Вихідні в Мукачеві та Ужгороді обійдуться в 400 гривень

Мукачево

На суботу та неділю їду на Закарпаття — до Мукачева та Ужгорода. Потяг N 81/82 ”Київ-Ужгород” виїжджає зі столиці о 18.00, а о 10.00 прибуває до Мукачевого. У місті є близько 15 готелів, але номер краще бронювати. Готель ”Дельфін” розташований на березі річки Латориця, в центрі міста. Доба в ньому обійдеться в 150 грн. Номер на двох — 200. Із залізничного вокзалу в бік готелю їздять маршрутки N 6 та 16. Міст від ”Дельфіна” веде в центр Мукачева.

Площею Миру йду до ”Старого пасажу”. Головна вулиця нагадує картинки з казок Андерсена. Центральна частина забудована дво- і триповерховими будинками зі шпилями. Де-не-де, майже попід стелею, збереглися зображення родинних австро-угорських гербів. Дорога вимощена бруківкою, чутно стукіт, з-за рогу з’являється кінь із возом. Місцеві цигани досі користуються цим видом транспорту. Поряд із ним припарковані ”лексус” та ”бентлі”.

З Євгеном Чупою зустрічаємося під Ратушею і прямуємо до кав’ярні ”Едушо”. Там завжди черга. Та ми знаємо, що варто почекати — кава, заварена за угорською технологією, справді смачна. За вітриною холодильника виставлено понад 20 видів домашньої випічки різних господинь. Коштують від 1,5 до 3,5 грн за одиницю.

Після кавування виходимо до римо-католицького собору. Сідаємо на маршрут N3 та їдемо до замку ”Паланок”. Вибиратися на верхівку Замкової гори хвилин 20. Доверху веде асфальтована дорога. Вхідний квиток коштує 5 грн. З екскурсією віддаємо по 20.

— Побзирайте, сіся башта була построєна у 14-му віці, — каже кароокий місцевий гід Василь. Його слова означають: ”Подивіться, цю вежу збудували в 14-му столітті”. Група екскурсантів сміється з них і лишається задоволена годинною екскурсією. Враження про замок трохи псує тамтешній краєзнавчий музей. Чучела кабанів поточені міллю, а худі білочки мають лисі хвости.

Вертаємося до центру міста маршруткою. У харчевні ”Трактир” можна спробувати угорські національні страви. Наприклад, ”Рокот-крумплі” — запечену картоплю із м’ясом.

До Ужгорода їду наступного дня зранку. Квиток з автостанції коштує 5 грн. Маршрутки їздять кожні 15 хв. У столиці Закарпаття я хвилин за 40–45. Із автостанції прямую найдовшою вулицею міста — Минайською до Пішохідного мосту. З обох сторін ріки Уж висаджено найдовшу в Європі липову алею. Із мосту у воді видно рибу. Якщо їй покришити булку, з’явиться зграя. Це — форель. Але рибалити в Ужі заборонено. Проте неподалік набережної, у кафе-барі ”Дельфін” продають форель, смажену на мангалі. 100 г риби коштуватиме майже 15 грн.

В Ужгороді варто піднятися вузенькими крутими вулицями повз греко-католицький собор ХVІІ ст. до Ужгородського замку та Краєзнавчого музею просто неба. На його території є церква, зведена без жодного цвяха. Доки обійшла музеї — час повертатися. Потяг до Києва виїжджає близько 16.00.

Подорож на два дні до Мукачева та Ужгорода обійшлася у 400 грн.

Пляшка домашнього вина коштує сім гривень

У Мукачевому, на зворотній дорозі із замку, по вул. Паланківській можна подзвонити в будь-який будиночок приватного сектору і попросити в господаря червоного, рожевого чи білого вина. Якщо ґазда не матиме напою на продаж, порадить когось із сусідів. Господар запропонує ”посмакувати погар” (спробувати склянку) кожного виду вина — аби вибрати найсмачніше. Півторалітрова пляшка домашнього напою коштує 7 грн.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати