Доля 10 українських родин в закарпатському Берегові залежить від волі підданого Угорщини

Отож, з 1994 року мешканці згаданих будинків без дозволу громадянина Угорщини, настоятеля храму Бейли Боганя не можуть оформити ні субсидії, ні шлюб, ні свідоцтво про народження чи смерть. Дійшло навіть до абсурду: за наказом церкви, українці змушені були вносити квартплату на рахунки... храму... У цій непростій ситуації спробував розібратися наш кореспондент.

"БІЗНЕС" НА КВАРТПЛАТІ

Вулиця Ференца Ракоці — одна з центральних у Берегові, єдиному закарпатському райцентрі, де проживає 75% угорців. Тут в історичній частині міста, де щільно один до одного туляться магазини, кав'ярні та офіси, кожен квадратний метр — на вагу золота... Будинки №№ 6 та 6/1 розташовані за кілька метрів від величного римо-католицького храму. За версією попередніх настоятелів церкви, ці дві споруди, і не тільки вони до 1945 року належали релігійній римсько-католицькій общині. А з приходом у наш край радянської влади приміщення були відібрані в церкви і віддані під профтехучилище та житло для його працівників. Часи змінилися, і священнослужителі вирішили повернути собі втрачене. Щоправда, не попередивши перед тим мешканців згаданих будинків. Так ще у 1994 році рішенням райвиконкому, без «добра» облради будинки №№ 6 та 6/1, поліклініка та приміщення школи були передані у власність релігійної громади. — Я проживаю у цьому будинку з 1955 року, — розповідає Іван Кобаль, перший секретар Берегівського райкому СПУ. У 60-х роках споруду від ПТУ передали на баланс ЖРЕРу. Але з того часу, як його віддали у власність римсько-католицької угорської громади, моє життя і життя ще дев'яти сімей різко змінилося, стало нестерпним. Зараз ми почуваємося чужими у своїй оселі, майже бомжами...

Ще одна мешканка проблемного будинку Галина Бідіяк пригадала, як у тому ж 1994 році на самий Старий Новий рік до її оселі від імені римсько-католицької церкви увірвалися троє здорованів і заявили, що віднині жінка мусить перераховувати квартплату на рахунок храму. А вже у 1995 році всю паспортну документацію про мешканців двох будинків було передано церкві. З того часу всі дії, пов'язані з пропискою та випискою жителі були змушені узгоджувати з храмівниками.

"ЦЕ ВСЕ — УГОРСЬКЕ..."

Однак церкві цього було замало. У 2001 році римсько-католицький храм і, відповідно, общину міста Берегова очолив громадянин Угорщини Бейло Богань. А вже через рік він же ініціює позов до суду на мешканців будинків №№ 6 та 6/1 з вимогою їх відселення. Минуло п'ять років. За цей час справа встигла дійти до Верховного Суду України. Останній відмовив у задоволенні вимог приходської римсько-католицької громади Берегова і зобов'язав міську раду розпочати роботу з виготовлення документації на приватизацію квартир для всіх мешканців будинків №№ 6 та 6/1 або знайти людям інші помешкання. Міськрада зволікала. За цей час церква встигла черговий раз подати до суду. Справа проблемних будинків знову опинилася у Верховному Суді.

Паралельно підданий Угорщини Бейло Богань про будинки, де мешкає вже менше 10 сімей (у квартиру № 1 після смерті її мешканця святий отець без усіляких докорів совісті заселив храмову орга-ністку), сміливо заявляє: «Це все — угорське. Тут не буде й ноги українця. Я за всяку ціну виселю цих людей». Такими словами служитель Господній отець Бейла розпочинає і закінчує проповідь у храмі, розповідає Іван Кобаль. А нещодавно, за словами Івана Андрійовича, на прохання дозволити на зиму провести до осель газ Бейла Богань категорично відмовив мешканцям. І додав: «Якщо у вас буде газ, то вас буде важче звідси виселити. Тому грійтеся, як хочете». Ще один літній мешканець будинку №6 майже місяць ходив до отця Беи-ли,яка той дозволяв зрізати гілку зі старезного каштану, котра нависала над дахом його помешкання. Священнослужитель спочатку відмовив, а потім запросив за таку послугу 25 тисяч форинтів (це становить близько 725 грн), У дідуся, котрий отримує мізерну пенсію, таких грошей не було. За місяць-два гілка вагою майже з тонну впала й проломила стріху. Ремонт обійшовся літньому чоловікові у кілька пенсій...

ДЕСЯТА ЗАПОВІДЬ...

Після бесіди з мешканцями обох будинків ми вирішили поспілкуватися і з самим Бейлою Боганем. Запросивши з собою перекладача, йдемо до резиденції настоятеля. Відчинивши величезні залізні ворота, натрапляємо на ще одні. За ними — помешкання отця Боганя. За площею вони такі ж, як і всі разом узяті оселі мешканців будинку №6. Почувши про мету нашого візиту, священик знітився і сказав, що не розуміє ні української, ні російської мови. Потім, витримавши паузу, сказав перекладачу, що не має часу на всіляких кореспондентів, бо, мовляв, іде на похорон. Просимо всього п'ять хвилин на одне запитання. Отець каже, що він — «вірнопідданий Угорщини», тому не втручається у справи, у тому числі и політику українців. Ми, у свою чергу, намагаємося пояснити йому, що він уже втрутився у справи українців з будинку №6 по вулиці Ференца Ра-коці. Тож запитуємо, як пан отець планує виходити з цієї ситуації. У відповідь Бейло Богань показав нам на годинник (мовляв, немає часу) і розбірливою російською мовою продиктував номер свого адвоката. От і вся бесіда... Для повного вивчення ситуації з проблемними будинками вирішуємо навідатися й до Берегівської міської ради. Секретар мерії Гейза Товт розповів, що будинки, за інформацією, яку він має, ще у 19 столітті належали церкві. Потім їх було відібрано радянською владою, а у 1994 році знову повернуто храму. Разом із жителями. Тоді рада дала «добро» на те, щоб мешканці сплачували квартплату церкві. Через кілька років мав місце припис Берегівського міського прокурора про незаконність передачі і про зобов'язання ради підшукати людям житло. Однак ніхто з тодішньої мерії так і не спромігся знайти мешканцям будинків №№ 6 та 6/1 інших осель.

— У цій ситуації я не бачу ні правих, ні неправих, — підсумовує Гейза Товт. Я уже пробував стати на бік людей. Тепер я — ворог величезної римсько-католицької громади Берегова. Наразі ж ми не можемо вчиняти з будинком жодних дій (у тому числі й дозволити провести туди газ), оскільки він поки є у власності церкви, якаяя вирішує свою правоту в суді.

А в той час, як міська влада «не маже вчиняти жодних дій», отець Богань на будинок №6 по вулиці Ференца Ракоці як на свою власність повісив грзмовистий плакат українською та угорською мовами «Не жадай дому ближнього свого... (десята заповіпь). А для повного психологічного впливу на мешканцю проблемних будинків, щонеділі після згаданих проповідей, отець Богань виводить свою паству на двір. Люди, взявшись за руки, утворюють живе коло і починають молитися аби сім’ї мешканців обох будинків залишили свої домівки...

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати