Дерев’яні церкви Закарпаття можуть зникнути

Жителька села Сокирниця Василина Гечка показує церкву, в якій протікає дах

Дерев’яному храму в Сокирниці Хустського району понад 300 років. Коли на ньому востаннє замінювали дах, селяни не пригадують. Це могло бути наприкінці 60-х років минулого століття. Лихви на дахівці почорніли. Щоби поміняти покрівлю, потрібно близько 20 тис. грн.

— Два роки тому на церкві провалилася алтарна частина, — розповідає житель Сокирниці, депутат Хустської райради Юрій Іванчо, 46 років. — Ми її повністю поміняли. Але тепер нова біда — протікає дах. Стіни почали руйнуватися, а грошей на ремонт немає. Щоби повністю відреставрувати всі яруси покрівлі й підлогу, потрібно майже два мільйони гривень. Таких грошей ані в сільській, ані в районній казні немає.

— Сокирницька церква — одна з чотирьох готичних на Хустщині, — розповідає мистецтвознавець з Ужгорода Михайло Сирохман, 53 роки. — Це шедевр серед закарпатських сакральних споруд.

Більшість закарпатських дерев’яних храмів розташовані в гірських селах. Найбагатший на пам’ятки Міжгірський район, де їх нараховується понад три десятки. У старовинних святинях досі правлять богослужіння. Селяни часто беруться за ремонт самотужки. — Тільки за часів незалежності на Закарпатті знищилося близько 15 церков, — бідкається Сирохман. — Перша причина — людська байдужість до пам’яток старовини. На початку 90-х селяни з Кобилецької Поляни Рахівського району, побудувавши новий цегляний храм, дерев’яний спалили. Священик окропив згарище свяченою водою, помахав над ним кадилом, помолився, вважаючи, що таким чином похоронив церков. Я просив, щоб її передали до музею, та сільська громада була проти. Чимало святинь зруйнували за радянських часів. Розібрали на дрова безцінні церкви в селах Ганичі, Підплеші, Руське Поле, Плав’є, Розтока, Пузняківці, Перехресний; підпалили — в Майдані та Соймах. Із 1945-го по 1985 роки на Закарпатті знищили 26 дерев’яних, 32 муровані храми, більш як десять унікальних дзвіниць, десятки каплиць та сотні хрестів.

Найчастіше церкви руйнуються під час перекриття дахів. У селах з’явилася ”мода” перекривати храми бляхою. За 90-ті роки металеві покрівлі встановили на унікальних бойківських святинях сіл Гусний, Сухий, Вішка Великоберезнянського району. Внутрішні стіни дерев’яних церков селяни примітивно обшивають пластиковою ламберією, старовинні розписи за великі гроші замальовують майстри-халтурники.

Тепер найстарішими на Закарпатті є дерев’яні церкви ХV ст. у селах Середнє Водяне Рахівського та Колодне Тячівського районів.

— Колоднянську церкву, на щастя, під свою опіку взяло посольство США в Україні, — зауважує мистецтвознавець. — Торік на реставрацію виділили 180 тисяч гривень.

За допомогою Закарпатської облдержадміністрації останнім часом перекрили церкви в Ізках, Розтоці Міжгірського та Ясіні Рахівського районів.

— Якщо поклопотати перед губернатором, можна перекрити одну-дві церкви, — каже Михайло Сирохман. — Нещодавно я просив за храм у селі Лікіцари Перечинського району й дерево для ремонту виділили.

2006 року в облдержадміністрації ухвалили Програму збереження та реставрації пам’яток культурної спадщини. Торік частково реставрували дерев’яні церкви сіл Данилово Хустського та Новоселиці Виноградівського районів.

— У Новоселиці, крім перекриття, вдалося зберегти унікальний настінний живопис, — розказує головний спеціаліст Закарпатського обласного управління культури Томаш Сопко, 50 років. — Реставрація пам’яток обійшлася в 90 тисяч гривень. На 2008 рік на відбудову дерев’яних церков планується витратити близько 200 тисяч.

Теги:

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати