На атестаційних змаганнях на Закарпатті із 13 "гуцуликів" найкращою стала кобила Бистриця(ФОТО)

Організатором заходу була науково-виробнича асоціація «Племконецентр», яка вже продовж 10 років поспіль проводить конкурс коней гуцульської породи, в рамках якого відбувається й державна атестація жеребців для племінного використання. Окрім цього відбулася також Міжнародна наукова-практична конференція, на якій українські та польські науковці обговорювали напрямки розвитку конярства України та Європи. А вже наступного дня проходив конкурс коней гуцульської породи.

Спочатку судді оцінювали екстер’єр та зовнішній вигляд коней, далі – випробування гуцульськими стежками.  Лише той «гуцулик», який безстрашно її подолає, потрапить до української Державної племінної книги.

Коні мали подолати 17 перешкод: вузький лабіринт, крутий спуск-підйом, перехід через воду, місточок. За словами Мирослави Головач, головного зоотехніка НВА «Племконецентр», подібні перешкоди «гуцулки» долають щодня, адже коней саме цієї породи використовують для туристичних прогулянок крутими схилами Карпат.

«Всі випробовування гуцульської стежки, імітують ті природні перешкоди, які може зустріти вершник з конем у дорозі. Головне, що оцінюється, при випробовуванні гуцульського коня – це рівень нервової рівноваги при проходженні цих перешкод. Тобто швидкість тут не є основним показником, основне – має бути контакт і довіра людини з конем. Оскільки гуцульський кінь селекціонувався і розвивався в тісному контакті з людиною, тому взаєморозуміння з вершником є одним з основних критеріїв оцінки гуцульського коня. Ці коні дуже добре використовуються в іпотерапії, де контакт із вершником відіграє першочергове значення, тому ми при оцінці коней звертаємо на це чи не найбільшу увагу», – розповідає Мирослава Головач. 

З випробуваннями конкурсу найкраще впоралась кобила «Бистриця».

Міжнародний склад журі ретельно оцінював кожного коня. Судді кажуть – важливо зберегти чистоту цієї породи, адже вона – зникаюча. Це найдавніша українська порода коней, яка походить з Гуцульщини. Перша письмова згадка неї, як припускають, походить з 1603 року. І якщо в Польщі, зараз налічується 1500 племінних кобил гуцульської породи, то в Україні – заледве сотня.

Аби зберегти та відновити популяцію коней гуцульської породи в Східних Карпатах, фахівцями Дослідного закладу Інституту зоотехніки державного дослідного інституту в Оджехово в Польщі, Окружної спілки конярства в Жешові та НВА «Племконецентр» з української сторони вдалося напрацювати, а згодом реалізувати проект за європейські грантові кошти «Створення польсько-українського центру розведення і популяризації коней гуцульської породи», в рамках Програми прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна.  Загальна сума проекту 1 млн. 708 тис. євро, з них кошти для України – 625 тис. євро. За словами Мирослави Головач, за ці них вдалося повністю реконструювати конюшні, збудувати закритий манеж та адміністративний навчальний польсько-український центр та провести понад 10 навчальних семінарів, які торкалися питань походження гуцульського коня, використання його в іпотерапії, технології вирощування та тренінгу молодих коней, догляд за копитами та значення гуцульського коня в культурі Карпат.

Теги: Бистриця, гуцулики, змагання, кобила

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати