На атестаційних змаганнях на Закарпатті із 13 "гуцуликів" найкращою стала кобила Бистриця(ФОТО)

Впродовж двох днів, 23-24 вересня у селі Голубине на Закарпатті, обирали найкращого гуцульського коня, серед 13 представників цієї зникаючої породи, які приїхали із Закарпатської та Івано-франківської областей.

На атестаційних змаганнях на Закарпатті із 13 "гуцуликів" найкращою стала кобила Бистриця(ФОТО)

Організатором заходу була науково-виробнича асоціація «Племконецентр», яка вже продовж 10 років поспіль проводить конкурс коней гуцульської породи, в рамках якого відбувається й державна атестація жеребців для племінного використання. Окрім цього відбулася також Міжнародна наукова-практична конференція, на якій українські та польські науковці обговорювали напрямки розвитку конярства України та Європи. А вже наступного дня проходив конкурс коней гуцульської породи.

Спочатку судді оцінювали екстер’єр та зовнішній вигляд коней, далі – випробування гуцульськими стежками.  Лише той «гуцулик», який безстрашно її подолає, потрапить до української Державної племінної книги.

Коні мали подолати 17 перешкод: вузький лабіринт, крутий спуск-підйом, перехід через воду, місточок. За словами Мирослави Головач, головного зоотехніка НВА «Племконецентр», подібні перешкоди «гуцулки» долають щодня, адже коней саме цієї породи використовують для туристичних прогулянок крутими схилами Карпат.

«Всі випробовування гуцульської стежки, імітують ті природні перешкоди, які може зустріти вершник з конем у дорозі. Головне, що оцінюється, при випробовуванні гуцульського коня – це рівень нервової рівноваги при проходженні цих перешкод. Тобто швидкість тут не є основним показником, основне – має бути контакт і довіра людини з конем. Оскільки гуцульський кінь селекціонувався і розвивався в тісному контакті з людиною, тому взаєморозуміння з вершником є одним з основних критеріїв оцінки гуцульського коня. Ці коні дуже добре використовуються в іпотерапії, де контакт із вершником відіграє першочергове значення, тому ми при оцінці коней звертаємо на це чи не найбільшу увагу», – розповідає Мирослава Головач. 

З випробуваннями конкурсу найкраще впоралась кобила «Бистриця».

Міжнародний склад журі ретельно оцінював кожного коня. Судді кажуть – важливо зберегти чистоту цієї породи, адже вона – зникаюча. Це найдавніша українська порода коней, яка походить з Гуцульщини. Перша письмова згадка неї, як припускають, походить з 1603 року. І якщо в Польщі, зараз налічується 1500 племінних кобил гуцульської породи, то в Україні – заледве сотня.

Аби зберегти та відновити популяцію коней гуцульської породи в Східних Карпатах, фахівцями Дослідного закладу Інституту зоотехніки державного дослідного інституту в Оджехово в Польщі, Окружної спілки конярства в Жешові та НВА «Племконецентр» з української сторони вдалося напрацювати, а згодом реалізувати проект за європейські грантові кошти «Створення польсько-українського центру розведення і популяризації коней гуцульської породи», в рамках Програми прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна.  Загальна сума проекту 1 млн. 708 тис. євро, з них кошти для України – 625 тис. євро. За словами Мирослави Головач, за ці них вдалося повністю реконструювати конюшні, збудувати закритий манеж та адміністративний навчальний польсько-український центр та провести понад 10 навчальних семінарів, які торкалися питань походження гуцульського коня, використання його в іпотерапії, технології вирощування та тренінгу молодих коней, догляд за копитами та значення гуцульського коня в культурі Карпат.

Вголос

27 вересня 2016р.

Теги: Бистриця, гуцулики, змагання, кобила

НОВИНИ: Соціо

14:20
На кінець травня на Закарпатті нараховувалося 5, 3 тис "офіційних" безробітних
11:59
Чергове засідання сесії Ужгородської міської ради відбудеться 26 червня
11:52
На Закарпатті на обліку перебуває 137 біженців
10:36
/ 1
По досвід створення ОТГ закарпатці їздили до сусідів-львів’ян
09:58
/ 1
В Ужгороді руйнується пам'ятка архітектури – історичний маєток родини Дєндєші
09:34
Перед підготовкою до Чемпіонату світу українські "срібні" гімнастки приїхали на Закарпаття
09:31
У Коломиї просили пришвидшити беатифікацію владики Івана Маргітича
09:23
На фермі карпатських буйволів на Хустщині народилося маля Красунчик
09:20
Дорослі ужгородці все частіше роблять щеплення від дифтерії, коклюшу і правця
09:12
У Мукачеві почали зводити залізничну платформу для євроколії
09:06
У Мукачеві завершилося голосування за проекти бюджету громадських ініціатив
20:34
В Ужгороді говорили про взаємодію влади, бізнесу та громади для подолання проблеми засилля поліетилену
18:31
/ 2
Прямий потяг "Мукачево - Будапешт" з'явиться за два місяці – УЗ (ДОПОВНЕНО)
18:03
Довгожителька з Тячівщини відзначає 101-й день народження
17:53
У школі Березова, що на Хустщині, роками немає гарячого харчування
16:38
/ 1
Із ужгородцями радитимуться стосовно розміщення болардів та організації руху по вул. Довженка
16:12
На перших публічних консультаціях ужгородці висловилися щодо майбутнього озеленення Київської набережної
15:06
До кінця літа Укрзалізниця планує запустити поїзд Мукачево-Будапешт
14:49
/ 1
263 закарпатці за 5 місяців виїхали з України, найпопулярніші країни для еміграції – Угорщина, США, Німеччина та Чехія
13:47
У Національному музеї відбулася презентація книги-збірника "Народний владика Іван Маргітич"
13:32
На Закарпатті стартує спеціальна програма для жінок-переселенок та соціально активних жінок області
12:51
Кіноакцію на підтримку політв’язнів Кремля провели в Ужгороді
12:25
/ 1
10 районів Закарпаття отримали нові шкільні автобуси
12:24
/ 1
На Закарпатті відбувся тендер на капітальний та середній поточний ремонт трьох автодоріг місцевого значення
09:56
/ 1
Рішення про передачу Невицького замку Кам’яницькій сільраді оскаржили в суді
» Всі новини