Шістнадцять сонечок виховала собі на радість родина Геричів із Закарпаття

«ДІТИ — НАШІ НАЙБІЛЬШЕ БАТЬКІВСЬКЕ ЩАСТЯ!»

«З Божою милістю виховуємо 11 синочків та 5 донечок, - не приховуючи задоволення, каже глава сімейства Михайло Іванович. - Найменшенькій Юлиночці півтора рочки. Старша Лідія старша від неї рівно на 21 рік, братик Іванко - на 20. Ліда закінчила Хустський медичний коледж, нині працює медсестрою районної поліклініки. Іванко трудиться будівельником. Уже допомагає маленьким братикам і сестричкам. 16-річна Оленка, 14-річна Наталочка та 10-річна Діаночка зразково навчаються у сільській школі. Після уроків допомагають матері поратися по господарству та шиють. 20-річний Михайло працює водієм вантажівки житлово-комунального господарства у Тячеві. Обов'язок 18-річного Андрійка, 15-річного Веніаміна та 13-річного Богданчика - доглядати за двома коровами. 9-річний Віталій щоранку водить 5-річного Юліанчика і 4-річ-ного Максимчика до дитячого садочка. Семирічні близнюки Петрик та Дмитрик восени пішли до школи. Ми з дружиною змалечку стараємося прищепити дітям любов до ближнього, слова Божого, всього доброго, корисного...»

З 3-річним Едуардом та півторарічною Юлинкою постійно зайнята дбайлива і турботлива матуся. «Як вам вдається нагодувати, одягнути, взути і доглянути отаке солідне сімейство»? - цікавлюся у матері.

«Четверо дітей уже самі спроможні заробити на хліб насущний, - відповідає Юлина Михайлівна. - Бо 500 гривень чоловікової зарплатні та скромної соціальної допомоги, звичайно, не вистачає».

Принагідно зазначити, що влада намагається не забувати про багатодітну сім'ю Геричів: подарувала пральну машину, холодильник, а голова облдержадміністрації О.Гаваші вручив главі сімейства ключі від новенької«ГАЗелі» та 5 тисяч гривень грошової допомоги. Геричі ще й одержують посилки з одежиною від близького родича, що мешкає у США. Той пише в листах, що в його країні батькам за кожну новонароджену дитину виплачують солідну грошову допомогу. «Діаночка, Наталочка і Веніамін цього літа відпочивали в «Артеку» - з приємністю згадує Юлина Михайлівна. - Богданчик поправляв здоров'я в словацькому санаторії-профілакторії».

ГОСПОДАР-ВИНАХІДНИК ІЗ ПЛЯШОК ШАМПАНСЬКОГО ЗБУДУВАВ КУХНЮ

Геричам щодня доводиться купувати щонайменше 12 хлібин. А гречку, макарони, рис, цукор вимірюють не кілограмами, а мішками. Готують гарячі страви двічі на день у 15-літровій каструлі. За останні 20 років батько жодного разу не побував у відпустці. Спершу з сім'єю жив у 2-кімнатній хатинці, потім спромігся власноруч збудувати з блоків будиночок - 9x9 метрів. Два роки тому оселю реконструював - тепер у ній 6 кімнат, у кожній по два розкладні ліжка. Минулого літа Михайло Іванович із синами примудрився збудувати літню кухню... з пляшок з-під шампанського. «Більше 10 років разом із дітьми ми збирали порожні пляшки, - згадує батько. - Склотара коштує дешево. Зібравши більше 5 тисяч пляшок, ми ретельно й уміло створили з них новобудову. Дуже задоволені своїм новаторством...»

Влітку і восени хлопці, яких у сім'ї цілісінька футбольна команда, працюють на 35 сотинах землі, косять сіно, сушать отаву, самотужки освоюють теслярське ремесло. Словом, не сидять без діла і не байдикують. Добрянці впевнені: всі 16 діток цієї дружної родини неодмінно виростуть повноправними господарями своєї долі. Тож нехай новий рік принесе їм щастя!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати