Закарпатські мученики науки?

Трансформація правопису,  дванадцятибальна система оцінювання, перехід до Болонської системи (розкритикованої у більшості країн, до речі) – все це остаточно збило школярів із пантелику. Та, правду кажучи, і вчителі не надто встигають за нововведеннями. От і маємо в результаті дітлахів, для яких таблиця множення без калькулятора неможлива, твори пишуться тільки за допомогою відповідних посібників, столиця Китаю – Токіо, і Пушкін написав не поему «Мідний вершник», а якийсь «Мідний тазик».
Діти, певно, у своїх незнаннях не винні. Можливо, їм потрібне інше ставлення, яке базувалося б не на залякуванні, а на індивідуальному підході. Бо ж як тільки учень починає отримувати задоволення від того, чим займається, його успіхи ростуть немов на дріжджах. Результату, коли переважна більшість школярів навчається на «добре» та «відмінно», вдалося досягнути у десяти школах Іршавського району. Саме там, у селі Довгому, Юлією Пінчук було розроблено оздоровчо-розвиваючу систему «Веселкова школа». Тепер діти самі просяться до школи, на уроках завжди уважні, а програму, затверджену Міністерством освіти та науки України, проходять із легкістю, випереджаючи своїх ровесників на декілька років.
«Коли моя дочка у першому класі почала зазубрювати величезні таблиці додавання та віднімання, ніякого іншого виходу, як забрати її зі школи, у мене не було, – каже Юлія Борисівна. – Саме для неї я розробила цю систему. І тепер вона з братом, який на три роки молодший, вчаться в одному класі. Бо найголовніше – почати займатися якомога раніше».
 «Веселкова школа» почалася з 2002 року, коли директор Довжанської школи Марія Косик ризикнула випробувати нову методику. Майже одразу середня успішність школярів зросла у декілька разів. А вже у 2005 експеримент офіційно затвердило Закарпатське обласне управління освіти.
Своєрідність такого способу навчання в тому, що діти бавляться у школу. За неправильну відповідь їх ніхто не карає і не сварить, разом із вчителями вони співають таблицю множення, правила вчать у формі вірша, стрибають уявними східцями (позатабличне множення), уміло читають, послуговуючись «шрифтом, що розмовляє», а на «п’ятихвилинках» астрономії та географії вчаться за допомогою глобуса, кольорових схем та карт знаходити себе від точки в селі й аж до Сонячної системи. Так, для другокласника зовсім не складно помножити вісім на шість, на дванадцять чи навіть на п’ятнадцять.
Великою перевагою «Веселкової школи» є і те, що тут дітей не виснажують сорокап’ятихвилинними уроками. Відомо, що увага розсіюється десь на 15 хвилині. Тому решта заняття, зазвичай, уже безрезультатна. Тут із дітьми роблять спеціальні рухові вправи, активно займаються фізкультурою, в результаті чого ні зір, ні постава, ні загальний стан здоров’я у школяра не страждають.
У 2006 році Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти проводив дослідження. І виявилося, що «веселкові» першокласники на 15-20% вчаться краще, ніж їхні однолітки. Крім того, з контрольною роботою з математики учні третіх класів справилися легше за п’ятикласників.
Та, як завжди, для подальшого просунення нової прогресивної методики бракує коштів. Вже видано підручники для дитячих садків та 1-2 класів. А от книжки для 3-5 класу друкуються поки що на кольорову принтері. «Веселковою школою» зацікавилися вже навіть за кордоном. Так, в Італії за цією системою вчаться 150 дітлахів. У нас хоч і розроблені відповідні посібники, користуючись якими навіть недосвідчені вчителі зможуть досягнути високих результатів, та особливого ентузіазму у молодої «еліти» до новинки не виникає. А у кого все ж з’являється бажання вдосконалюватися, то у тих немає змоги використати нові методики у навчальному процесі. До цих пір не вдалося отримати свідоцтва від Міністерства освіти та науки, що дозволило б фінансування на державному рівні. Тому, єдине, на що залишається сподіватися, що розробки творчих закарпатських учителів не будуть марними, і що педагоги, які навчатимуть дітей згодом («Веселкова» система розрахована на початкову школу), не зруйнують той міцний фундамент і не відіб’ють бажання «гратися у школу».

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати