Закарпатські екологи б'ють на сполох: із місцевих річок стрімко і невпинно зникає форель

В Україні немає спеціальних кормів, бракує ліків для риби та катастрофічно не вистачає фахівців, готових працювати фактично задарма. З-поміж десятка колись потужних форелевих господарств на Рахівщині залишилось одне – в Карпатському біосферному заповіднику. Свого часу на його розвиток не пошкодували мільйона карбованців. Нині виділяють з бюджету всього сім тисяч гривень на рік. Це вдесятеро менше, ніж потрібно хоча б на корм. Щоб купувати ліки для риби та необхідне обладнання для інкубаторів, науковці змушені час від часу продавати дефіцитну форель. Зізнаються, роблять це неохоче.

Чотири види форелі у цьому господарстві – спадок наукових експериментів, які проводили на Закарпатті ще австрійці та чехи. Тоді рибу закуповували і в Америці, і на Далекому Сході. Нині малька не купиш навіть в Україні, нарікають рибники. Життя кожної особини для них - на вагу золота. Свою роботу порівнюють із професією няні. Нині у цих ставках понад 25 тисяч рибин. Щодня вони з’їдають до сотні кілограмів кормів. Окрім кухарів і нянь у форелевому господарстві працюють і дояри.

Далі інкубатор і тисячі мальків, яких згодом відпустять у природні водойми. Аби запобігти ще одній проблемі – бракон’єрству, рибники готові ділитися молодняком з усіма охочими. Втім, бізнесмени прагнуть миттєвих прибутків, а ця поживна риба дозріває лише на четвертий-восьмий рік життя. Якщо так піде й далі, нарікають науковці, то замість звичайної форелі у струмках матимемо сальмо трутто мольфофарію на сторінках підручників.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати