Рахівщину і Тячівщину не включили до сфери впливу законопроекту "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України"

28-29 квітня 2017 року на базі туркомплексу «Богольвар» в селі Анталовці Ужгородського району Закарпатської області пройшла міжнародна науково-практична конференція «Сучасні економічні, соціальні та екологічні детермінанти активізації розвитку країни та її регіонів».

Це вже четверта, успішна міжнародна конференція, яка впродовж останніх років  за ініціативи, члена-кореспондента Національної аграрної академії наук України, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Михайла Лендєла проведена на Закарпатті Ужгородським торговельно-економічним інститутом Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) разом ще з одинадцятьма партнерами - провідними українськими, болгарськими, словацькими, угорськими, польськими та румунськими науковими інституціями.

В її роботі взяли участь та представили матеріли для обговорення 5 академіків національної та галузевих академій наук України, 34 доктори та 72 кандидати наук.

Напередодні друком випущено два томи матеріалів конференції на 322 сторінках, де розміщено 98 статей.

Вступним словом конференцію відкрив Михайло Лендєл, а з привітанням до її учасників звернувся директор Ужгородського торговельно-економічного інституту, професор Петро Гаврилко.

У доповідях докторів економічних наук, професорів, академіків національної академії аграрних наук, директорів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААН України Юрія Лупенка, інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України Михайла Хвесика, проректора Національного університету біоресурсів і природокористування МОН України, заслуженого діяча науки і техніки Сергія Кваші а також директора інституту регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАН України Василя Кравціва ґрунтовно проаналізовано напрямки аграрної політики України в умовах нових політичних та економічних викликів, стан та проблеми земельної реформи, розглянуто виклики пов’язані з економікою природокористування та сталого розвитку, найпроблемніші питання регіонального розвитку України тощо.

Великий інтерес викликали також доповіді професора польського університету «Політехніка Свентокшиська» Юрія Стадницького щодо конкуренції сучасних технологій у просторовому вимірі, професорів Василя Химинця, Михайла Лендєла та старшого викладача природничо-гуманітарних та інформаційних дисциплін КНТЕУ Мирона Тімко щодо значення спеціальних економічних зон для сталого розвитку регіонів України тощо. 

У цьому контексті окремої уваги заслуговує повідомлення провідного наукового співробітника  інституту регіональних досліджень ім.М.І.Долішнього НАН України, кандидата економічних наук Петра Жука щодо розгляду у Верховній Раді України законопроекту № 4102 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України».

І справді, як можна бачити на сайті Верховної Ради, цей законопроект, пройшов необхідні експертні процедури та роглянутий Комітетом з питань промислової політики та підприємництва. 

Підтримуючи в цілому ідею щодо створення ефективного інструменту залучення інвестицій  на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України, народні депутати України – члени Комітету зазначили, що основні положення поданого законопроекту мають дуже суттєві недоліки та імплементовані з порушенням вимог Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".  

Тому рекомендовано внести його на розгляд Верховної Ради України з наступним його доопрацюванням.  

Будемо сподіватись, що народні обранці  підтримають цей надзвичайно важливий для сталого розвитку Карпатського регіону законопроект.

Але є особливе прохання до народного депутата Василя Петьовки: домогтись поширення дії цього закону на території Рахівського та Тячівського району, які  чомусь залишаються поза його юрисдикцією.

Інформуючи учасників конференції, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор детально зупинився на проблемах збереження та використання природоохоронних територій у контексті євроінтеграційних процесів в Україні.

Крім того, привернув особливу увагу до необхідності активізації зусиль наукових колективів не тільки на вивчення екологічної складової сталого розвитку, але й на наполегливу роботу щодо імплементації її до законодавчих актів та урядових рішень.

Це обумовлюється тим, що на жаль, в  Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", яка визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України, на відміну від Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року (схвалених на саміті глав держав та урядів світу зі сталого розвитку, що відбувся у рамках 70-ої сесії Генасаблеї ООН в Нью-Йорку 25-27 вересня 2015 р.), лише в декількох словах декларативно згадано, необхідність «забезпечити стійке зростання економіки екологічно невиснажливим способом» і, що забезпечити сталий розвиток «неможливо без ефективної медицини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля».

А далі в Стратегії, ні одного слова про першочергові екологічні  пріоритети, природоохоронну дорожню карту, індикатори чи Програми…

І це в країні, яку ще нещодавно, у зв’язку із аварією на Чорнобильській АЕС, Верховна Рада визнала зоною екологічної катастрофи, територія якої на 60 відсотків є розораною, де площа стихійних сміттєзвалищ перевищує  природно-заповідний фонд, де антропогенне та техногенне навантаження в декілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах й масово вирубуються ліси…

На завершення, конференція прийняла відповідну резолюцію.

Теги: законопроект, інвестиції,

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати