Закарпатська влада закликає відновити єдиний у Європі Музей лісу і сплаву

Гірська потужна Чорна Ріка. Уздовж неї стоять сірі обеліски, потемнілі хрести, камені-пам'ятники, що нагадують про важке минуле закарпатців, про загибель мужніх бокорашів, яких безжальний потік скидав з бокоров-плотів, розбивав об камені, топив у водоверті…. У мальовничому урочищі шлях Чорній Ріці перегородила дамба, побудована в середині XIX століття. Це гребля для сплаву лісу з гір у долину. На високих кам’яних мурах – дерев’яні будиночки, в яких колись жили й відпочивали від непосильної роботи лісозаготівельники. Одна з цих гребель збереглася до кінця 1990-х років, саме на ній свого часу влаштували єдиний у Європі Музей лісу і сплаву.

Директор національного природного парку «Синевір» Іван Дербак розповів: «Музей працював до 1998 року. Того року стався катастрофічний паводок, який зруйнував більше половини будівлі музею. На щастя, збереглися майже всі експонати».

За словами Івана Дербака, серед експонатів музею не лише давній реманент, а й одяг та предмети побуту лісорубів. У всі часи інтерес до музею великий – навіть за теперішнього стану, коли діє тільки частина споруд, щороку його відвідують тисячі туристів, в тому числі з-за кордону. У самому ж Закарпатті майже немає людини, яка б там не побувала.

Мешканка Ужгорода Світлана Вигович поділилася своїми враженнями: «Спочатку я побачила картину відомого закарпатського художника Бокшая «Бокораші», і цей музей у мене саме й асоціювався з цією картиною. Але, коли я побачила сам музей, була просто вражена. Це дійсно перлина нашого краю».

Закарпатська влада нарікає на брак коштів

Нещодавно закарпатська влада вирішила відбудувати Музей лісу і сплаву, але в обласному бюджеті грошей на це немає, а загальнодержавний ніяк не може знайти.

Перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Іван Балога зазначив: «Не можемо відривати гроші з субвенцій і коштів, які йдуть на соціальні питання. Бо так само ми поставили перед собою високу планку – якнайскоріше відбудувати заклади соціальної сфери, культури, медицини тощо. І хотілося б, щоб паралельно культурна спадщина ця відновлювалася. Дуже слабо фінансуються такі речі з державного бюджету».

На відновлення музею гроші зберуть закарпатські бізнесмени

За оцінками, на відновлення музею необхідно від 3 до 5 мільйонів гривень. Закарпатська влада підрахувала, якщо всі обласні підприємства, а їх є понад 5 тисяч, скинуться бодай по 100 гривень, необхідна сума з’явиться.

Днями з’явилися перші добровольці благородної справи – Ужгородська швейна фабрика. Ïї директор Мирослава Каламуняк зауважила: «Ми починаємо розмову про те, що давайте ми вкладемо якусь частку своїх прибутків у добрі справи, у справи, котрі воздадуться нам у майбутніх поколіннях, то я вважаю, що це свята справа. І вона заслуховує уваги, і вона заслуговує початку. Оскільки хтось має починати, то я й вирішила, що Ужгородська швейна фабрика стане прикладом для бізнесу Закарпаття».

Ужгородська швейна фабрика вирішила виділити 10 відсотків від прибутків на відновлення музею. Тим же бізнесменам, які долучаться до цієї доброї справи, закарпатська влада обіцяє сприяння й допомогу у відстоюванні інтересів. Кажуть, так роблять у всій Європі.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати