В роботах по ліквідації сміттєвого затору, окрім автомашин і кранів, залучені плавзасоби, водолази, адже глибина річки в цьому місці сягає близько 4 метрів. Роботи ускладнюються тим, що під сміттям, яке вода зібрала з чотирьох районів області – Воловецького, Свалявського, Мукачівського, Ужгородського, – утворився ще й затор із поваленої деревини.
– Рішення про негайний початок робіт було прийнято на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, – каже начальник обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Володимир Чіпак. – Адже у разі паводку міг бути пошкоджений автомобільний міст на трасі Ужгород – Чоп та й все це сміття попливло б на територію сусідньої країни. А цього допускати в жодному випадку не можна. Тому роботи проводяться швидкими темпами з максимальним використанням наявних спецзасобів, зокрема тих, що були власноруч виготовлені працівниками водгоспу для розчистки цього затору. Плануємо протягом тижня їх завершити.
Хоч ця зима і видалася безсніжною, ще не відомо, як "поводитимуться" весняні річки. Зрозуміло, ліквідацією цього затору проблеми не вирішити. Це проблема місцевого самоврядування і нашої культури. Сьогодні в області не так і багато сіл, де організовано централізоване вивезення сміття. Тому найлегший спосіб у мешканців його позбутися – викинути на берег річки. А далі свою справу зробить паводок. До речі, серед сміття ліквідатори знаходять бідони з фарбою, пляшки з ацетоном і тому подібне. "Люди не усвідомлюють, яку шкоду наносять екології та й здоров’ю. Тому сільські ради мають всерйоз взятися за вирішення питань вивозення сміття, створення безпечних сміттєзвалищ, жорстко питати з порушників. А якщо говорити про перспективу, то потрібно будувати завод для переробки сміття. Іншого виходу в нас немає", – переконаний Володимир Чіпак.
