Унікальна вулиця Сороки є в закарпатському Мукачеві

Мукачево

І не дивина, що тут завжди численні ями та вибоїни, хоча її доволі часто ремонтують. Та має ця вулиця ще одну особливість. Від будинку №137 з лівого боку і до самого кінця — це вже не Мукачево, а село Кендерешів. А ось правий бік так і залишається містом. То ж як живеться селянам у місті?

Магазин "Дебют" розташований у цокольному поверсі одного з приватних будинків. Як і в будь-якому селі, тут реалізуються товари повсякденного попиту. Оскільки закладів громадського харчування поблизу немає, то тут можна випити філіжанку кави, склянку соку чи пива. Продавець Іван, вельми при-

вітний чоловік, на запитання, чи відчуває він на собі якісь незручності з того, що живе у селі, стинув-ши плечима, відповів:

— Нічого особливого в тому, що живемо в селі, немає. Тільки наші сусіди навпроти в разі потреби ідуть у мерію міста, а ось ми — в Кольчинську селищну раду, бо Кендерешів туди відноситься. Трохи кращий зв'язок, на відміну від сільського, маємо, бо у нас телефонна мережа міська. Як і газ з електрикою, ми під'єднані до міських комунікацій. А ось з водопостачанням у нас справи набагато кращі, ніж у сусідів з міста, бо село має свою свердловину, і вода у нас ці-

лодобово. І платимо ми не по лічильнику, а всього-навсього по п'ять гривень з людини в місяць. Це мізер, якщо зважити на те, що води можна використовувати скільки завгодно.

Дорогою мені зустрілася пенсіонерка Ганна Іванівна. їй байдуже, що живе одразу в селі й місті, однак вона хотіла б, щоб уже не тільки ту частину Кендерешіва, що знаходиться на вулиці Сорочій, а й усе село приєднали до Мукачева, бо, мовляв, варош є варош. Місто над Латорицею знають повсюдно і в Україні, і в близькому та й далекому зарубіжжі, а от Кендерешів, де немає навіть сільради, мало кому відомий.

Так само відповів іще один селянин Василь Іванович. Цей сиво-чолий дідусь іще додав:

— Дивіться, чомусь свого часу до Ужгорода приєднали Дравці і До-манинці, а тут одна вулиця, де лівий бік — село, а правий — місто. Скажи комусь не місцевому, на мою душу, не повірить, що таке може бути.

Байдуже і дітям, котрі навчаються у міських школах, але всі в один голос твердили, що хочуть, аби Ке-ндершів не був селом, а став вулицею Кендерешівською у Мукачеві. Ще дві бабусі, котрі мешкають уже в селі, казали:

— Нам добре і в селі. Ми народилися, виросли і зістарилися тут. Це завжди було село, нехай ним і залишиться.

Поки кендерешівці сперечаються, приєднуватися до Мукачева чи ні, вулиця Сороча залишається поділеною: ліворуч — село, праворуч — місто.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати