Ужгородці не дарма здобувають золото, або Дещо про розвиток дзюдо на Закарпатті

9 грудня в Києві відбувся Всеукраїнський спортивний турнір зі дзюдо серед юнаків. Ужгородці вже вкотре відзначилися - їх праця цього разу оцінена золотою, срібною й двома бронзовими медалями. Переможцем турніру став наш земляк Християн Бадзо, вихованець відділення дзюдо Ужгородської ДЮСШ № 1, яке очолює старший тренер Віктор Калінін. Ця подія стала приводом нашого спілкування з тренером Андрієм Ше-регієм - учасником першості світу (в Улан-Баторі), чемпіонату.Європи 1975 р. (в Києві), чемпіоном України із самбо.

-  Андрію Андрійовичу! Кузнею досягнень наших борців ножна вважати відділення дзюдо Ужгородської ДЮСШ № 1. А з чого все почалося?

- Після закінчення Київського державного інституту фізкультури 1977 року, я почав спортивну діяльність в Ужгородській ДЮСШ № 1. Згодом також після вишу - Львівського інституту фізкультури - до колективу влився Віктор Володимирович Калінін, що дало потужний поштовх підготовці молодих спортсменів.

-  Нещодавно ви повернулися з Усеукраїнського спортивного турніру зі дзюдо серед юнаків. Які ще змагання чекають на ваших вихованців найближчий часом?

-  16 грудня будемо змагатися на Всеукраїнському турнірі Святого Миколая у Львові. Сподіваємося показати хороший результат.

- Бачу, серед ваших учнів ще зовсім діти, багато дівчаток. Чи не впливають падіння, великі фізичні навантаження під час тренувань на фізіологію дітей?

- Ясна річ, впливають. Але тільки в позитивному сенсі. Вихованці спочатку проходять первинну підготовку, а потім уже займаються за програмою власне підготовки дзюдоїстів. Тому фізичні навантаження під час тренувань зміцнюють їх фізично й морально. Дітки починають у нас тренуватися з 5-6 річного віку.

-  Як удасться триматися на плаву, яким чином утримуєте цей добротний спортивний зал?

-   Реальна підтримка є тільки від Федерації дзюдо. Допомагають також благодійники.

-  Хто саме?

-  Це, звичайно, Василь Ігнатко, якому завдячуємо спортивним залом. Тут, у Падіюні, колись був льодовий каток. Потім усе занепало, приміщення почало руйнуватися. Підприємець В.Ігнатко допоміг із ремонтом, і вже з 2004 року займаємося в цьому приміщенні. Посильну допомогу надає й колишній наш вихованець, який один із перших в Україні став майстром спорту зі дзюдо, підприємець Сергій Щербей.

-  Що для вас дзюдо?

- Для мене це навіть не спорт, це, радше, спосіб життя, стан душі - коли перемога забезпечується силою волі, характером. Коли слабкіший може перемогти, коли ніколи не вгадаєш результат бою.