Безцінні фасад і інтер'єр колишнього кінотеатру "Ужгород", що є творінням архітектора чехословацького періоду Людовіта Оелшлеґера, знищено і процес руйнування пам'ятки триває.
Влада міста бездіє. Більше того, головний архітектор обласного центру Закарпаття Олег Боршовський зробив спробу виправдати нищення іншого знакового об'єкту - крамниці Ціріла Фунданича, що на вулиці Волошина.
З його слів, "житловий будинок на вул.Волошина №47 відповідно до історико-архітектурного опорного плану Ужгорода з визначенням зон охорони пам’яток та історичних ареалів, розташований на території історичного ареалу міста, не є пам'яткою архітектури. Власник цього будинку має історико-містобудівне обґрунтування «Реконструкція житлового будинку приміщення по вул. Волошина №47», розроблене ПП «Архетектос» м. Львів і погоджене Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини Закарпатської облдержадміністрації (протокол від 3 жовтня 2016 року). Проект «Реконструкція з надбудовою житлового будинку по вул. Волошина №47» розглянула й архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (протокол № 2 від 10.03.2017 року). Відтак управління містобудування та архітектури видало власнику містобудівні умови та обмеження забудови № 44/20-16/2017 від 21.04.2017 року на реконструкцію житлового будинку по вул. Волошина № 47. У документі прописані вимоги щодо охорони культурної спадщини згідно з історико-містобудівним обґрунтуванням та висновками архітектурно-містобудівної ради. Перевірку дотримання законодавства у будівництві проведе відділ ДАБК Ужгородської міської ради».
Тобто, зі слів О.Боршовського, йдеться про "обмежену" реконструкцію зі зведенням надбудови.
Ще до цієї відповіді Олег Олашин, який і привернув увагу до факту руйнування об'єкту, практично передбачив зміст відповіді чиновника від архітектури: "Я приблизно знаю, яку інформацію він (Боршовський) надасть. Що все під контролем, що забудовнику видано містобудівні обмеження з дозволом надбудувати додатковий поверх, і якщо будуть не два поверхи, а три — то тоді вони будуть якось реагувати. І що більше він не може нічого зробити, бо це приватна власність. І що будівля не є пам'яткою архітектури і охоронного статусу нема".
При цьому О.Олашин наголосив на кількох суттєвих моментах:
"а) будівля належить до пам'ятки місцевого значення — комплексу забудови Замкової гори;
б) маємо затверджений історико-архітектурний опорний план, де ця будівля фігурує в переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини;
в) пан архітектор повинен був забезпечити облік та паспортизацію цією будівлі, а також зробити подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Але він продовжуватиме розводити руками".
Що, власне, і відбувається...
