Міське господарство Ужгорода цьогоріч утримуватиметься за 6 млн. 836 тис. грн. замість необхідних 12, 5 млн. грн.

ЗА ЗАЛИШКОВИМ ПРИНЦИПОМ

На переконання начальника управління міського господарства Ужгорода Івана Крайниківського, процес утримання міського комунального господарства мало змінився з періоду радянських часів, оскільки переважно ведеться за залишковим принципом, хоча й поєднує важливі напрямки життєдіяльності міста. Управління міського господарства виступає замовником та розпорядником заходів з утримання об’єктів благоустрою, проведення ремонту доріг та інженерних мереж, капітального ремонту житлового фонду. Однак фінансові потреби все ще не збігаються з фінансовими можливостями. Скажімо, на утримання об’єктів благоустрою, який передбачає насамперед утримання доріг, у поточному році планується використати 5 млн. гривень. На перший погляд, цифра значна, але зваживши, що це 140 міських вулиць (центральні прибираються щодня механізовано та вручну, є вулиці, які прибирають почергово, згідно з графіком, раз-двічі на тиждень), за підрахунками, потрібно хоча би 9 млн. грн.

Якщо у попередні роки прибиранням міста (всього в нас 430 вулиць, з’являються нові) займалися чотири-п’ять комунальних під-приємств, то у поточному — вулиці прибиратиме КШЕП. На утримання кладовищ (у місті їх 10) передбачено 300 тис. грн. за потреби 600 тис. грн., аби можна було розраховувати на належний порядок. На озеленення міста та утримання зелених насаджень у бюджеті закладено 800 тис. грн. за потреби 1 млн. 900 тис. грн., необхідних на обрізання сухих гілляк, вирубку аварійних дерев, саджання нових дерев і кущів, закладання квітників тощо. Утримання світлофорних об’єктів ( тобто про-фі-лактика, регулювання, заміна лампочок, фарбування) обійдеться місту в 150 тис. грн. за потреби 200. На заходи з врегулювання чисельності безпритульних тварин передбачалося використати 19 тис. грн., однак з огляду на ситуацію, що склалася (виявлено сказ, оголошено карантин), необхідні значно більші кошти — 115 —120 тис. грн.

«Якщо з першого кошика бюджету, згідно з Бюджетним кодексом, фінансується зарплата для бюджетників, а це близько 85 % міського бюджету, то з загального фонду бюджету (другого кошика) за залишковим принципом утримується міське господарство. На поточний рік це 6 млн. 836 тис. грн. Звісно, ми все робитимемо задля того, аби навіть у цих фінансових можливостях місто мало нормальний вигляд попри те, що за розрахунками ця цифра мала би бути 12,5 млн. гривень», — констатував Іван Васильович.

Прямо пов’язана з утриманням міста проблема, з якою стикнулися торік — тендерні процедури, не втрачає гострої актуальності. За словами начальника управління міського господарства, на сьогодні зареєстровано єдиного підрядника з утримання міста — КШЕП, яке утримує вулиці, проводить їх асфальтне покриття, ремонт інженерних мереж, а також вивозить сміття, яке продукують ужгородці. Наразі йдеться про перспективи розширення його матеріальної бази, а відпові-дно функцій і повноважень. «За процедуру реєстрації було сплачено 12 тис. грн., — розповів Іван Васильович. — А щоб отримати висновок міжвідомчої комісії як про переможця тендеру, підприємству треба оплатити рахунок на 240 тис. грн. (і це при 6 млн. 836 тис. грн. коштів, виді-лених на утримання всього міста!). Джерелом фінансування є тільки прибутки підприємства, яких не закладено навіть у його тарифах, а минулий рік підприємство закінчило з прибутками 36 тис. грн. Аналогічна ситуація з підприємством «Агромікс», рахунок якого за оголошення про реєстрацію — 32 тис. грн., або ККП, що займається утриманням кладовищ, воно отримало рахунок за реєстрацію на 10 тис. грн.

РЕМОНТ ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ: ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗНИЖЕНІ ВТРИЧІ

Фінансування ремонтних робіт на об’єктах благоустрою здійснюється з двох джерел: доходів власників транспортних засобів та бюджету розвитку. На це бюджетом-2008 передбачено 5 млн. 550 тис. гривень, однак реальна потреба з врахуванням депутатських запитів, заяв та звернень самих ужгородців сягає 16 млн. грн. Потужності для освоєння є, підрядчиків знайти можна, а ось необхідні кошти?.. Не збігаються фінансові запити з можливостями щодо реконструкції та капітального ремонту шляхів: треба 10 млн. грн., а є 2 млн. грн., на розмітку вулиць потрібно 150 тис. грн., а передбачено 95 тис. грн. Дорожні знаки не втрачають актуальності як для людей за кермом, так і для пішоходів через парадоксальність ситуації: дорожніх знаків щороку меншає при тому, що автівок суттєво більшає. На це бюджетом передбачено 75 тис. грн., а ось згідно з результатами фахових обстежень, проведених спільно з ДАІ, та їхніми рекомендаціями, необхідно затратити близько 200 тис. грн.

Мало приділяти увагу лише магістральним вулицям та дорогам, цього вимагають і внутрішньоквартальні території, що зазнають дедалі більшої руйнації. Торік у місті поліп-шено стан 8 прибудинкових територій, на поточний з цією ж метою заплановано освоїти 450 тис. грн., хоча потрібно близько 800 тис. грн. Сесією Ужгородської міської ради ухвалено рішення про реконструкцію проспекту Свободи на суму 1 млн. 275 тис. грн. з бюджету розвитку, тендерні процедури вже розпочалися. Іван Васильович передбачає, що завершити ці процедури буде непросто, адже за розміщення інформації про реєстрацію доведеться викласти 4 % від заявленої суми

(1 275 000 грн.) виникне питання з пошуком підрядних організацій тощо. У планах також привести до ладу вул. Корзо, пл. Корятовича, вул. Швабську, дещо пізніше розпочати благоустрій вул. Мукачівської.

МІЛЬЙОН НА ЖИТЛО — КРАПЛЯ В МОРІ

«Ремонт житла залишається одним із найбільш проблемних напрямків роботи, — зізнався Іван Васильович. — На поточний рік на проведення капітального ремонту житлового фонду виділено мільйон гривень. Якщо зважити, що квадратний метр покрівлі, виконаний із полімерних матеріалів з гарантією на 15—20 років, коштуватиме 60 гривень, то покрівля, скажімо, п’ятиповерхівки на три під’їзди обійдеться у 50 тис. гривень. З цього видно: мільйон на ремонт житла — далеко не достатні кошти, це крапля в морі. Безумовно, нарікання на покрівлі, будинкові інженерні мережі, особливо мережі водопостачання і водовідведення, справедливі й вимагають негайного вирішення». Якщо років зо три тому найбільше нарікань було на теплопостачання, то на сьогодні гостроту проблеми з теплопостачанням у місті знято. Незначні кошти спрямовуються переважно на вирішення одиничних аварійних ситуацій з теплозабезпечення. У поточному році увага приділятиметься ремонту мереж водопостачання й водовідведення у підвалах будинків, а також заміні міських покрівель. Розрахунки, проведені на даних ЖРЕРів, відповідно до запитів і скарг мешканців Ужгорода, вимагають освоєння значно більших коштів, а саме 11,5 млн. гривень. У попередні роки, за словами п. Крайниківського, на капремонт житла спрямовувалося близько 5—6 млн. грн., а фінансування велося з бюджету розвитку. Нині ж робити це заборонено Бюджетним кодексом, ось і виходить, що ремонтується житло з загального фонду за залишковим принципом.

Позитивним за даної ситуації є той факт, що управління міського господарства не боргує підрядчикам жодної копійки за виконані роботи. (Минулорічний січень почався з боргами по загальному фонду на суму 2 600 тис грн. за утримання міста, але протягом року їх вдалося погасити). Стосовно проплати мешканцями міста послуг зі сміттєзбирання та сміттєвивезення, то КШЕПу сплачують близько 85 % користувачів, КП «Уж» — близько 70 %. Після тривалих переговорів буде укладена угода і з підприємством «ЕКО», збитки якого склали близько 100 тис. грн. Начальник управління міського господарства поділився баченням майбутнього ЖРЕРів. Оскільки вони виступають одночасно замовниками робіт і розпорядниками коштів, то це і є причиною їх неякісної роботи. Адже фактично контроль відсутній, приміром, прибере ЖРЕР біля будинку чи ні. На «задовільно» п. Крайниківський оцінив роботу ЖРЕРів № 7, № 8, ТОВ «Підзамок». Процес укрупнення, запевнив він, триватиме і надалі, мета — зробити ЖРЕРи потужнішими технічно. Загальновідомо, наскільки важливим є людський фактор: де керівництво відповідальне, там і порядку значно більше навіть за наявної фінансової скрути. Як довго проіснують ЖРЕРи у їх теперішньому стані? Однозначно, що в ринкову економіку вони не вписуються. Іван Васильович розповів про «пілотний проект» з реконструкції та капітального ремонту 13 будинків на проспекті Свободи. Схема така: будинок знімається з міського балансу, у ньому проводять перший капремонт, організовують товариство співвласників з тим, щоб надалі утримувати будинок власними силами. Джерелами фінансування «пілотних проектів» є держбюджет, місцевий бюджет та кошти власників квартир. У закарпатському «білому домі» про фінансування «пілотних проектів» на поточний рік конкретної відповіді ще не мають.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати