Упродовж багатьох десятиліть на його родючих землях трудилися працелюбні газди, а в радянські часи тут успішно господарював один з найпотужніших колгоспів Закарпаття, у структурі якого були не лише традиційні рільничі, тваринницькі та овочеві підрозділи, але й переробні підприємства, продукцію яких знали далеко за межами області.
І сьогодні ракошинські ниви дбайливо обробляють місцеві фермери, у селі працює ціла низка сучасних виробничих підприємств, однак користі селу від цього мало – сплаченими ними податками на власний розсуд розпоряджаються чиновники РДА.
На зустрічі з консультантами Закарпатського РВ АМУ, яка відбулася у Ракошинській сільраді 2 березня, її учасники наголошували, що саме фінансові питання сьогодні є надто актуальними для сіл громади. Ракошинський сільський голова Василь Коштура, депутат сільської ради Іван Шафар, колишні сільські голови Володимир Лавкай, Михайло Делеган, Еміл Коштура та інші виступаючі наголошували, що сьогодні від сільської громади Ракошина вилучають у районний бюджет 3.9 млн. ПДФО. Натомість з райбюджету минулоріч виділили для невідкладних потреб соціальної сфери шести сіл громади аж … 280 тис. грн. Упродовж трьох років, відколи йде реформа місцевого самоврядування, Ракошинська громада уже втратила 20 млн. грн. І це при тому, що села гостро потребують ремонту доріг, шкіл, дитячих і медичних закладів.
Єдиним надійним способом кардинально змінити ситуацію у селах громади є створення ОТГ. Перспективна Ракошинська ОТГ у складі 16 населених пунктів Ракошинської, Кальницької та Зняцівської сільських рад має можливість об'єднати понад 13 тис. жителів та охопити близько 12,3 тис. га землі. Незважаючи на поки що безрезультатний досвід створення об'єднаної громади їхніми земляками - Горондівською та Страбичівською громадами, які вже майже рік намагаються отримати позитивний висновок від Закарпатської ОДА, Ракошинська громада цілеспрямовано розпочинає шлях до об'єднання.
Аналіз потенційного бюджету Ракошинської ОТГ, здійснений консультантом з бюджетних питань ЗРВ АМУ Юлією Траньович, свідчить, що у випадку об'єднання за рахунок надходжень з ПДФО доходи загального фонду бюджету збільшаться у 2,4 рази. Таким чином власні надходження бюджету на одного жителя зростуть з 321 грн до 783 грн. Враховуючи міжбюджетні трансферти з державного бюджету на фінансування закладів освіти та первинної медицини, а також базову дотацію, бюджет Ракошинської ОТГ у 2017 році склав би 43 млн. грн. Минулого року громада вже втратила 6 млн. грн, які могла б отримати з державного бюджету на розвиток інфраструктури, а це на 1,8 млн грн більше їхніх річних власних надходжень. За таких умов не скористатися наданою законом можливістю об’єднатися в громаду – просто гріх! - констатували виступаючі.
Не менш гостро стоїть у селі й земельне питання. Через те, що органи місцевого самоврядування були позбавлені права розпоряджатися землями поза межами населених пунктів, на даний час Ракошино та інші села громади не мають можливості використовувати ці землі не те що для власного інвестиційного розвитку, а навіть для житлового будівництва молодих сімей. Сьогодні справедливість частково поновлена і уряд передає землі поза межами населених пунктів у власність ОТГ. Але щоб отримати ці землі, спочатку таки слід об’єднатися…
Ракошинська громада давно визріла до створення ОТГ і ще в 2016 році запропонувала сусіднім Зняцівській та Кальницькій громадам, де справи куди більш невтішні, об’єднатися. Однак сусіди відбуваються мовчанкою. Щоправда, присутній на зібранні Кальницький сільський голова Віктор Сулима визнав, що аналогічну консультативну зустріч варто найближчим часом провести і в його селі, аби якомога більше односельців переконалися у необхідності такого кроку.
Дуже сподіваємося, що ця зустріч таки відбудеться. І не лише у Кальнику, але і в Зняцеві та інших селах Мукачівщини, а достовірна інформація стане для жителів сіл надійним мотиваційним зарядом для прориву кругової оборони, яку наразі наглухо тримають чиновники, аби загальмувати децентралізаційні процеси, повідомили Закапаття онлайн у Закарпатському РВ АМУ.