Михайло Саварин: "Дав роботу – забезпеч умови. Таким повинно бути кредо кожного роботодавця"

Вік бережись – вік працюватимеш

- Народна мудрість “на світі живучи, довіку вчись”... На скільки актуальна вона, на Вашу думку, Михайле Васильовичу,  коли йдеться про безпеку на робочому місці?

- Не перебільшу, якщо скажу, що навіть дуже. Як з огляду на те, що протягом років незалежності ми практично втратили систему підготовки кваліфікованих кадрів з вузькоспеціалізованих профілів, а  світовий технічний прогрес пішов уперед семимильними кроками, закинувши на виробництва України хай і  не останнє у сенсі високих технологій, та все ж обладнання, до якого нам ще довго призвичаюватись. Так і з огляду на  головний постулат працеохоронної роботи – нещасний випадок на виробництві це ніщо інше як ланцюг проігнорованих  роботодавцем порушень, тобто  небажання останнього змусити себе і своїх підлеглих засвоїти ази   законодавчих та нормативних актів з охорони праці як “отче наш”, аби керуватися ними на кожному кроці. Хоча стосовно нашої сфери я б цю мудрість, не відкидаючи, звісно,  ролі  знань,  трішечки перефразував: “вік бережись – вік працюватимеш”. Бо, як показує життя, уберегтися  від травм на робочому місці можна тільки керуючись напрацюваннями з основ безпечної життєдіяльності...

- Тож саме незнання або ж нехтування такими напрацюваннями, Ви назвали б прямою чи побічною причиною більшості з  нещасних випадків, зареєстрованих у Закарпатті в 2007-ому?

 - Якщо в загальному, то, скоріше за все, так.  Візьмімо хоча б трагедію, що сталася під завісу  минулого року з верстатником УАП ТОВ “Мукачево-Фішер” 21-річним Віталієм В.  Підприємство це технологічно високо обладнане,  створення належних умов роботи та охорона праці  для генерального директора  Василя Рябича – напрямок пріоритетний. Кілька років поспіль пропрацювали без  випадків травматизму. І ось – маєш. Розслідування  пов’язало трагедію з  виробництвом. Причинами ж її названі: недостатній контроль за проходженням стажування працівника, що освоював новий верстат, з боку змінного майстра Василя Калинюка та начальника цеху спортивно-бігових лиж Юрія Коцібана та невиконання вимог інструкції з охорони праці самим потерпілим. Верстатник, намагаючись підправити плівку, що застопорилася на  лінії попереднього наклеювання, відкрив автоматичне огородження і зайшов у робочу зону. Закривши за собою двері, тим самим активізував запобіжні замки захисного огородження, внаслідок чого був придавлений траверсою переміщення плівки до траверси нанесення клею. Трагедію  не в останню чергу зумовила й ментальність верстатника: якщо працівникові австрійського підприємства й на думку не спаде, увійшовши до робочої зони лінії, зачинити за собою двері захисної огорожі, то наш зробить це фактично на “автопілоті”. Тож довелося вживати термінових заходів, що зменшать ризики повторення аналогічних   випадків  травматизму в майбутньому: проводити позаплановий інструктаж з питань охорони праці з працівниками підприємства та додаткове навчання  з обслуговуючим персоналом лінії каширування та всіма змінними майстрами цеху виробництва спортивно-бігових лиж. Крім цього, застереглися й технічними раціоналізаціями: встановили стаціонарну захисну огорожу в робочій зоні завантаження плівки, що унеможливить  проникнення робітника в зону рухомих механізмів верстата, та додаткове ручне блокування переміщення траверси утримання плівки, що запобігає несанкціонованому включенню лінії та руху траверси. Встановлено й додаткову світлову сигналізацію...

- Якщо порівнювати з 2006-им, чи зросли показники загального  та смертельного травматизму на виробництвах області? І які галузі економіки  у нас найбільш травмонебезпечні ?

- Загальний  травматизм в порівнянні з 2006-им зріс з 87 до 99 випадків, потерпіло в яких 107 працюючих, що також більше кількості  позаминулого року на 18.  Таку картину зумовило збільшення з 2 до 6 групових нещасних випадків, в яких постраждало 14 осіб проти 4 у 2006-ому. Є й незначний ріст  травматизму смертельного: з 14 випадків у 2006-ому до 15 за рік минулий. Все це – на понад 15, 5 тисяч підприємств різних форм власності, зареєстрованих в області, з чисельністю більш ніж 250 тисяч працюючих.

Найтравмонебезпечніша - автотранспортна галузь. Якщо у 2006 році на різних видах транспорту зареєстровано 11 нещасних випадків, три з яких - зі смертельними наслідками, то в минулому році  лише в  п’ятьох  ДТП , що сталися з працівниками автотранспортної, деревообробної, будівельної галузей, зв’язку та соціально - культурної сфери, травмовано 18 осіб, шість з яких  - смертельно. Ні в якому разі не знімаємо з себе відповідальності за наглядову роботу в цій сфері.  Контролюємо  як вантажних, так і пасажирських перевізників, вимагаємо від приватних власників транспортних організацій запровадження  медичного контролю перед виїздом у рейс. Хоча найвищий ризик травмування тих, хто працює на транспорті  -  обставина, з  непередбачуваністю якої не можна не рахуватися. Найбільш резонансною і  складною у сенсі розслідування з дорожньо-транспортних пригод  була, безперечно, аварія, що сталася 24 квітня 2007 року на автотрасі Київ-Чоп” поблизу с. Латірка Воловецького району. Мікроавтобус приватного підприємця Івана П. “DAIMLER-CHRYSLER”, прямуючи з Москви, на правосторонньому повороті виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з вантажівкою  з причепом “IVEKO” криворізького ТОВ з іноземними інвестиціями “АСТ-КОМБІ”. Внаслідок ДТП загинули три особи : водії обох транспортних засобів Іван М. та Андрій Ш. і приватний підприємець Іван П.  Причиною групового нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, стало порушення водієм Іваном М. “Правил дорожнього руху України”.

- У 2006-ому, пригадується, найбільше потерпілих від виробничих травм було у провідній для регіону галузі економіки – лісозаготівлі та лісопереробці: 25 випадків, 2 з яких – зі смертельними наслідками. Що маємо у 2007-ому?

-  Показник загального травматизму тут, на жаль, теж зріс: зареєстровано 33 випадки. Правда, зі смертельним наслідком – тільки один, з лісорубом ДП “Рахівське лісове дослідне господарство”. Проте останнім фактом  себе не заспокоюємо. Виробництва цієї галузі постійно перебувають під нашою пильною увагою. Протягом року, що минув, нами перевірено 314 підприємств лосозаготівлі та деревопереробки. Стан безпеки виробництва та охорони праці оцінювався комплексно на 7 з них. Недостатньою визнано цю роботу на ЗАТ “Мукачівсий лісокомбінат”. Особливу увагу приділяємо безпеці роботи верстатників, адже представників цієї професії серед травмованих – більше половини. Проте ліси – це не тільки зона роботи наших земляків, а й просто середовище їхнього життя. І людей, що знайшли свою смерть у лісі, правда, не перебуваючи у офіційних трудових відносинах з тим чи іншим роботодавцем, набагато більше. Тут гостро дошкуляють, так би мовити, напівлегальні виробництва  на зразок  пилорами підприємця Савки з Малого Раківця на Ірщавщині.  Наприкінці року там сталася кривава драма, жертвою якої виявився... підпилий замовник..

- Закарпаття переживає справжній  будівельний бум. Чи охоплені вашою опікою люди, що працюють на будмайданчиках?

- Тенденцію зростання рівня травматизму на   згаданих суб’єктах господарської діяльності, як державного, так і приватного сектору, ми  відслідковуємо ще з  2006-го року. В позаминулому році  тут сталося 9 нещасних випадків, 3  з яких призвели до летальності.  Початок 2007-го ознаменувався трагедією на складі інертних матеріалів ЗАТ “Завод будівельної індустрії” в Мукачеві. Виконуючи роботи із вивантаження щебеня, 46-річний бункерувальник Юрій К. був смертельно травмований люком вагона. Основними причинами смертельного нещасного випадку  стали організаційні, головна з яких – порушення вимог безпеки під час експлуатації механізмів, як керівництвом ЗАТ, так і потерпілим особисто. Навіть при виконанні  звичних виробничих операцій,  не можна забувати про елементарні правила, дотримання яких зменшує ризик для здоров’я та життя працівника. Знехтував – заплатив найдорожчим: життям. Проте трагедія залишила гірке відлуння  й на майбутнє, адже  годувальника втратили десятеро дітей...

Минулоріч загинули також працівники ТОВ “Закарпатбудкомплект”  в Ужгороді, на Ужгородському ВРБК “Райагробуд” та у приватного підприємця Ш.Ш. Баб’яка з Берегівського району. На двох із зазначених підприємств – ЗАТ “Завод будівельної індустрії” та Ужгородському ВРБК “Райагробуд” – випадки виробничого травматизму реєструвалися і в 2006 році.

Незважаючи на введений з  8 серпня - з метою упередити випадки травматизму на будмайданчиках - особливий режим державного нагляду в будівельній галузі, підсумок 2007 року  у Закарпатті невтішний: зареєстровано 10 випадків травматизму будівельників на робочих місцях, 4 з них – зі смертельними наслідками.

Безпечне газопостачання – спільними зусиллями

- Михайле Васильовичу, як уживаються в Вас два протилежні погляди – керівника наглядової структури і  пересічного споживача - на безпечне газозабезпечення?

- Беру на себе сміливість запевнити: вони ні в якому разі не в конфлікті.  Як наглядовець я скеровував своїх підлеглих на  фахові, послідовні і виважені кроки при проведенні цільових перевірок об’єктів підприємств газопостачання на предмет виконання ними чинних законодавчих актів, дотримання режимів постачання та вимог техніки безпеки в процесі забезпечення споживачів природним газом. Але – без фанатизму, бо розумів, що на початку опалювального сезону наша робота і так викликатиме справедливі нарікання закарпатців.  Проте, як пересічний споживач, я з власного досвіду знаю: жарти з газом –річ небезпечна, тут краще, як кажуть росіяни, “перебдить”, ніж випустити з поля зору той чи інший аспект ризику, що може спричинитися до трагедії.

- Особисто Вам місяць, що відводився урядом на ревізію безпечності газопостачання населення,  необхідність у якій  підкреслив вибух в Дніпропетровську, не видався черговою кампанією?

 -  Поглядів на цю роботу є чимало. Фактом залишається одне: адміністрація, газовики, комунальники за вимоги наших інспекторів – хай подеколи й не з особливим ентузіазмом -  зосередились на цій проблемі спільно. Адже навіть остання ситуація в Солотвині, у переддень католицького Різдва, показала, як швидко побутова, на перший погляд, проблема може обернутися на соціальний або й політичний вибух. І урок всі причетні до ретельної ревізії газового господарства для себе винесли: закривати очі на проблему  до певного часу  можна, але неодмінно настане момент, коли цю проблему таки доведеться вирішувати. Що стосується газозабезпечення - а в даному випадку воно тісно ув’язане з водо- і- теплозабезпеченням -  то, аби такий момент не настав ніколи, братися за профілактику, не на словах а на ділі,  треба відразу ж по закінченні опалювального сезону.

- Результатами зробленого Ви задоволені?

- Потреба в ретельній ревізії газового господарства давно назріла: окремі його складові експлуатуються мало не півстоліття, тож про їх  небезпечність  говорити не доводиться.  Інспектори нагляду ознайомились з роботою197 об’єктів газозабезпечення в регіоні,  виявили 798 порушень вимог нормативно-правових актів промислової безпеки, притягнули до адміністративної відповідальності 25 посадових осіб. Довелося також в складних умовах старту опалювального сезону призупиняти роботу 13 газо-розподільних пунктів Мукачівської, Перечинської, Виноградівської та Іршавської філій ВАТ “Закарпатгаз”.

Ми вказали й на характерні порушеннями вимог нормативно-правових актів промислової безпеки та охорони праці на об’єктах ВАТ “Закарпатгаз”: експлуатацію ГРП без запобіжно-скидних та запобіжно-запірних клапанів, самовільні приєднання новозбудованих газопроводів до діючих, порушення термінів технічного огляду ГРП, непроведення  повірки манометрів на газо-розподільних пунктах. Виявили недоліки в освоєнні фінансових ресурсів: на капітальний ремонт із запланованих 1878 тис.грн. освоєно лише 383,25 тис. грн., проведено  його на 84 (з 92 запланованих)  установках засобів електрохімзахисту металевих газопроводів; із запланованих 2,41 км газопроводів замінено 1,5 км ( не виконано ці роботи у Тячівській та Міжгірській філіях).

На 24 перевірених працеохоронцями газорозподільних станціях Закарпатського та Хустського лінійних виробничих управлінь магістральних газопроводів виявлено 102 порушення нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, серед яких:  недопрацювання планів ліквідації аварійних ситуацій, відсутність заглушок на незадіяних вентилях та імпульсних лініях і т .і.

Укомплектованість ВАТ “Закарпатгаз” кваліфікованими кадрами сьогодні всього лише на 45-60% - найсерйозніша з порушених проблем. У хибності сентенції “незамінних людей немає” переконуєшся лише тоді, коли розумієш,  неспеціаліст у газовій галузі не те що якісного ремонту не зробить,  об’єктивно оцінити загрозу тієї чи іншої аварійної ситуації не  зможе. Тож підготовка та навчання кадрів у ВАТ “Закарпатгаз” – питання дня, без вирішення якого надійної та безпечної роботи системи газопостачання населення годі чекати.

- Проте газ – дрібнішими,  не на кшталт Дніпропетровської, трагедіями - “турбує” нас і в побутовому плані...

- І тут будемо сподіватися на зміни до кращого: Держгірпромнагляд знову наділений повноваженнями з технічного розслідування обставин та причин аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті. Статистика свідчить, що, на перший погляд, поодинокі аварії в приватному секторі теж роблять свою чорну справу: калічать та забирають з життя чимало людей.  Розпорядженням Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2007 року №871-р Держгірпромнагляд, і нас, як підпорядковані структури, уповноважено брати участь у проведенні в установленому порядку технічного розслідування обставин та причин виникнення аварійних ситуацій, перш за все, з метою покращення стану промислової безпеки на підприємствах, що забезпечують газопостачання населення.  Сьогодні переслідуємо мету, щоб кожен, хто володіє газорозподільними мережами, відчув відповідальність за дотримання правил безпеки. Власник повинен добре подумати, перш ніж взяти потенційно небезпечні об’єкти. Адже це не тільки джерело швидкого збагачення, а й відповідальність, покладена на роботодавця Законом. Тож у випадку  надзвичайної ситуації за безпеку питатимуть  виключно з власників газорозподільних мереж та керівників спеціалізованих підприємств газового господарства.

Надія вмирає останньою?

- Наприкінці грудня стався нещасний випадок зі смертельним наслідком у берегівському ТОВ “Маргіт-термал”. Чи просувається його розслідування?

-  Як завжди у таких випадках, працює спеціальна комісія.  За попередньою інформацією, виконуючи роботи з облаштування локального водозабору школи с. Визниця Мукачівського району, 38-річний помічник машиніста бурової установки Василь Д. в стані алкогольного сп’яніння піднявся на  мачту, і був скинутий звідти обертовим механізмом верстату. Від отриманих травм голови, грудної клітки та кінцівок помер на місці. Осиротіла родина, що нараховує троє дітей. Причини трагедії, що сталася на єдиному в області підприємстві геологорозвідки з 80 працюючими, скоріше за все,  матимуть як технічний, так і організаційний характер. Звісно, прикро від усвідомлення: у цій трагедії вагому роль зіграла й сумнозвісна безалаберність. Проте маємо  чим і втішитись: знизився до 2 (проти 5) випадків в 2006-ому показник  загального травматизму, у тому числі зі смертельним наслідком 1 ( проти1) в гірничорудній промисловості, де на 79 підприємствах зайнято майже 5 тисяч робітників.

- Михайле Васильовичу, в охороні надр, як і в будь-якій іншій сфері, є проблеми меншої і більшої ваги. На вирішення яких  - архіважливих для регіону - не пошкодували б граничних зусиль?

- Прикро визнавати, але є  в нас проблеми ”з бородою”. Сконцентровані вони, в основному, у сфері грамотного освоєння природних багатств регіону. І оскільки багатства ці є скарбницею як сучасного, так і прийдешніх поколінь закарпатців, розпоряджатися ними потрібно  не тільки ефективно, а й по-господарськи. У нас же, в силу мало залежних від фахівців теруправління причин, горе-газдування  власників згаданих суб’єктів господарської діяльності не тільки не приносить суспільству очікуваних матеріальних дивідендів, а й створює екологічні катаклізми. Котрий рік говоримо про біль наш – солерудник. В зв’язку з аварійною ситуацією на ньому введено особливий режим державного нагляду. Проте заходи, що вживаються керівництвом Солотвинського солерудника,  вочевидь не ефективні, якщо рівень ропи в копальні не знижується, а з дня на день зростає. Ситуація – критична. Загрожує втратою підземного відділення Української алергічної лікарні та унікального родовища солі, а то й  можливістю жертв з числа жителів селища у разі їх потрапляння до карстових провалів, що дедалі збільшуються у розмірах...

З довідки в довідку, що відправляються нами у різні інстанції, “кочує” й проблема припинення будівництва об’єктів в санітарній зоні Голубинського родовища мінеральних вод. А віз і нині там: самовільна забудова площ залягання корисних копалин продовжується. Матеріали ж за позовом прокуратури Свалявського району  ”заблукали” у паперових нетрях Свалявського районного суду. 

Додався і ще один клопіт:  підтримка в безпечному стані підземних гірничих виробок Мужіївського родовища золотополіметалевих руд ТОВ “Закарпатполіметали”, яке тимчасово припинили експлуатувати. Тож, виконуючи передбачені законодавчими та нормативними документами вимоги щодо проблем наглядової діяльності в галузі геологічного вивчення, охорони надр та переробки мінеральної сировини, сподіваємось на їх якнайшвидше вирішення. Надія, кажуть, живе найдовше...

- А чи стикаєтеся у своїй діяльності зі спробами роботодавців приховати випадки виробничого травматизму і які дії теруправління у таких випадках?

- У році, що минув,  цій проблемі приділили максимум  уваги, позаяк   Президія Федерації професійних спілок України оголосила 2007-ий Роком боротьби з приховуванням  нещасних випадків. Таких виявили п’ять: у ТОВ “Ено-Меблі ЛТД”, на ВАТ “Перечинський лісокомбінат”, ТОВ “Закарпатбудпостач” та ВАТ “Закарпатгаз”,  а також - в ужгородському ТОВ “Фамідофф”. Винні у несвоєчасному повідомленні про нещасні випадки на виробництвах покарані в адміністративному порядку відповідно до ст. 165 –4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За фактами неінформування стосовно нещасних випадків, які сталися на підприємствах, повідомляються й правоохоронні органи.

Хотілося б наголосити  на вирішальній ролі у цій роботі служб охорони праці підприємств та безпосередньо роботодавців: доки вони не усвідомлять особисту відповідальність за безпеку на виробництві стійких змін до кращого на цій ділянці  год

і чекати...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати