Звіт з оцінки впливу на довкілля щодо будівництва вітрової електростанції на Боржавській полонині сягнув 1700 сторінок.
Науковці та юристи не полінувалися прочитати його від початку до кінця, підготували зауваження, вказуючи на очевидні порушення законодавства та недопустимість будівництва вітряків на унікальній карпатській полонині.
Ці аргументи надіслали департаменту екології Закарпатської обласної державної адміністрації, котрий, за процедурою оцінки впливу на довкілля, підтримує звіт або відхиляє. У Закарпатській ОДА порушень не побачили, негативного впливу на довкілля — теж, тож дозволили ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» будувати вітрову електростанцію загальною потужністю 120 МВт, що передбачає зведення 34 сучасних вітроустановок. Громадські екологічні організації вже готуються оскаржувати це рішення в суді.
Щоб зрозуміти, з чим не згодні екологи та місцева громада, варто ознайомитися з висновками екологічного департаменту Закарпатської ОДА. В оприлюдненому в реєстрі ОВД документі йдеться, що будівництво ВЕС передбачає створення необхідної інфраструктури, зокрема під’їзних доріг, підземних кабельних ліній електропередач, трьох розподільчих пунктів та електричної підстанції.
Загалом для будівництва ВЕС має бути задіяно близько 50 гектарів Боржавських полонин. Власне, будівництво ВЕС передбачає риття котловану під фундамент вітроустановок, буріння отворів під палі, бетонування основи тощо.
При цьому автори звіту з оцінки впливу на довкілля запевняють: жодне дерево не буде зрубано, вплив на ґрунти, підземні води, ландшафт та біологічне різноманіття — мінімальний. Але згадані елементи проекту ставлять це під сумнів. Як можна прокласти кабелі в горах або рити котлован без спотворення ландшафту?
Якщо чиновники не хотіли визнавати звіт негативним, могли б прописати екологічні умови та обмеження так, щоб запланована діяльність була неможливою. Такий досвід ухвалення рішень щодо сумнівних звітів з ОВД є в інших регіонах. Однак у даному разі щодо екологічних обмежень держслужбовці обмежились розмитою фразою, що роботи мають проводитися з дотриманням чинного природоохоронного законодавства.
«Ми аналізували той звіт, знайшли кричущі порушення чинного законодавства, підгодували зауважень на 16 сторінок. Ми не розуміємо, як департамент це пропустив, — розповідає Катерина ПОЛЯНСЬКА, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». — Ми звертали увагу, що є порушення, копіпейсти, уривки з інших звітів, є навіть уривок зі звіту щодо ВЕС у Криму. Виявилося, що науковці, які готували звіт, підписалися не своєю установою. Є частина звіту взагалі без авторів. Боржава — це міжнародна природоохоронна територія, а виконавці звіту написали, що вперше в Україні провели оцінку впливу на таку територію і довели, що впливу не буде. Проте ці науковці не проробили відповідної роботи й їхні висновки не відповідають стандартам Ради Європи».
З іншого боку, сама процедура ОВД щодо Боржави проходила без очевидних порушень, зауваження були лише до звіту. Так, у січні відбулися громадські слухання в районах Закарпаття, які зачіпає проект будівництва ВЕС. До речі, громадськість доволі критично сприйняла наміри побудувати вітряки, в обіцянки представників інвестора, що це принесе регіону додаткові гроші та нові робочі місця, люди не повірили.
«Громадські слухання по звіту з ОВД показали, що наукова спільнота, туристи і спортсмени, а також місцеві жителі й навіть цілі громади категорично проти будівництва промислового об’єкта на гірській полонині. Виступи і коментарі експертів чітко показали, що звіт з ОВД — це фактично підробка, а не наукові дослідження», — ідеться на фейсбук-сторінці ініціативної групи «Врятуй Боржаву».
Після слухань усі, хто вважає за потрібне, могли надіслати свої зауваження до презентованого звіту з ОВД. У випадку з Боржавою такі зауваження підготували фахівці громадської природоохоронної організації «Екосфера», громадської природної ініціативи Emerald — Natura 2000 in Ukraine, Інституту геофізики НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Західноукраїнського орнітологічного товариства та ще з десяток експертів.
«Показово, що сам текст висновку департаменту складений з цілих блоків тексту, опублікованих забудовником у різних джерелах раніше. Складається враження, що висновок написаний забудовником і лише підписаний представниками департаменту. Немає жодних суттєвих екологічних обмежень. Жодну ділянку не перемістили. Висновок на 100% такий, як потрібно забудовнику», — додають у групі «Врятуй Боржаву».
Тепер забудовнику лишається отримати дозвіл від Державної архітектурно-будівельної інспекції, щоб починати будівництво. Або ж інвестор уважно прочитає отриманий від екологічного департаменту висновок, де вказано, що з 1 квітня до 15 червня по всій країні діє сезон тиші, коли заборонені полювання, санітарні рубки та інші види діяльності в об’єктах природно-заповідного фонду, до яких належить Боржава.
Загалом рішення екологічного департаменту кидає тінь на процедуру оцінки впливу на довкілля як на інструмент захисту природи від шкідливої діяльності. «По Боржаві треба жорстко воювати з чиновниками і робити розголос, — акцентує Катерина Полянська. — У Закарпатській ОДА взагалі якісь антиекологічні рухи. Крім Боржави, вони зараз вирішують долю Свидовця, де планують збудувати величезний гірськолижний курорт. Також у регіоні гостро стоять проблеми малих ГЕС на річках. Хоча в ОДА навіть працює окремий відділ з ОВД, який не звернув увагу на порушення закону про оцінку впливу на довкілля».
«Механізм оцінки впливу на довкілля справді готувався з найкращими побажаннями, — продовжує еколог. — Але ситуація з Боржавою показала стан справ по всій країні. Хто писав звіт? Науковці державних університетів. Що ж тоді підписували проректори університетів? Як кафедра фізичної географії Ужгородського національного університету могла написати, що будівництво ВЕС не зашкодить ґрунтам і рельєфу Боржави?»
Пізніше керівництво Ужгородського національного університету прокоментувало участь своїх співробітників у підготовці звіту з ОВД щодо вітряків на Боржаві. У закладі вищої освіти повідомили, що ще рік тому відмовились від участі у підготовці цього документу, вважаючи будівництво вітроелектростанції на карпатській полонині неможливим. Тож у виші просять громадськість зважати на цю позицію.
Катерина Полянська резюмує: «Сама процедура ОВД розрахована на те, що є чесні науковці, фахівці своєї справи, екологічні департаменти, які дослухаються до громадськості та її зауважень. Є позитивні приклади, що ОВД — дуже дієвий механізм, і добре, що він є в Україні. Але висновок закарпатських чиновників — це злочин проти природи».
Інна ЛИХОВИД, «День»