Розширення Шенгенської зони дратує мешканців східного прикордоння Словаччини

Марія – мешканка словацького села, розташованого за 15 кілометрів від українського кордону, каже, що за 400 доларів пенсії, купуючи товари в Словаччині, прожити дуже важко. Раніше рятували щотижневі поїздки до Ужгорода.

Марія, словачка: «Закон не справедливий: або він поширюється на всіх, або на жодного. Так у Словаччині голова почувається добре, а хвіст - схід країни - страждає».

Ігор Голеці, словацький журналіст: «За новим законом, ті, хто мешкає у 15-кілометровій зоні від українського кордону, не можуть увезти 4 блоки цигарок на місяць, лише один, і то тільки пачку цигарок на день. Це проблема для мешканців прикордоння, бо поїздками вони суттєво примножували сімейний бюджет».

Молода сім’я з Кошиць зекономила на шоп-турі в Україні майже 500 доларів. Їй пощастило: місто за 70 кілометрів від кордону, тож у покупках себе не обмежували.

Андрея, словачка: «У вас більший вибір якіснішого одягу, удвічі дешевшого, ніж у нас».

Їдуть словаки до Ужгорода переважно за цукерками, одягом, цигарками та бензином.

Ян, словак: «Суттєва різниця в ціні на бензин: у нас коштує літр 40 крон, у вас - 23. Тому щотижня їжджу, заправляю повний бак і 10-літрову каністру».

Якщо нововведення сусідньої держави трохи скоротило кількість словацьких «човників», то українські зникли з уведенням шенгенської візи.

Олег Чабан, заступник начальника МП «Ужгород»: «На сьогоднішній день 90% громадян, які в’їжджають і виїжджають із України, - це громадяни Словаччини прикордонних районів».

Митники кажуть: ні «шенген», ні обмеження не зменшили кількості подорожніх. Щодня українсько-словацький кордон у пункті пропуску «Ужгород» перетинає майже 4 тисячі людей.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати