За переправку нелегалів через кордон ужгородця засудили до трьох років ув'язнення

Уперше в судовій залі опинився  15-річним,  за  крадіжки.  Та від покарання був звільнений за амністією. Через два роки --  знову  лава підсудних.  Але й цього разу Фортуна була поблажливою до нього --  отримав три роки  ув'язнення з відстрочкою вироку на 2 роки та штраф у  40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Однак  від спокуси вкрасти зміг утриматися недовго. Через два роки його знову затримали за  крадіжки. Далі --  відома картина: слідчі дії, судовий процес. Цього разу Роман потрапив у місця позбавлення волі. Звільнився на початку 2006 року. Здавалося б,  хлопцеві варто зупинитися й серйозно задуматися над життям. На жаль, висновків він і цього разу не зробив.
Опинившись на волі, Роман влаштувався працювати на будівництво. Одного зимового дня до нього та його знайомого Дмитра підійшов  Євген (назвемо його так).
– Маю  серйозну пропозицію, як можна  непогано заробити,  --  запропонував.  -- Справа неважка, але відповідальна...
Як з’ясувалося, потрібно було кількох "чорних" таємно переправити через кордон у Словаччину. Кілька годин роботи,   і  близько  трьох сотень "зелених" у кишені. Хлопці, довго не роздумуючи,  погодилися... 
Можливо, й  вдалося реалізувати ці плани,  якби не одне “але”... Про їхні злочинні наміри довідалися правоохоронці. Звісно, молодики навіть не підозрювали, що потрапили під невидимий "ковпак" стражів порядку.
Вечірньої пори Романа та Дмитра привезли  і висадили неподалік прикордонної застави "Соломоново". Для того, щоб інформувати про відсутність прикордонників, Женя дав Роману стільниковий телефон. Біля піщаного кар'єру Копилов зустрів Дмитра, який підійшов з кількома людьми специфічної зовнішності. За домовленістю,  чотирьох “нелегалів” з Іраку та одного  нашого співвітчизника  вони повинні були переправити на інший берег Латориці. Для цього мали з собою надувний човен.
Все було ніби спокійно,  коли  опівночі молодики прокрадалися з іракцями до кордону. Здавалося б, ще трохи, вони посадять "гостей" у човен і... Однак  те, що   згодом трапилося, стало для них повною несподіванкою. Раптом з нічної пітьми виринув прикордонний наряд. Затримання  порушники кордону не уникли...
Далі проводилося слідство. Роман і Дмитро свою вину визнали повністю. Зрештою, діватися  було нікуди, оскільки правоохоронці мали незаперечні докази. Після завершення слідства справу передали в суд. Підсудні  щиро розкаювалися, детально розповідали про скоєний злочин, просили суд не позбавляти їх волі.
Головуючий  суддя Олексій Леміш уважно  вивчив усі деталі цієї справи. Як пом'якшуючі обставини суд  врахував, що обидва підсудні щиро розкаялися, характеризуються позитивно, є молодими за віком, а Дмитро на лаві підсудних уперше. Але  Феміда взяла до уваги й те,  що Копилов раніше неодноразово судимий і має не зняту судимість. Обтяжуючою обставиною було також те, що злочин  скоєно за попередньою змовою групою осіб.
Олексій Леміш виголошує вирок: Романа Копилова засудити на три роки ув'язнення з конфіскацією засобів вчинення злочину. На три роки засуджено й Дмитра, але  звільнено від покарання з іспитовим терміном  у два роки, якщо він не скоїть нового злочину.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати