Сіроманці завдали чималих клопотів і збитків мешканцям навколишніх сіл Тересвянської долини: так, у газдівстві Михайла Перегані з Ганичів троє вовків загризли двох дужих псів, 6 овечок. Подружжя краснянців Цуберів томної ночі втратило 2 вгодованих свиней, телицю і козу...
З групою відстрілу єгер Дубівської мисливської дільниці Василь Країло кілька разів організовував облави на вовчі зграї в урочищах Підчас, Красношурка, Вітерна. Молоді мисливці Іван Декет та Василь Менджул поцілили у вовчицю-самицю і молодого вовка, який важив більше 50 кілограмів. Але вже наступного дня 16 хижаків знову з’явилися на тамтешніх смерекових узгір’ях. У царині мешканця Руської Мокрої Петра Магули 2 сіроманці на різдвяні свята також добряче "погостювали": загризли 2 веприків та 4 баранчиків. Потім вовків бачили на автошляхах Комсомольська, Лопухова, Усть-Чорної. Але, побачивши людей і транспорт, сіроманці вмить зникали в лісових гущаках.
Бувалі єгері й мисливці мотивують нашестя вовчих зграй на Верховині тим, що всяка зимова пора для хижаків є і голодною, і холодною.
