Чому енергозбереження в освітніх установах Закарпатської області не призводить до підвищення їх енергоефективності?

Вже другий рік поспіль РМЕО «ЕКОСФЕРА» здійснює оцінку енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області. Оцінюються сумарні річні витрати енергоносіїв (електроенергії та тепла) на метр квадратний приміщення.

Чому енергозбереження в освітніх установах Закарпатської області не призводить до підвищення їх енергоефективності?

Аналіз отриманих результатів приводить до невтішних висновків: основною проблемою підвищення енергоефективності закладів бюджетної сфери є відсутність зацікавленості в енергозбереженні.

Енергоносії та зарплати бюджетників є захищеними статтями місцевих бюджетів. Навіть, коли не вистачатиме в бюджеті коштів ні на що, зарплати та суми, витрачені на енергоносії будуть виплачені. Зокрема через субвенції від держави. А от жодних дієвих стимулів для підвищення енергоефективності своїх приміщень адміністрації бюджетних установ не мають. Тому, часто в опалювальний сезон при плюсових температурах у приміщеннях дитячих садків, наприклад в Ужгороді, через «перетопи» вікна відкриті практично увесь день, й разом з приміщеннями на повну опалюється ще й атмосфера. А можна було б просто зменшити подачу газу й вийшла б економія бюджетних коштів. В енергонеефективних приміщеннях при дії щомісячних лімітів адміністрація освітніх установ, наприклад в Мукачеві, знаходить інший шлях – знижує санітарну температуру, тобто діти в таких установах просто мерзнуть.

Ілюстрацією до цього твердження є порівняльний аналіз результатів оцінки енергоефективності освітніх установ у трьох містах обласного значення Закарпатської області, на балансі міських бюджетів у яких є і школи, і дитячі садочки – Мукачева, Берегова й Хуста. Наприклад, в Мукачеві в опалювальний сезон у 45 % загальноосвітніх шкіл холодно. Це школи, які за шкалою енергоефективності потрапили у клас А і В, що є дуже високою оцінкою енергоефективності. Однак саме цей високий результат свідчить про те, що тут регулярно не дотримується санітарна температура приміщень й відповідний рівень комфорту для навчання. Адже старі довоєнні, а також радянські приміщення апріорі не є високоенергоефективними. Практики свідчать, що лише після комплексу усіх заходів з енергозбереження у таких будівлях можна досягти енергоефективність не вище класу С. Але весь комплекс енергозберігаючих заходів у школах чи дитячих садочках не було проведено у жодному місті Закарпаття. Завжди щось робиться частинами: то вікна-двері замінять і часто не на найякісніші, а на найдешевші, що в результаті не призводить до бажаного ефекту; то стіни утеплять, але залишать неутепленим цоколь, дах. Про індивідуальні теплові пункти в котельнях чи систему вентиляції та рекуперації взагалі майже ніколи не згадується і не робиться. А це в сумі дає до 35 % заощадження тепла. То ж всюди, де показники енергоефективності після обрахунків виходять на класи А-С (для Мукачева – це ще 45 % шкіл та 65 % ДНЗ), мова йде про банальні «недотопи», а не про енергоефективність. 

Такою ж ситуація є і в Берегові, де у 42 % закладах освіти (3-х школах та 4-х дитячих садочках) холодно (енергоефективність класу В), і ще у 33 % – не дотримується санітарна температура (енергоефективність класу С). При чому найхолодніше у ДНЗ, де котельні працюють на дровах. У дитячих садочках № 1, № 16 та № 17 енерговитрати дуже високі. Міській владі на це слід звернути увагу, бо ці садочки опалюють ще й атмосферу (класи Е та F).

У Хусті погано опалюються заклади освіти, куди централізовано подається тепло, вимірюване Гкал. Це ЗОШ № 6 (енергоефективність класу А), ЗОШ № 5, гімназія-інтернат, ДНЗ № 2 та ДНЗ № 7 (енергоефективність класу В). Загалом в Хусті енергоносії для закладів освіти використовують економно (за оцінкою енергоефективності низькоенергоефективних закладів класів Е-G немає), але не обов’язково, що ефективно. Для такої оцінки потрібен окремий енергоаудит приміщень.

Ще одна помилка, якої припускаються відповідальні особи при плануванні та проведенні заходів з енергозбереження у закладах освіти – це ігнорування енергоаудиту. Але саме через енергоаудит можна чітко встановити проблеми того чи іншого приміщення, визначити, що саме потрібно замінити у конструкціях будівлі, і як підвищити її енергоефективність. 

Те, що підвищення енергоефективності установ, які знаходяться на балансі міських та сільських рад, є вигідним для місцевих бюджетів, повинні розуміти голови міських та сільських рад разом з депутатами. Адже економія коштів на енергоносіях дає можливість витрачати їх на інші потреби, у межах того ж бюджетного кошику захищених статей. Наприклад, премій для директорів, вчителів та вихователів освітніх установ, де адміністрація підвищила енергоефективніть свого закладу, не знизивши комфорт перебування у приміщенні за рахунок зниження санітарної температури. Це гарний стимул. А контролювати температурні показники та рівень витрат енергоносіїв у кожній бюджетній установі можна впровадивши систему муніципального енергоменеджменту через програмне середовище "Енергобаланс", як це вже зроблено у м. Ужгороді цьогоріч. Залишається сподіватись, що у 2017 вона в обласному центрі запрацює, що відчують і школярі та дошкільнята, і місцевий бюджет, звідки не вилітатимуть кошти у повітря. 

 

Прес-служба РМЕО «ЕКОСФЕРА»

26 вересня 2016р.

Теги: енергоефективність, енергосбереження

НОВИНИ: Соціо

03:18
У Перечинській райлікарні облаштували приймальне відділення для хворих із підозрою на COVID-19
16:05
У жовтні закарпатці сплатили за житлово-комунальні послуги 223,6 млн грн
15:06
/ 7
Постійний комітет Бернської конвенції у виключному порядку розглянув кейс закарпатської Боржави
12:57
У Мукачеві виділили додаткові гроші на забезпечення лікарні киснем для лікування ковідних пацієнтів
10:58
Закарпаття спільно з Кошицьким краєм реалізують проєкт з удосконалення послуг у соціальних закладах
10:36
/ 1
Документальний і вуличний фотограф Михайло Палінчак презентував в Ужгороді свою першу фотокнигу "Анамнез"
10:31
Обмежену кількість вакцин від грипу в аптеки Ужгорода завезли тільки в жовтні
10:26
За 11 місяців Закарпатська митниця наповнила державну скарбницю на 7,3 мільярдів гривень
09:37
На Закарпатті за 11 місяців працевлаштовано 136 осіб із інвалідністю
06:20
/ 11
Голова Закарпатської ОДА підтвердив спорудження приватно-державного гірськолижного комплексу на Пилипці
05:27
У Тячеві встановили "зенітну" міську ялинку
16:41
Намагаючись перетнути кордон на Закарпатті із прихованими 140 пачками сигарет чоловік позбувся мікроавтобуса
16:37
/ 7
На Закарпатті планують збудувати екологічний сміттєспалювальний завод
14:58
/ 1
Чверть мільйона гривень сплатить мешканець Хустщини за вкрадений газ
11:24
Учасники конкурсу інвестиційних програм і проєктів на Закарпатті подали 111 проєктів
09:40
Більше 500 закарпатців лікуються від ВІЛ-інфекції
09:33
/ 1
Патрульна поліція Закарпаття відсвяткувала п'ятиріччя з дня створення
17:55
В Ужгороді відбулася виставка-перформанс на тему боротьби з проявами гендерного та домашнього насильства
17:03
На Закарпатті за 10 місяців зареєстровано 80 нових випадків інфікування ВІЛ
13:59
5 тисяч новорічних ялинок планують реалізувати цьогоріч лісівники на Закарпатті
12:53
На Закарпатті розроблять план мобільності прикордонних регіонів
12:36
/ 1
На Закарпатті на митниці у водія вантажівки через аферу з подвійним пакетом документів вилучили напівпричіп
10:32
/ 1
Найстаріший дуб України, чорноголовська лагуна, дерев’яні церкви та багато іншого – у новому проєкті "Щасливих дітей"
10:26
Відбулися виїзні консультації у Буштинській, Тересвянській, Солотвинській та Великобичківській тергромадах
09:42
66 машин розчищатимуть від снігу дороги державного значення на Закарпатті
» Всі новини