Вчити треба вчитися. Як Андрій Ружинський допомагає викладачам англійської розкрити себе

Кажуть, у будь-якому віці вчитися не пізно. Правда, не кожен находить у собі сили після «обов’язкових» університетів чи інститутів розвиватися далі. «Якщо вчитель перестає вчитися, – це все, треба йти на пенсію», – вважає Андрій Ружинський, викладач, тренер-методист міжнародного рівня, кандидат педагогічних наук, викладач англійської мови в International House Kharkiv (в Україні таких шкіл тільки шість!), експерт з мовної освіти International House World Organisation, позаштатний викладач університету World Learning SIT Graduate Institute, Вермонт, США. Колеги пана Андрія кажуть, що він – надзвичайно талановитий викладач, знаний тренер CELTA, відомий у професійному глобальному світі серед практикуючих викладачів тим, що вміє одним питанням розкрити унікальні здібності кожного викладача, просто викласти складні методичні рішення.

Вчити треба вчитися. Як Андрій Ружинський допомагає викладачам англійської розкрити себе

Нещодавно тренер провів унікальний семінар для викладачів англійської в ужгородській Мовній школі ЛІК. Про те, як розкривати вміння викладачів, як мотивувати їх до розвитку, як відкрити їх до нових знань – у розмові з Андрієм Ружинським.

– Як пройшли тренінги? Чи відрізняється чимось ужгородська аудиторія? Як вас тут сприймають?

Частина учасників уже знайомі мені, але були й такі, котрих бачу вперше. Для когось це була своєрідна «прокачка» – люди, які вже були моїми слухачами, були учасниками кількох серйозних курсів. Але були й ті, для кого це було перше знайомство із комунікативною методикою.

Були і представники інших шкіл. Це дуже радує. Бо у ЛІКу ведеться постійна робота із викладачами, постійний розвиток. Зараз дуже багато мовних курсів перетворюються на місце, де люди просто роблять гроші. А ЛІК веде серйозну роботу із розвитку викладачів. Те, що я сюди приїхав не вперше – свідчить про той факт, що школа хоче працювати на світовому рівні.

– Розкажіть трохи про комунікативну методику.

Це сучасна світова методика викладання англійської мови, вона широко розповсюджена, але для традиційних шкіл досі є незвичною. Бо ми звикли інакше: до нас приходила вчителька, казала що ми сьогодні будемо вивчати, давала набір слів, а потім – тексти, які абсолютно нічого не значать для учнів. Але ж навчання повинно мати сенс! Завдання типу «зробіть речення з такими-то словами» не має сенсу, а завдання використати ці слова для розповіді своєї власної історії – вже зовсім інше. Ця методика поширена у багатьох країнах і стає ще більше популярною. Такий досвід треба поширювати і в Україні. У державних школах вчителі англійської часто хочуть пройти такі курси. Бо в українських вишах цьому не вчать. Стара система досі стримує розвиток.

– Як знаходите підхід до учасників тренінгу? Взагалі, навчати чогось дорослих набагато важче, ніж дітей, чи навпаки?

- Діти набагато краще сприймають урок через гру. Діти схоплюють дуже багато інформації цілими кусками, а для дорослих важливо розуміння. Дорослі задають питання, їм потрібно чітко розуміти, для чого вони роблять таку чи іншу вправу, ведуть таку чи іншу розмову. З дорослими усе повинно мати сенс. Хоча, насправді ми всі діти. І дорослі теж люблять ігри. Ви би бачили, як дорослі дядьки воюють за стікери! Однак, на уроці з дорослими викладачі мусять вести себе як партнери. Найбільш ризиковане – коли працюєш із дорослими із поганим рівнем мови. Тоді треба контролювати, аби не почати спілкуватися з ними як з дітьми. Все повинно бути свідомим. Навіть, те, чому ми робимо помилки і чому я інколи не виправляю помилки слухачів. Часто їм треба дати можливість розговоритися. І не важливо, скільки помилок людина зробить при своїй першій спробі.

– На Ваш погляд, наскільки теперішні вчителі, викладачі іноземних мов відкриті до нового? Як сприймають нові методи навчання? Як ставляться до того, що їх «вчать вчити»?

Думаю, це така ж ситуація, як і в суспільстві. Хтось хоче змін, комусь – їх не треба. Буває, що молодь після університету каже «А нащо мені ще щось вчити, я вже своє відучився!». Це все від людини залежить. І так не тільки у викладачів, такий самий стан справ у будь-якій професії. Все залежить від бажання людини вчитися чомусь новому, відкриватися, розвиватися.

– Ваші колеги кажуть, що Ви вмієте дуже швидко розкрити індивідуальність, унікальність кожного викладача і дати рекомендації, потрібні саме йому. Як Ви це робите? Це вже з розряду психології?

Це мабуть Божий Дар якийсь. Я не знаю, як я це роблю! Напевно, це досвід викладання, тренування. Бачив дуже багато прикладів, працював з великою кількістю людей, в різних країнах.

– Як Ви показуєте викладачам їхні помилки? Їх це не ображає?

Розкладаємо урок по поличках. Є певні принципи для тренерів. Звичайно, я піклуюсь про моральний стан. Трапляється і таке, що нема майже нічого позитивного, треба знайти хоч щось, аби не надто сильно розстроїти викладача.

Аналіз уроку – це зворотній зв’язок. Для нього ми беремо ключові моменти, найбільш важливе. Обов’язково говоримо про позитивні речі, людина повинна знати, що вона точно робить добре. Якщо щось було негативно – це теж обговорюється. Хтось сприймає фідбек як публічне покарання. Насправді у здоровому професійному середовищі це – дружня професійна розмова. Зазвичай, я ставлю багато питань. Бо вважаю, що людина сама має дійти до висновку і розуміння, чому вона робила так, а не інакше.

У нормальних школах викладачі просять колег прийти на урок, щоб подивитися, як організовується робота в парах, як даються інструкції, як ведеться робота з дошкою. Дуже часто викладачі на своїх уроках не помічають багато речей. Помилок у тому числі. Найсмішніше, що коли робимо такі аналізи уроків, то ті, хто спостерігав за колегою, на своїх уроках дуже часто повторюють ті самі помилки.

– Як мотивувати вчителів, викладачів до того, аби вони хотіли постійно навчатися, розвиватися?

Думаю, їм треба показати, що може бути інакше. Це як ситуація в Україні. Чому люди хочуть до Європи? Вони почали їздити, бачити інше життя, краще. Я думаю, те саме для вчителів: коли вони приходять на уроки і бачать, що все може бути дуже цікаво, все інакше. Тому дуже важливо бажання розвиватися і бажання вчитися новому. Зараз для цього є всі можливості. У кого не виходить відвідувати курси, є інтернет, де, якщо є бажання, можна знайти багато інформації, багато цікавого для роботи.

– Чи може вчитель, викладач перелаштувати свої уроки, зробити їх іншими, більш цікавими й ефективними, якщо протягом років навчав учнів, грубо кажучи, так як знав і вмів? Чи можливо це? Чи тут грає роль тільки бажання?

Це важко. Будь-які вірування зруйнувати дуже важко. Якщо людина вірить що цукор – це добре, а їй кажуть, що це погано, то вона так і буде пити каву з цукром, ніколи не відчувши її справжній смак. Коли приходить розуміння, що щось робиш не так, до цього треба ще бажання щось змінити. Покинути зону комфорту дуже важко. Якщо людина думає: «Мені платять гроші, я знаю, як це робити, я – зірка у себе в університеті. Для чого мені мінятися?», то тут мало що вдасться.

– Чи важко працювати із вчителями, які, можливо, мають різний рівень володіння мовою? Як Ви тут витримуєте баланс?

У нас навіть є окрема тема – «Мультирівневі групи» – як викладати у групах, де слухачі мають різний рівень знання мови. Часто намагаємося більш сильних і слабших розділити, або навпаки – посадити в парах, бо коли сильний допомагає слабшому, все одно навчаються обоє. Насправді, ми всі вчимося на різних рівнях. І зажди. Хтось прояснює для себе щось, хтось розказує. Найкращий спосіб чогось навчитися – почати викладати. Це божевільна мотивація!

– На Ваш погляд, чи отримують зараз студенти факультетів іноземних мов необхідну всебічну підготовку, яка дозволяє ефективно викладати?

Поки що ні. Проблема у тому, що їх викладачі не дуже мають бажання залишати оту свою зону комфорту. Тільки зараз, у цьому році, були заявки на участь у тренінгах, семінарах від викладачів факультетів іноземних мов. Вони вже хоча б цікавляться цією методикою, хочуть її зрозуміти. Сподіваюсь, далі буде!

– Зараз дуже популярними стали різні мовні курси, заняття з репетиторами. Зрозуміло, що є попит на такі послуги. Що можете сказати про якість навчання у мовних школах в Україні? Чи достатньо у нас викладачів відповідного рівня?

Ринок не є перенасичений. Всі хочуть вивчати англійську мову. Це більше проблема кваліфікації викладачів, невідповідності маркетингової інформації реальному стану речей. Часто беруться викладати зовсім молоді дівчата й хлопці, котрі просто вивчили мову, але не мали можливості навчитися ефективних методів роботи, викладають уривками, вони не можуть поставити урок у логічний ряд, немає глобального бачення, як побудувати урок чи серію уроків. Тому зараз часто буває так, що урок пройшов цікаво, студентам подобається, вони навіть у захваті, бо було класно, але результату з точки зору ефективності – нема. Це небезпечна річ. Дуже багато зараз вчителів, які так роблять, а студенти не розуміють, що уроки – непрофесійні, дають дуже мало результату.

Вчити треба вчитися. Коли вчитель зупиняє вчитися, тут вже все, треба на пенсію. Треба розвиватися. У будь-якому віці. Шукати спеціалістів, які можуть допомогти. Ідеального нічого нема. Ідеальний урок буває раз на рік, – завжди можна якусь блоху знайти.

– Як ви все встигаєте? Знаю, що, окрім роботи, ви ще й учасник музичного гурту «Муравський шлях».

Моя сестра вже жартує, що жінка мене скоро випише. Дуже вдячний, що мене ніде не виганяють: з дому не вигнали, з гурту не вигнали – я там останній динозавр, гурту 33 роки, я там з першого дня. Зараз дійсно трохи напружений графік, постійно у роз’їздах. Це класно, але часом трохи навантажує. От зараз буде Корея, потім Львів, потім знов Харків, далі – Єгипет, Канада і так далі… Дуже багато поїздок. 4-5 країн на рік відвідую точно. Але це і надихає. Тому й ділюся з іншими. І щиро бажаю всім наснаги у вивченні іноземних мов.

05 березня 2017р.

Теги: Андрій Ружинський, ЛІК, International House Kharkiv

Коментарі

Галя 2017-03-06 / 13:32:59
Дуже шкода, але більшість вчителів шкіл не готові самовдосконалюватися, працювати над собою. Звідси і погані знання учнів. Переконана, що успішність дітей на 75% залежить від вміння педагога зацікавити.Звісно, багато залежить і від дітей. Бо ж знання можна лише взяти (їх не можна вселити в голову без бажання дитини їх взяти), а кому вони потрібні у такій "несмачній" формі??? Ці підручники....жах. Чому батьки мало не з садочку віддають діток на заняття до спеціалізованих закладіів? Більшість школярів мають репетиторів чи відвідують мовні курси у ЛІКу чи ін. школах? Тому що шкільні вчителі здебільшого( не буду категоричною) не зацікавлені, невмотивовані, не цікаві і занудні( пробачте, не хочу нікого образити). Систему освіти варто змінювати. Тішуся, коли бачу вчителів, які прагнуть знань і не соромляться цього.

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 23
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини