Депутати Закарпатської облради клопотатимуть про спільні пункти пропуску на кордоні з ЄС

Звернення адресоване Прем’єр-міністру України В.Гройсману, Міністру закордонних справ України П.Клімкіну, Міністру інфраструктури України В.Омеляну, Міністру юстиції України П.Петренку, Міністру фінансів України О.Маркаровій.

У документі зазначається: «Ратифікація у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, визначила пріоритетний вектор економічного прогресу та політичну співпрацю в регіоні у довгостроковій перспективі.

Закарпатська область, яка межує з чотирма країнами ЄС, має виняткову передумову до створення унікальної транскордонної інфраструктури для розвитку транспортно-логістичної, економічної, туристично-рекреаційної, соціально-культурної сфери регіону.

Ми, депутати Закарпатської обласної ради, підтримуємо сталий та послідовний рух України у напрямку інтеграції до Європейського Союзу, імплементації у всіх сферах суспільно-політичного життя країни цінностей та моделей функціонування європейських інституцій».

«Ключовим інструментом евроінтеграційних перетворень в державі та двосторонніх відносин України з країнами сусідами членами ЄС, - далі йдеться у зверненні, -  мають стати визначені Регламентом 2016/399 Європейського парламенту та ради Європейського  Союзу  від 9 березня 2016 року «Про  Кодекс Союзу про правила, які регламентують переміщення людей через кордони» (Шенгенський кодекс про кордони)  спільні прикордонні пункти пропуску автомобільного сполучення, які можуть бути створені як на території ЄС так і на території України.

У Закарпатській області такими можуть стати автомобільні пункти пропуску: на українсько-угорській ділянці кордону: «Велика Паладь – Нодьгодош», «Дийда – Берегдароц», «Бадалово-Тарпа», «Соловка-Тісосентмартон»; на українсько-словацькій ділянці кордону: «Соломоново – Чієрна», «Забрідь – Уліч», «Сторожниця – Загор» та «Паладь-Комарівці – Руське»; на українсько-польській ділянці кордону: «Лубня – Волосате».

Функціонування окремих з них врегульовано двосторонніми угодами та домовленостями, зокрема «Сторожниця – Загор» 1997 року, «Дийда – Берегдароц» 2006 року, «Соломоново – Чієрна» 2007 року, «Велика Паладь – Нодьгодош» 2013 року.

У 2017 році було витрачено понад 110 млн грн та побудовано 11,3 кілометри автомобільної дороги до спільного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош», який мав функціонувати на території Угорщини. Проте він так і не запрацював через відсутність відповідної двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною.

При цьому, переговорний процес стосовно спільних пунктів пропуску, який триває не один рік з Угорщиною, Словаччиною та Польщею, не дозволяє позитивно оцінити результати та говорити про його завершення у формі укладання відповідних договорів.

Головною складністю зазначеного процесу є вимога згаданого Шенгенського кодексу про кордони, згідно з якою перед укладанням чи зміною будь якої двосторонньої угоди з питань спільних прикордонних пунктів пропуску,  держава-член ЄС проводить консультації з Єврокомісією на предмет відповідності тексту угоди праву ЄС. У разі виявлення невідповідностей, держава-член ЄС має їх усунути.

Станом на сьогодні, жоден з проектів направлених до Єврокомісії не пройшов  відповідної  процедури без зауважень. Відтак, з жодною країною тексту угоди, готового для підписання не підготовлено.

Відсутність відповідних угод стає серйозною перепоною для розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС за обставин, коли проблематика перетину кордону щороку загострюється у зв’язку із досягненням критичних показників завантаженості діючих автомобільних пунктів пропуску, особливо за вантажним напрямком; зростання пасажиропотоку, зумовленого запровадженням безвізового режиму. Все це спричинює черги перед пунктами пропуску, багатогодинне (кількаденне) очікування перетину кордону; зростання небезпеки виникнення ДТП; різке погіршення санітарно-епідемічного стану придорожньої території та криміногенної ситуації,  системну руйнацію дорожнього покриття та інше.

Факт включення у жовтні 2017 року України до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T означає, що транспортна інфраструктура України має якомога швидше стати єдиним цілим із інфраструктурою ЄС і розвиватися у гармонійному поєднанні. У цьому контексті пропускна здатність нових пунктів пропуску на державному кордоні має забезпечити зростаючі об’єми пасажирських та вантажних перевезень, а також інтенсивність подорожування громадян України та ЄС.

Слід відмітити, що функціонування спільних пунктів пропуску також сприятиме суттєвій мінімізації часу на здійснення контрольних функцій представниками відповідних органів обох держав; синхронності роботи контрольних служб сусідніх країн.

Запорукою реалізації зазначеного є спільні автомобільні пункти пропуску. Таким чином підписання відповідних угод має стати одним із пріоритетів зовнішньої політики держави.

У зв’язку з викладеним звертаємось до Вас, вельмишановні високопосадовці,  з проханням:  активізувати перемовини України із сусідніми державами - членами ЄС щодо укладання угод про спільні пункти пропуску;  визначити серед центральних органів виконавчої влади відповідальне відомство за його реалізацію та визначити чіткі часові параметри реалізації відповідного завдання до кінця 2019 року;  створити робочу групу з розробки комплексного документу, який би регламентував питання відкриття нових, проведення робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, облаштуванням, утриманням і ремонтом існуючих пунктів пропуску та сервісних зон;  забезпечити своєчасне та системне фінансування відповідних заходів, та залучення фахівців профільних територіальних органів влади», – наголошується у зверненні, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатської облради.

Теги: звернення, пункти, пропуск, депутати

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати