Чому енергозбереження в освітніх установах Закарпатської області не призводить до підвищення їх енергоефективності?

Вже другий рік поспіль РМЕО «ЕКОСФЕРА» здійснює оцінку енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області. Оцінюються сумарні річні витрати енергоносіїв (електроенергії та тепла) на метр квадратний приміщення.

Чому енергозбереження в освітніх установах Закарпатської області не призводить до підвищення їх енергоефективності?

Аналіз отриманих результатів приводить до невтішних висновків: основною проблемою підвищення енергоефективності закладів бюджетної сфери є відсутність зацікавленості в енергозбереженні.

Енергоносії та зарплати бюджетників є захищеними статтями місцевих бюджетів. Навіть, коли не вистачатиме в бюджеті коштів ні на що, зарплати та суми, витрачені на енергоносії будуть виплачені. Зокрема через субвенції від держави. А от жодних дієвих стимулів для підвищення енергоефективності своїх приміщень адміністрації бюджетних установ не мають. Тому, часто в опалювальний сезон при плюсових температурах у приміщеннях дитячих садків, наприклад в Ужгороді, через «перетопи» вікна відкриті практично увесь день, й разом з приміщеннями на повну опалюється ще й атмосфера. А можна було б просто зменшити подачу газу й вийшла б економія бюджетних коштів. В енергонеефективних приміщеннях при дії щомісячних лімітів адміністрація освітніх установ, наприклад в Мукачеві, знаходить інший шлях – знижує санітарну температуру, тобто діти в таких установах просто мерзнуть.

Ілюстрацією до цього твердження є порівняльний аналіз результатів оцінки енергоефективності освітніх установ у трьох містах обласного значення Закарпатської області, на балансі міських бюджетів у яких є і школи, і дитячі садочки – Мукачева, Берегова й Хуста. Наприклад, в Мукачеві в опалювальний сезон у 45 % загальноосвітніх шкіл холодно. Це школи, які за шкалою енергоефективності потрапили у клас А і В, що є дуже високою оцінкою енергоефективності. Однак саме цей високий результат свідчить про те, що тут регулярно не дотримується санітарна температура приміщень й відповідний рівень комфорту для навчання. Адже старі довоєнні, а також радянські приміщення апріорі не є високоенергоефективними. Практики свідчать, що лише після комплексу усіх заходів з енергозбереження у таких будівлях можна досягти енергоефективність не вище класу С. Але весь комплекс енергозберігаючих заходів у школах чи дитячих садочках не було проведено у жодному місті Закарпаття. Завжди щось робиться частинами: то вікна-двері замінять і часто не на найякісніші, а на найдешевші, що в результаті не призводить до бажаного ефекту; то стіни утеплять, але залишать неутепленим цоколь, дах. Про індивідуальні теплові пункти в котельнях чи систему вентиляції та рекуперації взагалі майже ніколи не згадується і не робиться. А це в сумі дає до 35 % заощадження тепла. То ж всюди, де показники енергоефективності після обрахунків виходять на класи А-С (для Мукачева – це ще 45 % шкіл та 65 % ДНЗ), мова йде про банальні «недотопи», а не про енергоефективність. 

Такою ж ситуація є і в Берегові, де у 42 % закладах освіти (3-х школах та 4-х дитячих садочках) холодно (енергоефективність класу В), і ще у 33 % – не дотримується санітарна температура (енергоефективність класу С). При чому найхолодніше у ДНЗ, де котельні працюють на дровах. У дитячих садочках № 1, № 16 та № 17 енерговитрати дуже високі. Міській владі на це слід звернути увагу, бо ці садочки опалюють ще й атмосферу (класи Е та F).

У Хусті погано опалюються заклади освіти, куди централізовано подається тепло, вимірюване Гкал. Це ЗОШ № 6 (енергоефективність класу А), ЗОШ № 5, гімназія-інтернат, ДНЗ № 2 та ДНЗ № 7 (енергоефективність класу В). Загалом в Хусті енергоносії для закладів освіти використовують економно (за оцінкою енергоефективності низькоенергоефективних закладів класів Е-G немає), але не обов’язково, що ефективно. Для такої оцінки потрібен окремий енергоаудит приміщень.

Ще одна помилка, якої припускаються відповідальні особи при плануванні та проведенні заходів з енергозбереження у закладах освіти – це ігнорування енергоаудиту. Але саме через енергоаудит можна чітко встановити проблеми того чи іншого приміщення, визначити, що саме потрібно замінити у конструкціях будівлі, і як підвищити її енергоефективність. 

Те, що підвищення енергоефективності установ, які знаходяться на балансі міських та сільських рад, є вигідним для місцевих бюджетів, повинні розуміти голови міських та сільських рад разом з депутатами. Адже економія коштів на енергоносіях дає можливість витрачати їх на інші потреби, у межах того ж бюджетного кошику захищених статей. Наприклад, премій для директорів, вчителів та вихователів освітніх установ, де адміністрація підвищила енергоефективніть свого закладу, не знизивши комфорт перебування у приміщенні за рахунок зниження санітарної температури. Це гарний стимул. А контролювати температурні показники та рівень витрат енергоносіїв у кожній бюджетній установі можна впровадивши систему муніципального енергоменеджменту через програмне середовище "Енергобаланс", як це вже зроблено у м. Ужгороді цьогоріч. Залишається сподіватись, що у 2017 вона в обласному центрі запрацює, що відчують і школярі та дошкільнята, і місцевий бюджет, звідки не вилітатимуть кошти у повітря. 

 

Прес-служба РМЕО «ЕКОСФЕРА»

26 вересня 2016р.

Теги: енергоефективність, енергосбереження

НОВИНИ: Соціо

16:12
/ 3
Книгу Олени Гураль про видатного танцівника балету Сержа Лифара презентують в Ужгороді
16:10
Усіх призовників на Закарпатті перед відправленням на обласний збірний пункт тестуватимуть на COVID-19
16:03
/ 1
На Ужгородщині відремонтували міст до Невицького замку
15:24
Мешканець Іршавщини, повертаючись із Чехії, намагався серед багажу завезти розібраний незадекларований мотоцикл
12:46
В Ужгороді презентують збірку Галини Новосад "У світі книг"
11:38
/ 3
Закарпаття отримало інноваційні ліки прямої дії на коронавірус
11:36
Молодь зі сходу України знайомилася з роботою та успішними проєктами громад на Закарпатті
11:20
/ 1
У Вилоцькій тергромаді на Закарпатті хочуть зберегти "Соляний дім" як об’єкт культурної історичної спадщини
11:02
В Ужгороді презентували книгу Петра Ходанича "Втеча, або тиха моя вітчизна" про події на Донбасі
10:56
Громади Закарпаття працюють над створенням молодіжних рад
10:53
/ 1
У Мукачеві студенти та школярі розмальовують дамбу
10:46
На Закарпатті до місцевих бюджетів перераховано понад 329 млн грн за землю
10:41
Команда закарпатських дослідників продовжує вивчати потенціал місцевих громад у сфері молодіжної культури
10:23
ФОТОФАКТ. На горі Піп Іван Чорногірський в українських Карпатах – сніг та -4
17:29
Ужгород долучився до Європейського тижня мобільності
17:04
/ 2
В Ужгороді відбудуться громадські слухання стосовно найменування та перейменування вулиць
16:52
/ 2
Тетяна Літераті презентувала в Ужгородській міськраді свою книгу про мерів та магістрат міста
16:38
Спрощенці Закарпаття сплатили понад 544 млн грн єдиного податку
15:03
/ 5
В Ужгороді можна безкоштовно простерилізувати безпритульних котів і собак
14:39
Русла Боржави й Латориці на Закарпатті розчищають від засмічення і заторів
14:36
На Закарпатті в серпні виявлено 74 хворих на туберкульоз
14:02
Ще одна дитина-сирота з Мукачівської міської територіальної громади отримає житло
13:59
Громади Закарпаття отримають допомогу у розвитку велоінфраструктури
11:45
В Ужгороді відбудеться зустріч із представниками комікс-спільноти
11:16
В Ужгороді відбувся Міжнародний безпековий форум "Україна 603,7"
» Всі новини