Жителі закарпатського села Іза живуть за рахунок лозоплетіння

Почувши шум машини, з двору до подорожніх виходить Марія Галас, 20 років. Розказує, що в неї плетуть батьки та старший брат. Марія працює бухгалтером, але теж допомагає родині.

— Найважче зібрати і зварити лозу, — каже жінка. — Ми засіваємо 50 соток городу однорічною лозою, але сеї мало. Їздимо по неї на Івано-Франківщину. Щоб менше витрачатися, разом із двома-трьома сусідами наймаємо велику машину. Платимо по 400 гривень кожен.

В Ізі багато селян плетуть із восьмої ранку до восьмої вечора, бо мають багато замовлень, продовжує вона:

— Найбільше замовлень маємо влітку. Іноді не встигаємо. Взимі мало роботи. Столик і чотири крісла влітку йдуть за 900–950 гривень, а взимку на добру сотню дешевше. Бум починається навесні. Тоді відкриваються літні тераси в кав’ярнях. За місяць збуваємо по чотири-п’ять наборів.

Великі гарнітури коштують до 2,5 тис. грн. Великодні кошики в Ізі продають по 10–60 грн, хлібниці по 10–30 грн, тарелі — від 10 грн.

Галаси возять свій крам до Одеси, Києва та Львова. Там ціни вищі.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати