врятувати столітні дуби від незаконної вирубки, об’єдналися й ініціювали створення дубового заказника. Сьогодні площа новоствореної природоохоронної території Тячівського держлісгоспу складає майже 200 га.

Але дуби від «чорних лісорубів» це не врятувало. Хіба що змусило їх припинити вирубувати у новоствореному заказнику.

Акти лісових правопорушень, складені працівниками Тячівського держлісгоспу, свідчать що порушниками є обмежене коло з одних і тих самих осіб. Окрім того, цих людей добре знають місцеві.

«От наприклад кубометр дуба коштує біля 100 доларів. За столітнє дерево можна взяти до 1000 доларів США. Тому достатньо тільки 3-4 метровий стовбур, а інше не потрібне залишаємо. На дерево попит є. Ви думаєте хтось, хто працює з дубом, відмовиться купити дерево за нижчою ціною?», - розповідає один з так званих «чорних лісорубів».

Місцеві деревообробники називають нижчу ціну, 60-70 доларів США. Щоправда запевняють, що дуб від них не купляють.

«Жоден з нас не опускається до їхнього рівня, щоб мати з ними справу. Вони перебиваються випадковими збутом комусь з дрібних підприємців чи для власних потреб», - каже деревообробник з Тересви.

В той же час офіційні ціни на дуб-кругляк значно вищі: в лісгоспі дуб 1-3 сорту відпускають за ціною 10,4-10,2 тис. гривень за кубометр, при цьому зазначають: «Цьогорічний ринок на дуб слабкий».

Крадії дубів мають свої імена

За минулий 2018 рік в Тячівському держлісгоспі склали 55 актів порушення природоохоронного законодавства. Всі ці акти по незаконній порубці дерев направили до Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Серед спійманих лісівниками і активістами правопорушників найчастіше зустрічаються особи Шафар М.М., Плиска С.В. та Гуцул І.О.

«Зі свого боку з порушниками ми боремося шляхом здійснення рейдів та проведення пояснювальної роботи серед населення по запобіганню виявлення лісопорушень. Про всі випадки інформуємо поліцію.

 Але, зазвичай, то одні й ті самі люди. Там, де росте дуб, найчастіше зустрічаємо Шафара М. і його брата», - каже директор Тячівського держлісгоспу Наталія Катреняк.

В свою чергу в поліції було відкрито 16 кримінальних проваджень, з яких 10 закрито, по п’яти ведеться слідство і одна справа скерована до суду.

В поліції кажуть, що вчасно реагують на всі випадки, але сам процес збору доказів інколи відкладається чи затягується з об’єктивних причин.

«Працівнику поліції самому потрібно піти в ліс, знайти і обстежити зрубаний пень, а потім відшукати вкрадене дерево, яке вже може бути десь на приватній пилорамі. Тоді потрібно обходити їх всі.

Ускладнюється завдання, якщо на тому місці проводилась вибіркова вирубка і самим лісгоспом, і порушниками. Документи є на 5 дерев, а пеньків є 6. І нам треба визначити, котре саме дерево зрубали незаконно», - пояснюють в Нацполіції.

Окрім того, правоохоронці кажуть: щоб притягнути порушників до кримінальної відповідальності за незаконну вирубку дерев, потрібно, щоб ті завдали шкоди держави на 2 млн гривень. В той же час, навіть якщо «чорні лісоруби» орудують постійно, то збитки, завдані державі однією і тією самою людиною, менші в рази.

«У всіх випадках з незаконною вирубкою дерев у Тячівському держлісгоспі за 2018 рік йдеться про адміністративну відповідальність. Справу по якій, якщо не довести провину підозрюваного протягом півроку, доведеться закрити», - говорять поліцейські.

24 квітня цього року Верховна Рада прийняла законопроект 10201-1 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65825 ), яким вносяться зміни до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів. Зокрема, цим документом поріг кримінальної відповідальності за вирубку лісу знизили з 2 млн до 20 тис. гривень, що значно «розв’яже руки» правоохоронцям і суддям. 16 травня Закон підписав Президент.

Створення заказника не вирішило проблеми «чорних лісорубів»

Минулого року активісти Біловарців, Грушова, Кривої і Тересви клопотали про створення дубового заказника в межах Тячівського держлісгоспу. На думку селян природоохоронний статус територій і більш жорстке законодавство за вирубку дерев тут мало б зупинити знищення столітніх дубів.

Офіційно заказник «Тересвянська долина» створили на початку цього року, відвівши у заповідання 192, 9 га.

«Громади хотіли і ми пішли їм на зустріч: включили ділянки, на яких у нас мали проводитись лісогосподарські заходи. Тепер ми там не рубаємо, але податок на землю сільрадам сплачувати продовжуємо. Для лісгоспу це збитки.

Щодо незаконної порубки, вона як була, так і є. Щоправда не в межах заказника, а в лісгоспі», - говорить директор Тячівського держлісгоспу Наталія Катреняк.

І в лісгоспі, і в поліції впевнені, що якби місцеві активісти звернули більше уваги на так званих «чорних лісорубів», то допомогли б і лісівникам, і слідству.

«Люди знають один одного, знають хто чим займається, але мовчать про це. Натомість шукають їхніх спільників серед нас», - кажуть посадовці.

Нещодавно активісти заявили при викрадення дубів у новоствореному заказнику. Проте, за словами лісівників, інформація не підтвердилась – дерева знову зрубали в межах лісгоспу.

 «Під час роботи комісії серед активістів був і неодноразовий порушник Шафар М., на якого у 2018 році ми склали 7 актів за лісопорушення. Для чого він там був? Щоб дізнатись, де точна межа лісгоспу і заказника? Думаю, що скоро ми про це дізнаємось», - коментує директор лісгоспу.

Теги: дуби, аказник, лісоруби

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати