Оксана Кісь, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії:
– У збірнику є 20 текстів, половина з них підготовлені українськими дослідниками і дослідницями, половина (10 текстів) – переклади із іноземних мов. Тут є теми в тому числі і на ті теми, які в українській історичній науці практично не підіймалися, зокрема ті, що пов’язані із сексуальним насильством під час війни. Також є кілька текстів, які показують потенціал феміністського підходу до вивчення жіночої історії. Ми намагалися показати , що жінки під час війни є не лише жертвами військових ситуацій, не завжди героїнями чи зрадницями. Цей досвід дуже різноманітний. Ми хотіли б, аби ця тематика зацікавила широке коло українських читачів. Зокрема, із огляду на те, якими є наші сьогоднішні політичні та військові обставини. Ця тема промовляє до багатьох людей в сучасній Україні, і з огляду на ситуацію на Донбасі.
Одна із авторок текстів – Марта Гавришко – оповідає про жіночий досвід українського визвольного руху. Каже: у книзі показано складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах.
Марта Гавришко, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху:
– Усі ці жінки мають різний досвід, вони потребують уваги, потребують того, аби стати видимими. Метою цієї книги є показ не просто ролей і функцій жінок у війні, а показати неоднозначність цього досвіду. Коли в одній особі може вживатися і героїня, і зрадниця, і проста людина. Війна не робиться у білих рукавичках, війна завжди ставить перед людиною складні вибори. І часом ці вибори з моральної, етичної точки зору не завжди є однозначними. Справді, документи підпілля, розсекречені документи КДБ показують, що жіночий досвід був неоднозначним, окрім важкого повсякдення маємо спіраль насильства стосовно жінок, яку бачимо і від своїх так званих чоловіків, і від чужих.
Особливо актуального відгомону книга набуває у сьогоденні – в умовах неоголошеної війни на Донбасі.
Маріанна Колодій, директорка Центру ґендерної освіти при УжНУ:
– Кілька років тому книгу можна було читати як суто історичну, то сьогодні ми пропускаємо її через себе. Бо і ми самі є жінками у війні, жінками з воєнним досвідом. Ми ті жінки, котрі чекають чоловіків, які у війську. Ми ті жінки, які згрупувалися і стали волонтерками і помагаємо тим, хто на війні. Ми повинні говорити про той досвід, який мали наші бабусі, мами у Другій світовій, але і говорити про той досвід, який здобуваємо. Це ті самі проблеми, які ми зараз відчуваємо не як проблеми з підручника історії, а сприймаємо як проблеми тут і тепер, які оточують нас.
Книжка є науковою, але автори сподіваються на зацікавленість широкого кола читачів. Збірка також дає уявлення про сучасні підходи до вивчення теми «жінка і війна».
УжІнформ