Закарпатці взяли участь у науковому симпозіумі в Румунії (ФОТО)

Цікаво нагадати, що в цьому історичному центрі Мараморщини, у відносно невеликому містечку із населенням близько 40 тисяч чоловік, протягом багатьох десятиріч функціонує відомий у Європі науковий й історико-культурний центр – Музей Мараморощини. 

Багато хто в сусідньому Закарпатті мабуть і не здогадується, що музей Мараморощини – це надзвичайно цікавий історико-культурний комплекс, до складу якого входять одинадцять окремих музеїв та будинків- музеїв видатних особистостей Мараморщини. Серед них музеї етнографії, історії, археології, природничих наук, єврейської культури тощо. А одним із директорів цього Музею у свій час працював й відомий румунський громадський діяч, ботанік та лісовий інженер Артур Коман (1881- 1972). 

Виступаючи на конференції з доповідями та повідомленнями, директор музею, музеограф Тодінца Георге, доктори Йожеф Береш, Міхай Данчус, Васіле Тімур Чіш ( Сигет-Мармацієй), Андраш Гурбані та Ласло Форро (Будапешт, Угорщина), Ярослава Гасинець та Роман Кіш (Ужгород, Україна), професори Іон Надішан, Овідіу Ігнат (Бая-Маре), доктор, професор Васіле Куреляк (Верхня Рона) та ще біля двадцяти інших доповідачів, детально говорили про видатний внесок Артура Комана у дослідження природи та в розвиток Мараморощини.

Велика увага приділена сучасному стану вивчення та моніторингу флори та фауни, менеджменту збереження особливо цінних природних територій, екологічним наслідкам антропогенного впливу на природне середовище, етно-демогеографічнім аспектам розвитку українських громад на Мараморощині тощо. 

Доповідаючи на конференції, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор. насамперед наголосив, що на території історичної Мараморощини народилось чимало видатних науковців та громадських діячів, які внесли значний вклад в дослідження природи, історії та культури цього регіону та прославили його в світі. Імена багатьох із них, золотими літерами вписані в історію світової науки та культури. 

З нагоди відзначення ювілейних дат їх народження вдячні нащадки організовують на їх честь міжнародні наукові форуми, встановлюють пам’ятники та меморіальні скульптури. 

Так, до прикладу, в угорському місті Туркеве, уродженцю села Луг ( Рахівський район), відомому зоологу та екологу, члену Угорської та Австрійської академій наук Яношу Балогу встановлено пам’ятник, а в 2012 році в цьому ж місті з нагоди його сторіччя проведено велику міжнародну наукову конференцію. У зв’язку із відзначенням 200-річчя від дня народження натураліста-аматора, першодослідника рослинного світу Мараморощини Людвига Вагнера, вихідця із села Tiszabogdany (нині Богдан), в 2015 році в місті Хуст встановлено меморіальну скульптуру та проведено в місті Берегово Закарпатської області Міжнародну наукову конференцію «Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття».

А нині нові покоління дослідників та природоохоронців не тільки продовжують започатковані цими видатними історичними постатями традиції із вивчення природної та культурної спадщини, але в умовах значного антропогенного тиску забезпечують їх охорону та збереження.

У цьому контексті в Україні чимала роль належить Карпатському біосферному заповіднику, а в Румунії  – природному парку «Гори Марамуреш» та національному парку «Гори Родней». Дослідження територій, які увійшли до їх складу, першими проводили Артур Коман та Людвиг Вагнер. 

Наголошено, що Карпатський біосферний заповідник, який створений в 1968 році, і займає зараз площу понад 58 тисяч гектарів, охороняє в складі українсько-словацько-німецької номінації «Букові праліси Карпат та давні букові ліси» як єдиний в Україні природний об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Тут охороняється величезне біорізноманіття, в тому числі значна кількість рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин та середовищ їхньої існування, проводиться значна екого-просвітницька робота, створена для цього відповідна інфраструктура, впроваджуються проекти зі сталого розвитку регіону його розташування тощо.

З метою вшанування людей, які вивчають та охороняють природні та культурні цінності, оспівують їх в творах літератури та мистецтва, нами запропоновано започаткувати міжнародну українсько-румунську премію «Карпатська корона», яка вручалась би один раз на рік одному з науковців, літераторів, журналістів чи митців від Румунії та України.

За матеріалами симпозіуму готується до друку спеціальний збірник наукових праць Музею Мараморощини.

Учасники цього зібрання ознайомились також із роботою Музею природничих наук та взяли участь у церемонії відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку у місті Сигет-Мармацієй, який 29 жовтня 2016 року урочисто відкрили міністри закордонних справ України Павло Клімкін тай Румунії Лазар Коменеску.

Теги: Сигет, Румунія, Шевченко

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати