На нараді в Міносвіти говорили про методики викладання, перенавчання вчителів та якість підручників при вивченні державної мови в угорських школах Закарпаття

Лілія Гриневич

Методики викладання, перенавчання вчителів та нова якість підручників – головні аспекти, від яких залежить успішне впровадження ст.7 Закону «Про освіту» в школах нацменшин без зайвого стресу та шкоди учням. Про це йшлося під час наради щодо імплементації мовної статті Закону «Про освіту» в Закарпатській та Чернівецькій областях за участі представників управлінь освіти, а також директорів шкіл з угорською та румунською мовами навчання, інформує прес-служба Міносвіти.

«Сьогодні дуже важливо грамотно підійти до поліпшення якості викладання української мови у школах нацменшин. Особливо це актуально для, наприклад, Берегівського району Закарпаття, де громада проживає компактно і діти не мають можливості для вільного спілкування українською у побуті. Ми маємо враховувати, що деякі мови наших нацменшин належать до інших – не слов’янських мовних груп, отже, ці меншини мають вивчати українську з огляду на належність їхньої материнської мови. Мовознавці мають згрупувати подібні, частково подібні та неподібні мовні елементи для вивчення. Це допоможе сформувати підхід до вивчення української правильно – щоб дітям було легше її вивчати», – зазначила науковий співробітник лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України.

Представниця Берегівського району наголосила, що для підготовки дітей до переходу на навчання державною мовою потрібно особливу увагу приділити початку вивчення української у дитячих садках.

«Починати вивчення української з першого класу – запізно. Діти мають починати вчити державну мову ще в садках. Однак зараз у нас існує велика проблема з пошуком вихователів загалом, а не лише тих, хто може допомогти дітям вивчити українську», – відзначила представниця Берегівського району.

Лілія Гриневич підкреслила, що вирішення цієї проблеми можливе за умови тісної співпраці державної та місцевої влади.

«Я впевнена, якщо ви попрацюєте з можливістю надання житла для молодих людей, ми зможемо привабити ентузіастів у Берегівський район, щоб вони допомогли нашим дітям цього регіону освоїти державну мову», – запропонувала Міністр освіти і науки України.

Аби діти з нацменшин однаково якісно володіли як державною, так і рідною мовою, представники меншин пропонують активніше запровадження елементів двомовного навчання.

«Це хороший механізм, щоб дати нашим дітям термінологію обома мовами і забезпечити для них можливість вступу як в українські ВНЗ, так й університети країн походження», – розповіла представниця румунської меншини.

Сторони погодились, що ще одним викликом є написання якісних підручників.

«Ми маємо зібрати робочу групу з вчителів-практиків, експертів, представників МОН та Інституту модернізації змісту освіти, аби були напрацьовані якісні підручники як для двомовного навчання, так і для вивчення української мови», – зазначила Міністр.

Нагадуємо, що ст7 Закону «Про освіту» уже надіслано на розгляд Венеціанської комісії. 6 жовтня у Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич також заплановано зустріч з Генеральним Секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом, на якій теж обговорюватиметься питання експертизи та імплементації статті 7 Закону «Про освіту».

Теги: освіта, мова, Угорщина, нацменшини

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати