Для цього журналісти видання взяли 6 показників: викиди в атмосферу забруднюючих речовин; скидання стічних, шахтно-кар'єрних і колекторно-дренажних вод; частка питної води, яка за якістю не відповідає стандарту; створення особливо небезпечних відходів I-III класів (неонові лампи, батарейки, кислоти і т. д.); концентрацію нітратів у грунті; а також середньорічну дозу радонового опромінення, одержуваного людиною, яка 80% часу проводить в приміщенні. Вони спробували провести паралель між цими даними і двома показниками, що відносяться до здоров'я людини: кількістю злоякісних новоутворень і середньою тривалістю життя сукупно для чоловіків і жінок. Експеримент був не зовсім звичайний і в результаті отримали цікаву картину. Найнебезпечніші для здоров'я - Дніпропетровська, Запорізька і Донецька області, найбезпечніші - Чернівецька, Закарпатська та Волинська.
Загалом Україна посіла 44 місце в рейтингу 180 країн за індексом екологічної ефективності в 2016 році.
Закарпатська область
⇓ Викиди в атмосферу забруднюючих речовин (2015 рік) - 4,4 тис. Т
⇓ Скидання стічних вод (2015 рік) - 32 млн куб. м
⇓ Створення відходів I-III класів (2015 рік) - 2,5 тис. Т
⇓ Середньорічна доза радонового опромінення - 2,2 мЗв
⇓ Кількість злоякісних новоутворень на 100 тис. Населення (2015 рік) - 235
Середня тривалість життя (2015 рік) - 70,7 року
Як інформує "Фокус", у Закарпатській області, де немає великих підприємств, а значна частина території покрита горами, наблагополучніша екологічна ситуація в Україні. Тут фіксується найменша кількість онкозахворювань, область скидає в річки найменше стічних вод, а обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу – одні з найнижчих по Україні (після Чернівецької області).
Проте екологічні проблеми є і на Закарпатті. В с. Рокосово Хустського району вже не перший рік чекають утилізації або транспортування за межі області близько 200 т токсичних відходів, до складу яких входить сімазин, атразин, прометрин і інші отруйні речовини.