«Кожна країна має власну позицію: є ті, що нас підтримують, а є й ті, що сумніваються. Чи змінив свою точку зору посол Угорщини, сказати важко. Він висловив своє невдоволення законом і переконання, що він звужує права угорської меншини. Моя ж аргументація – насправді, ці права розширюються і в доступі до освіти, і в забезпеченні конституційних прав», – сказала вона.
Гриневич також наголосила, що мовна реформа в рамках закону про освіту – це питання національної безпеки.
«Створення територій, де не функціонує державна мова, які фактично відокремлюються, бо користуються іншою мовою, – це загроза для територіальної цілісності. Ми маємо дуже гіркий досвід незаконної анексії Криму, де була лише одна українська школа, а все решта – російські школи і цілком гомогенне функціонування російської мови», – заявила міністр освіти й науки України.
«Це, а також Донбас, де практично не вживалася державна мова, повинно бути великим уроком. Настав той історичний час, коли ми зобов’язані забезпечити інтеграцію суспільства через вільне володіння і вживання державної української мови», – додала Гриневич.