Закарпаття все ще залишається єдиним регіоном України з незатвердженим перспективним планом формування спроможних громад (ВІДЕО)

Децентралізаційний марафон, ініційований Асоціацією міст України, крокує державою протягом року. За цей час у більшості регіонів України прийняті перспективні плани формування спроможних громад та проведені перші вибори в об’єднаних територіальних громадах. Щоправда, Закарпаття у цьому марафоні пасе задніх.

Іван ДЕМ’ЯНЧУК, координатор Центру розвитку місцевого самоврядування у Закарпатській області:

– Дві об’єднані громади, які у жовтні минулого року провели вибори: це Тячівська міська ОТГ, Вільховецька сільська ОТГ, вони мали бюджети як міста обласного значення. Якщо брати кількісно, того року ми були 17-ті, тепер займаємо третє місце з кінця. Гірше нас тільки Київська область і Луганська разом із нами. Такі цифри дали певний поштовх, певні результати тепер є по Перечину, Поляні, Іршаві. Надіємося, що усі будуть погоджені і реформи будуть проходити. Надіємося, що розроблений нами перспективний план буде прийнятий ще цього року і Закарпаття позбавиться цього негативного шлейфу єдиної області в України, де його нема.

Експерти запевняють: децентралізаційних реформ не варто боятися. Без них у країні неможливі зміни, а децентралізація – це лише повернення громадам відповідальності. Тут дуже важливо, аби люди включалися у прийняття рішень на місцях.

Олег ЛУКША, регіональний консультант з правових питань Офісу реформ у Закарпатті:

– Насправді маленькі центри більші центри бояться у плані об’єднання. Зокрема, щодо використання ресурсів. Якщо говорити з законодавчо-нормативної точки зору, то Ужгород (міста обласного значення і обласні центри) є першими в переліку міст, у центрі яких ставиться циркуль, навколо яких описується коло 20 км зони доступу об’єднання у спроможну територіальну громаду. Тобто, не те, що може Ужгород об’єднуватися, а з часом він змушений буде це зробити. Але поки триває процес добровільного об’єднання ТГ, то це іде на відкуп добровільності як Ужгорода, так і наближених сіл.

Інститут міста спільно із фондом «Відродження», у рамках проекту «Майстерня змін» провели кілька зустрічей із громадами сіл, які знаходяться недалеко від Ужгорода. Говорили про перспективи об’єднаних громад, зокрема у тих випадках, коли межі між населеними пунктами стали майже непомітними. Колективи сіл до діалогу готові, а у рамках децентралізації згодні стати об’єднаною громадою хіба із ближніми селами Ужгородщини. Однак, за словами активістів, міська та селищні ради не надто активно підтримують ініціативу об’єднання.

Тетяна КОЛЕСНИК, представник ГО «Інститут міста»

Побували у багатьох навколишніх селах, зокрема, у Сторожниці, Оноківцях. Всі представники сіл говорять про те, що від міської влади Ужгорода не чути ніяких пропозицій. Тобто, діалогу як такого немає. Вони не проти робити спільні проекти з містом, правда вони дещо бояться цього. Наприклад, що місто забере їхні землі, це найбільше питання, яке у них постає. Але є багато спільних проблема, які є в Ужгорода і у найближчих сіл. Зокрема, проблеми води, вивозу сміття, кладовища. Також проблема робочих місць, яку можна вирішити, втіливши спільні інвестиційні проекти. Вони хочуть об’єднуватися, але не з містом, а з навколишніми іншими селами, в цьому бачать більшу перспективу.

Натомість в Ужгородській міській раді запевняють: до втілення децентралізаційних реформ готові. Ба більше: обговорюватимуть можливості та перспективи, які допоможуть розвитку міста та відкриють нові можливості.

Богдан АНДРІЇВ, Ужгородський міський голова:

– Ми підтримуємо процес децентралізації, завдяки цьому процесу у нас у місті уже у міському бюджеті збільшилася сума коштів, які спрямовуємо на розвиток Ужгорода. Ми звернулися до сільських рад, які оточують наше місто, але поки що не отримали жодної позитивної відповіді щодо об’єднання з нашим містом. Думаю, що така громада би тільки виграла, тому що збільшилися б кошти у бюджеті об’єднаної громади. Частина тих громадян більшу частину часу проводять у місті: тому що діти в школі навчаються, у садочку, самі люди тут працюють, є частиною громади Ужгорода. Думаю, процес об’єднання є незворотнім, це питання часу.

Експерти Закарпатського офісу реформ виділяють кілька причин гальмування децентралізаційних процесів: суб’єктивних – небажання саме селищних та міських голів об’єднуватися у громаду, та об’єктивних – як от не затверджений облдержадміністрацією та не прийнятий обласною радою Перспективний план. Однак, робота над документом триває і проект уже поданий у органи місцевої влади.

Олег ЛУКША, регіональний консультант з правових питань Офісу реформ у Закарпатті:

– Затвердження цього Перспективного плану іде у Кабміні. Наша область є єдиною в Україні, де обласна адміністрація досі не подала на розгляд обласною радою (а обласна рада відповідно не затвердила) проект Перспективного плавну формування спроможних територіальних громад. Експерти, за підтримки грантових програм, разом із Управлінням архітектури і містобудування Закарпатської ОДА розробили такий проект, врахувавши специфіку Закарпаття. Ми нарахували 10 таких пунктів специфіки, нам вдалося узгодити їх. Ключова цифра – є 53 ОТГ, замість 337 місцевих рад, які на сьогодні є в області.

Децентралізаційні реформи та передача влади на місця забезпечить зміни практично в усіх сферах життя населення. Спроможні об’єднані громади – це тільки перший крок адмінреформи, яка, зі слів експертів, з часом втілиться в Україні.

Теги: громади, децентралізація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати