Сюжети закарпатської "Тиси-1" на 7% замовні і не зовсім дотримуються стандартів інформаційної журналістики - моніторинг

Ані відвертого славослів’я на адресу державних мужів, ані підігравання політичним партіям у новинах філій НСТУ західного регіону експерти не помітили.

Спостерігаємо, як потроху цей контент набуває формату і змісту, який мав би бути в суспільного мовника. Та, очевидно, пертурбації, яких наразі зазнають ТРК, поки що відсувають якість новин на другий план. Бо не злий умисел, а саме невдалі підходи до створення контенту, брак професійності, а можливо, й лінь радше за все є причиною появи сюжетів, у яких експерти побачили порушення стандартів. Загалом претензії в моніторів виникли до 4 % новин, — це десять із 263 проаналізованих сюжетів.

Зауважимо, чистими від матеріалів із порушенням стандартів були новини Івано-Франківської та Львівської регіональних дирекцій НСТУ. По одному підозрілому сюжету побачили експерти в новинах тернополян та хмельниччан, два — у буковинців, по три у волинян і закарпатців, — у них частка новин із порушенням стандартів була найбільшою і склала, відповідно, 9 % та 7 %.

Усього два повідомлення мали ознаки замовності комерційної, але кондовою джинсою їх назвати не можна. Вади, через які їх віднесено до підозрілого контенту, — це незбалансованість, брак відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації.

Власне, такі вади притаманні й сюжетам із ознаками політичної замовності. Якщо це не «паркет» чи «протокольний» сюжет, то найчастіше зауваження виникають через неготовність журналістів вийти за рамки заходу, на якому вони побували, або офіційного повідомлення, яке вони вважають достатнім для створення новини. В результаті в сюжетах представлена тільки позиція тих, хто проводить прес-конференцію, семінар, презентацію тощо. За кадром залишається позиція людей, на яких впливають ті чи інші явища, проекти чи новації. Отож, новини видаються однобокими й незбалансованими, на кшталт висвітлення звітної прес-конференції якоїсь «геошки» по завершенню грантового проекту.

Загалом, із дотриманням стандартів інформаційної журналістики справи не такі вже й кепські. Усереднені показники каналів коливалися від 3,82 балів із шести можливих у закарпатців до 4,93 в івано-франківців та 4,79 у львів’ян. Решта філій НСТУ продемонструвала результати від 4,30 до 4,63 бала.

Усім вимогам фахових стандартів відповідали 33% проаналізованих новин регіональних суспільних мовників, включених до моніторингу.

УЖГОРОД, філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» (телеканал «Тиса-1»)

ОЗНАКИ ЗАМОВНОСТІ

У моніторинговий період експерти проаналізували 45 сюжетів каналу «Тиса-1», помітивши ознаки замовності у трьох сюжетах, що складає 7 % контенту.
Зауважимо, ці новини не є джинсою у класичному розумінні.

Дві з них, віднесені до умовно замовних із політичною складовою, містять «відгомін» притаманного колись обласним держтелерадіокомпаніям «паркету» та незбалансованості у висвітленні діяльності влади. Один матеріал — однобокий сюжет, який опосередковано просуває інтереси комерційної структури.

Що стосується останнього, то в поле зору моніторів потрапив сюжет від 15 грудня «Не тільки за фактичні показники». З одного боку, в ньому міститься роз’яснення, чому газопостачальна компанія ТОВ «Закарпатгаз Збут» розіслала споживачам платіжки з «рекомендованими» платежами не тільки за фактично спожите паливо, але й нарахування за наступний період. Мовляв, усе це виключно через турботу за клієнтів, аби їм пеню потім не нараховували:

«Ведуча: Причиною такого нововведення є закон про житлово-комунальні послуги, який прийняли в листопаді цього року. Він передбачає штрафні санкції за несвоєчасну сплату комунальних платежів. І аби уникнути нарахування пені у квитанції за листопад внесли і рекомендовану суму за грудень».

Утім, попри наявність інформації, що сплачувати «прогнозовані» платежі необов’язково, правомірність таких дій монополіста навіть не ставиться під сумнів. Іншої точки зору, окрім позиції газовиків, немає. Тож сюжет незбалансований і фактично ллє воду на млин компанії.

Що ж стосується новин із ознаками замовності з політичною складовою, то насамперед ідеться про сюжет від 12 грудня «Причини підтоплення дворогосподарств у мікрорайоні Підлипники». Власне, це класичний «паркет» у стилі «влада працює», позаяк жодної суспільно значущої інформації він не містить:

«Мар'яна Лошак, ведуча: Причини підтоплення дворогосподарств у мікрорайоні Підлипники. Про це сьогодні говорили в Ужгородській міськраді. Нагадаємо, через негоду 9 грудня 2018 року канал, що протікає через мікрорайон розлився і підтопив підвали будинків. До минулого року таких проблем тут не було. В 2009 році на каналі встановили шлюз, який захищав Підлипники від розливу, однак у 2016 році шлюз пошкодили. Лише цьогоріч мікрорайон затоплювало тричі.

Олег Кисіль, головний інженер Басейневого управління водних ресурсів р. Тиса: Перше, це доглянути оці водовідвідні кювети, вздовж вулиць, відновити роботу цього шлюзу. Визначити конкретних людей, щоби спокійно пройшлися люди, подивилися і дали свої пропозиції.

Василь Гомонай, заступник Ужгородського міського голови: Коли буде створена комісія, велике прохання, не відкладати проблему на завтра, на післязавтра. До 20-го числа, щоб якісь заключення чи щось підготували».

Загалом, впало в око, що журналісти реформованої філії НСТУ трохи розгубилися: як же їм висвітлювати діяльність влади, працюючи у форматі суспільного ТБ?Отож, цих тем або уникають взагалі, а якщо беруться за них, то видають новини неоковирні, незбалансовані, що надає їм ознак замовного контенту.

Наприклад, як у сюжеті на важливу тему від 15 грудня «У чотири рази зросла фінансова участь ОСББ у капітальних ремонтах їхнього житла»:

«У чотири рази зросла фінансова участь ОСББ у капітальних ремонтах їхнього житла. Відповідне рішення прийняли на засіданні сесії Ужгородської міськради. Нагадаємо, дотепер при проведенні капремонтів багатоквартирних будинків дев'яносто п'ять відсотків вартості робіт сплачували з міського бюджету. Лише п'ять — мешканці. Зараз мешканці сплачуватимуть двадцять відсотків від суми.

Богдан Андріїв, Ужгородський міський голова: У зв'язку з тим, що в наступному році буде менше коштів в бюджеті нашого міста для того, щоб охоплювати більшу кількість будинків, в яких можна провести ці капітальні ремонти покрівель, водопостачання, водовідведення та електрощитових, саме з цією метою ми прийняли рішення про збільшення участі співфінансування мешканців багатоквартирних будинків».

Повідомлення значуще, позаяк у ньому йдеться про рішення місцевої влади, яке зачепить чималу кількість людей. Але що з цього приводу думають представники ОСББ, наскільки воно доцільне й на часі, чи спроможні вони будуть зібрати з мешканців учетверо збільшену частку на капремонти — залишилося поза кадром. У повідомленні бачимо тільки точку зору влади.

СТАНДАРТИ

Дотримання стандартів інформаційної журналістики новинарями «Тиси-1» експерти оцінили на 3,82 балів із шести можливих. Майже бездоганно автори новин каналу дотримувалися вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,93 бала). Що ж стосується решти критеріїв оцінювання, то відповідність їхнім вимогам запропонованого глядачеві контенту викликає чимало зауважень.

Зокрема, лише на 0,36 бала із можливої одинички оцінено дотримання стандарту балансу думок. Насамперед баланс порушено в новинах за повідомленнями прес-служб державних установ і відомств. Ці повідомлення деперсоніфіковані й містять тільки позицію однієї сторони. Інша вада — сюжети, які складаються з дикторської підводки та синхрону одного спікера. Наприклад, як у сюжеті від 14 грудня «Кількість дитячого населення на Закарпатті збільшується, а неповнолітніх зі статусом сироти зменшується»:

«Ведуча: Кількість дитячого населення на Закарпатті збільшується, а неповнолітніх зі статусом сироти зменшується. Про це повідомила начальник служби у справах дітей Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна. На початок року кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування становила 2261. На кінець року їх стало на 23 менше. Зменшується кількість неповнолітних, що перебувають в інтернатних закладах. Однак, із сімейними формами виховання ситуація — протилежна.

Світлана Якімеліна, начальник управління у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації: У нас у цьому році 30 дітей ми влаштували в дитячі будинки сімейного типу і 40 дітей в нас вийшло з дитячих будинків сімейного типу. Це нас насторожує, і насторожує тому, що у нас в цьому році відбулося одне закриття дитячого будинку сімейного типу, де причиною закриття стало “вигорання” батьків. “Вигорання” батьків і, як наслідок, просто поставлено перед фактом. Ми розглядаємо цей випадок, як є недопрацювання з усіх боків: не є недостатньої відповідальності самих батьків, можливо й не допрацювали органи виконавчої влади і соціальні працівники».

Третій тип новини з порушенням балансу думок — повноцінні сюжети з начебто значною кількістю спікерів, але ключові особи в них чомусь не представлені. Наприклад, у сюжеті «Благодійні майстер-класи в Ужгороді» від 11 грудня йдеться про те, що «… другий рік поспіль волонтери “Руху підтримки закарпатських військових” збирають дорослих та малих містян, аби навчити їх виготовляти вироби ручної роботи та зібрати кошти для бійців на сході України». Утім, ніхто з організаторів заходу в сюжеті не представлений, — є лише майстриня з миловаріння, але чи має вона відношення до Руху — незрозуміло.

Або ж візьмімо сюжет «З грудня 2017 року зріс прожитковий мінімум» від 11 грудня. У ньому журналіст, зокрема, каже: «Ми розпитали в ужгородців, чи вистачить 1762 гривень дорослій людині, щоб прожити цілий місяць?». Але жодного ужгородця як споживача товарів і послуг у сюжеті немає, фігурують тільки дві продавчині продуктів харчування.

Що ж стосується дотримання інших стандартів, то цікава ситуація складається з повнотою інформації. Досить часто трапляються новини, в яких бекґраунд є, та він виноситься в дикторську підводку, що опосередковано дозволяв би вважати вимоги цього критерію оцінювання дотриманим. Але через порушення стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, точності тощо показник повноти дуже низький — 0,22 бала.

Викликає чимало питань і порушення стандарту оперативності закарпатських новин — 0,67 бала. Експерти знайшли випадки, коли в новинних випусках ішлося не тільки про вчорашні події, а й кількаденної давності. Наприклад, 13 грудня на «Тисі-1» вийшов сюжет «Дітям — більше калорій, дорослим — більше білків» про те, що«Міністерство охорони здоров'я вперше за 18 років змінило норми харчування». Центральні ЗМІ, зокрема, газета «День» повідомила про це ще 11 грудня. Або візьмімо новину від 12 грудня «До 31 грудня заклади вищої та професійної освіти мають розробити власні правила прийому вступників у 2018 році», — на сайті Міносвіти її було опубліковано ще 7 грудня! Таких сюжетів за тиждень було щонайменше п'ять, причому ці повідомлення не були актуалізовані додаванням коментарів чи місцевою специфікою.

Також зафіксовано випадки повторів новин власного виробництва. Так, принаймні, двічі виходив сюжет про те, що центральну площу Ужгорода вже прикрасили ялинкою.

Насторожує й досить вільне ставлення журналістів каналу до вимог стандарту достовірності. У переважній більшості посилання на джерела інформації є, але вони зазвичай деперсоніфіковані та розмиті — це в кращому випадку прес-служба якогось відомства, або ж узагалі йдеться про якесь міністерство чи державну установу. До того ж, сюжети верстаються таким чином, що в підводках диктор озвучує відомості без будь-яких посилань на джерело інформації. Далі йде синхрон спікера, й можна здогадуватися, що оприлюднена інформація отримана від нього. Але пряма мова співрозмовника журналіста не містить підтвердження сказаного ведучим.

Наприклад, типовим матеріалом із такими вадами є сюжет від 11 грудня «Мікрорайон Підлипники затопило»:

«Мар'яна Лошак, ведуча: Напередодні ввечері через опади, мікрорайон Підлипники також затопило. Все через канал, котрий знаходиться в мікрорайоні. В 2009 році, за проектом розробленим водниками — тут встановили шлюз для відведення води, однак минулого року залізну деталь від шлюза поцупили. До цього часу, зі слів мешканців Підлипників — тут не було жодних підтоплень. Однак, після пошкодження шлюзу, мікрорайон вже втретє опинився під водою. Востаннє 9 грудня.

Наталія Платонова, мешканка мікрорайону Підлипники: Позаливало подвір'я у людей, позаливало скважини питної води. Тобто, ми почали звертатися в МНС зранку. На жаль, МНС змогло до нас під'їхати, вже стемніло десь 5-6-ї години близько. Десь о 12-й, приїхали представники обласного управління водного господарства і вони подивилися ситуацію, і прийняли рішення про то, що потрібно перекривати воду мішками з землею, тому що підтоплення могли набути ще більшого загрозливого характеру».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Теги: журналістика, моніторинг, Тиса-1, стандарт, джинса

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати