Масивні, чорні та рогаті карпатські буйволи прямують пасовиськом. Узимку їм тут сумно, адже болото, де залюбки вовтузяться влітку, під шаром снігу. Та буйволиці мають забавку - зокрема, радо знайомляться з туристами.
"От бачите, вона стоїть і не хоче нікуди рухатися. Їй так легше, коли її масажуєш", - говорить Олександр Конєв, турист з Ужгорода.
У стаді панує матріархат - усе вирішує буйволиця Жуля. Відповідальність на ній неабияка. На фермі - майже 60 голів дорослих та ще 16 буйволят. Допомагає Жулі, доглядач Павло. Усіх своїх підопічних він знає поіменно.
"Моніка, Чічка, Аня, Хан, Крістіна, Юля… Всіх 55-тьох знаю всіх поіменно. До чоловіка, до якого вони звикли - лагідні, а от до чужого...", - хвалиться Павло Пусінко, працівник ферми буйволів.
Основні правила догляду за рогатими: влітку - болото, взимку - тепло, і суто органічна їжа. А відвідувачам в жодному разі не можна називати буйволів коровами!
Всього в Україні близько двохсот карпатських буйволів. Більше чверті - на фермі у селі Олешник. Хазяїн мріяв відновити популяцію тварин. Довгий час господарство працювало на розплід. А віднедавна з багатого білками та кальцієм молока виготовляють сир.
"Молоко нагріваємо до 90 градусів, і заливаємо свіжовичавлений лимонний сік. Молоко швиденько згортається на форму - і під невеликий прес. І маємо "Адегейський" сир. От, справді, таке ніжне, відчувається прямо, як вершки ", - ділиться досвідом Інна Левдар, працівниця ферми буйволів.
Сир "Моцарела", "Рікота". А це гордість ферми - твердий сир, своєрідний "Закарпатський пармезан".
"Кожен такий сир в руках за місяць - ну дуже багато разів. Кожен має мати догляд, увагу, помити, обтирати. От це в нас - самий молодий сир. От з такого будемо мати от такий", - показує Інна Левдар, працівниця ферми буйволів.
Нині на фермі 22 буйволиці дійні. За добу вони дають 80 літрів молока - цього вистачає, аби частувати туристів. Аби налагодити молочне виробництво, потрібно іще щонайменше 10 років.