В Ужгороді дискутували про те, що і чому втратила за чверть століття Україна, що здобула

На самому початку присутні вшанували тих, хто у роки Української національної революції 1989 -1991 років самовіддано боровся за незалежність, але вже уже відійшли у вічність. Серед них, зокрема, перший голова Закарпатської крайової організації НРУ П. Скунць, голова філії УГС О.Орос, владика І.Маргітич, голова УНРЗ Ю.Балега, І.Чендей, Ф.Мишанич. М.Бандусяк, Ю.Сас, Г.Божук, Й.Баглай, Ю.Керекеш, І.Герц, Ш.Фодо, С.Пойда, Н.Бечук, В.Белей, О.Борець, А.Лешко, М.Шваб, Ю.Мейгеш, В. Скрипка, М.Матола, М.Гриць.

У дискусії у взяли участь: Володимир Піпаш, голова обласної «Просвіти», кандидат історичних наук, Михайло Джанда, ініціатор заснування НРУ на Закарпатті, екс-голова м. Хуст, депутат обласної ради першого демократичного скликання (1990 – 1994 рр.), Еміл Ландовський, перший демократично обраний міський голова Ужгорода (1990 – 1994 рр.), кандидат історичних наук, Сергій Федака, доктор історичних наук, професор, Іван Габор, голова Закарпатської обласної організації НРУ, теж депутат обласної ради першого демократичного скликання, кандидат філософських наук, Федір Вовканич, почесний громадянин Ужгорода, директор ТДВ «Геліос», котрий наприкінці 80-х років минулого століття був спонсором Руху, інших демократичних організацій, Павло Зуєв, голова управи ЗОО НРУ, Олександр Петік, заступник голови, керівник апарату Закарпатської ОДА, інші.

Було не лише згадано вікопомні події, але і проаналізовано шлях, який пройшла Україна за чверть століття незалежності, проблеми, з якими вона зіткнулася і які стали причиною того, що вона відстала у розвитку від тих пострадянських та постсоціалістичних країн, які після здобуття незалежності та краху соціалізму об’єктивно мали набагато менше можливостей самостійного розвитку ніж наша держава, але вирвалися далеко вперед. Також висловлювалися погляди, що нам слід зробити. Щоб подолати негативні явища і наша Батьківщина нарешті стала високорозвиненою демократичною європейською країною із високим рівнем життя її громадян.

Учасники «круглого столу» підтримали наступне звернення:
 

Звернення

учасників «круглого столу» «25 років Незалежності України: прагнення, реалії, проблеми, втрати, здобутки та перспективи»

Українці, у т. ч. закарпатці, століттями мріяли, прагнули і боролися за те, щоб мати свою незалежну Державу. Двадцять п’ять років тому вони її здобули. Наголошуємо, що це не було чиїмсь «подарунком», а стало можливим у результаті Української національно-визвольної революції (1989 – 1991 рр.), провідною силою якої був Народний Рух України, що об’єднав і підняв на боротьбу за Незалежність України мільйони її громадян. Вагомий внесок у здобуття Незалежності України внесли і закарпатці.

Двадцять п’ять років для становлення держави – час цілком достатній. Однак нині – наша держава дуже далека від тієї, яка вимріювалася чверть століття тому тими, хто самовіддано боровся за те, щоб вона відбулася. Тоді гадалося – мине якихось п’ять, щонайбільше десять років і Україна стане розвинутою європейською країною, з високим рівнем життя населення.

Це не були примарні надії. Згідно оцінок, у т. ч. – міжнародних експертних інституцій, Україна, зі всіх пострадянських та постсоціалістичних країн мала найкращу базу для швидкого розвитку. Однак, цей шанс реалізовано не було, причому не лише із-за об’єктивних обставин, а й із-за вкрай негативних дій т. зв. політичної еліти, яка прийшла до влади, можновладців. Адже, хоча національно-демократичні сили, патріоти і здобули Незалежність та до влади не прийшли. Вона залишилася у руках недавньої комуністичної номенклатури, яка у зговорі із криміналітетом почала використовувати, розкрадати ресурси України для власного збагачення. Тож нині ми на останньому місці в Європі за показником ВВП на душу населення та рівнем життя. Держава є клановою, корумпованою, непривабливою для інвестицій.

Два роки тому відбулася Революція гідності, було повалено режим Януковича. Однак, незважаючи на дуже дорогу ціну, яка була заплачена за це, завдання революції реалізуються напрочуд повільно, саботуються.

Вважаємо, що керівництво держави зобов’язане зробити все необхідне, щоб у найкоротші терміни були впроваджені в життя ідеї Майдану, покарано вбивць Небесної сотні, здійснено реформи, спрямовані на розвиток демократії, становлення громадянського суспільства, здійснення деолігархізації, знищення передумов та можливостей для корупції, пришвидшення розвитку економіки, її інституційну перебудову.

Вважаємо, що запланований Урядом на поточний та найближчі роки економічний ріст в обсязі один-три відсотки є вкрай недостатнім. Аби відбувалося наближення економіки України до економічних потуг розвинутих країн, а відповідно і рівня життя населення, необхідно забезпечити умови для його зростання не менше восьми-десяти відсотків на рік. Лише у такому разі наша держава зможе стати розвинутою європейською країною, про яку мріяли, боролися, віддавали життя мільйони українських патріотів.

Підвищення рівня життя, добробуту, утвердження соціальної справедливості, становлення «середнього класу», до якого відносилося б більшість населення, розвиток сучасної медицини, освіти та культури мають стати основою діяльності керівництва країни. Падіння життєвого рівня є недопустимим, тож нинішнє підвищення комунальних тарифів є вкрай негуманним вчинком влади.

Поруч із цим, пріоритетними завдання для влади та суспільства є і подолання негативного спадку колоніальних часів та попередніх режимів у гуманітарній сфері. Зокрема, нарешті слід зупинити процес російщення України, яке відбувається і нині, зокрема, як через засоби масової інформації (де російська мова не лише домінує, але має тенденцію до зростання обсягу мовлення), так, часом, і через державні установи тощо. Слід усвідомити, що поступове утвердження у всіх сферах суспільного життя української мови, об’єднання всіх православних конфесій України у єдину Помісну православну церкву є вкрай необхідним для подальшого існування країни, Це є не лише абсолютно справедливим, позаяк чисельність представників титульної нації складає понад 80 відсотків населення, а й є гарантом остаточного  нівелювання агресії «русского міра», як ідеологічної складової гібридної війни, що розгорнула проти України путінська Росія.

Матінко Божа і Покровителько України! Бережи наш народ, нашу землю, наше військо, нашу державу!

Теги: незалежність, держава

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати