– Звернення, прийняте Закарпатською облрадою, не лише недалекоглядне, а й антизакарпатське. Замість того, щоб вникнути у суть Закону, проаналізувати його потенційні наслідки, більшість депутатського корпусу вирішила погратися у політику.
Великою проблемою області і, водночас, закарпатських угорців є їхня відособленість від суспільного життя краю. Якщо літні люди ще пам’ятають російську з совєтської школи, то середнє й молоде покоління – виключно угорськомовне. А це означає, що на Закарпатті де-факто створилася угорська закрита спільнота, представники якої, не знаючи української мови, не мають освітніх, а отже, і кар’єрних перспектив, відчувають дискомфорт у соціалізації. Новий освітній закон фактично відкриває їм можливості для розвитку, якого вони наразі позбавлені, дає право знати ще й українську. Шкода, що деякі партії в облраді вирішили, що на цій темі варто спекулювати, ще сильніше розпалювати пристрасті й провокувати конфлікт, для якого реальних підстав немає.
Як раніше інформувало закарпаття онлайн, на думку доктора філологічних наук, професора, директора Інституту україністики ім. М. Мольнара УжНУ Любомира Белея, не виключено, що серед 38 закарпатських депутатів, які проголосували за звернення до Президента України, є громадяни Угорщини або й прямі агенти впливу.