Що комунальне, то збиткове. Не усі муніципальні підприємства Ужгорода й Мукачева заробляють

УЖГОРОДСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ – ЦЕ ДОТАЦІЇ

КП “Водоканал м. Ужгорода” – стратегічне для життєдіяльності міста підприємство. Водночас і одне з найбільших споживачів бюджетних грошей. Виходить, ужгородці платять фірмі двічі: один раз, як плату за воду, інший – у вигляді прямої дотації з бюджету. Наприклад, цього року підприємство уже отримало 5 мільйонів 250 тисяч гривень як дотацію на покриття збитків від тарифів на воду. На засіданні 14 липня  депутати виділили на це ще 3 мільйони 671 тисячу. А завдяки Програмі фінансової підтримки комунальних підприємств цьогоріч “Водоканалу” заплановано дати загалом ще 10 мільйонів 950 тисяч гривень. Правда, з них лише половина передбачена на придбання спеціалізованої техніки саме для підприємства. Решта суми піде на обслуговування та ремонт водопостачальної мережі міста, часткову заміну обладнання на водозаборі та на окремих насосних станціях.

З інформації, яку ужгородський “Водоканал” надав виконкому, у 2015 році підприємство як дохід від реалізації послуг показало суму 53 мільйони 373 тисячі. Втім минулий рік закінчено, згідно із фінзвітом, із збитком у 6 мільйонів 471 тисячу. На підприємстві у коментарі журналістам уточнили: збитки від надання послуг склали 11 мільйонів 381 тисячу. Ця сума була частково перекрита завдяки дотації із держбюджету на покриття різниці у тарифах, а також дотацією на покриття збитків із міського бюджету. Таким чином кінцева сума збитків у фінзвіті є меншою, ніж є насправді.

ФІНІНСПЕКЦІЯ ЗНАЙШЛА ПОРУШЕННЯ

Держфінінспекція у Закарпатській області, як повідомив заступник начальника відомства М.Федак,  проводила ревізію на підприємстві за період із січня 2014 по серпень 2015 року. Виявлено порушення на майже 353 тисячі.

У березні цього року “Водоканал” усунув порушення на 293 тисячі. Державні ревізори констатували, що лишилася заборгованість споживачів на 59 тисяч гривень, де термін позовної давності минув. В підсумку двох працівників “Водоканалу” притягнуто до адміністративної відповідальності.

ТАРИФ ЗБИТКОВИЙ

Наразі “Водоканал м. Ужгорода” уже отримав із бюджету кілька сум, пояснив нам   директор підприємства Станіслав Карташов, який на цій посаді із 2015 року. 980 тисяч гривень – спрямовано на заміну водопроводів, каналізаційної мережі та мережі водовідведення на деяких вулицях міста, у тому числі і у центрі – на вул.Волошина. 950 тисяч – передбачено на закупівлю обладнання (а саме – запірної арматури) через тендерну процедуру. Директор підприємства відзначає, що поки тривали процедури із організацією тендеру, виділені з бюджету гроші “Водоканал” встиг розмістити на депозит і заробити певні кошти як відсотки.

Третя, уже отримана сума – 5 млн 250 тисяч – пішла на покриття збитків від тарифів, які керівництво підприємства називає “нижчими від економічно обґрунтованих”. У Водоканалі наголошують: теперішня ціна за куб води для населення є збитковою (зараз фактично куб води для ужгородців коштує 13.75 - авт.). Торік діяла Постанова Кабміну, згідно з якою нерентабельний тариф за воду для населення дотувався.

“На 2016 рік коштів із держбюджету на фінансування різниці у тарифах не передбачено, оскільки вимога МВФ – що всі тарифи на комунальні послуги мають бути економічно обґрунтовані для всіх підприємств, у тому числі і комунальних, – каже керівник КП “Водоканал м. Ужгород” Станіслав Карташов. - Ми у 2016 рік зайшли з тарифами, які були збитковими. Вони були планово збитковими для нашого підприємства. Наприклад, паливо. Якщо у тарифі закладена його середня вартість 13.5 грн за літр, то ми його купували не менше ніж за 19 грн, Вартість електроенергії у теперішньому тарифі закладена станом на березень 2014 року. Але ж відтоді вона підвищувалася і цього року знову збільшиться. Наразі щомісячний дефіцит коштів підприємства тільки по статті витрат «електроенергія» складає близько 900 тис.грн., і спричинено це виключно зростанням тарифів на електроенергію. Її споживання збільшилося на 16% у зв’язку з тим, що у місті збільшено графік подачі води, а в більшості будинків вона вже цілодобово. Завдяки дотації із міського бюджету на покриття збитків бюджету,  підприємство вирішило питання оплати спожитої електроенергії за січень, березень, лютий і частково квітень».

СКІЛЬКИ ПЛАТИТИ ЗА ПРИБУТКОВІСТЬ?

Тож, виходить, біди ужгородського “Водоканалу” – від тарифу, в якому не закладена адекватна ціна на електроенергію. Принаймні так можна зрозуміти із коментаря керівника підприємства. Скільки ж треба, щоб коштував куб води і щоб не було збитків? У “Водоканалі” на питання журналістів конкретної суми не сказали, втім назвали цифру – до 17 гривень. Однак, наголошують, мова йде про собівартість послуги, і додали, що у тарифах, які затверджує для них Нацкомісія, про прибутковість навіть не йдеться. Станіслав Карташов застерігає: якщо Нацкомісія затвердить підвищення тарифів для “Водоканалу”, то вони можуть невдовзі знову стати збитковими.

“Десятивідсоткове підвищення електроенергії для “Водоканалу” – це накопичення боргу в місяць 300-350 тисяч гривень, які треба дотувати, – зазначає Станіслав Карташов. З його слів, зростання вартості електроенергії є визначальним фактором росту тарифів на послуги “Водоканалу”, оскільки вона складає до 50% в структурі тарифів.

ОФІС У ЗАСТАВІ, А ЗЕМЛЯ…

Ужгородський “Водоканал” розміщений у чотириповерховому приміщенні, що неподалік центру міста. Будівля перебуває у податковій заставі – це стало відомо із Реєстру нерухомості. Розмір основного зобов`язання підприємства перед податківцями 198 620 гривень, – йдеться у довідці із Реєстру нерухомості.

У “Водоканалі” журналістів поінформували: загальна ситуація із податковим боргом гірша – близько 13 мільйонів гривень. Уся заборгованість накопичена в період минулих років. А ще у “Водоканалі” підрахували, що споживачі послуг їм боргують на 1 липня близько 21 мільйон гривень.

Офіс ужгородського “Водоканалу”

Інший, дивний нюанс, на який ми звернули увагу – це земельна ділянка підприємства, де розміщена і адмінбудівля, і майстерні підприємства. Це, загалом, простора територія на 377 кв.метрів.

Ілюстрація із сервісу GoogleMaps

І, згідно з інформацією із Публічної кадастрової карти України, територія зовсім не належить Водоканалу! На карті позначка – приватна власність!

Ілюстрація із Публічної кадастрової карти України

Хто ж власник території стратегічного для міста підприємства? Згідно з інформацією із кадастрової карти – це ТОВ “Інтер-Вал”. Ця фірма, як з`ясували ми, веде до міського голови Ужгорода 2006-2010 років Сергія Ратушняка. Одна із співзасновниць фірми, згідно з даними держреєстру, – Сливич Сімона Сергіївна. У реєстрі її адреса проживання вказана така ж, як і в самого Сергія Ратушняка, який наразі також є  приватним підприємцем.

Як же доволі простора територія потрапила із комунальної у приватну власність? І чи дійсно потрапила? Цього не змогли пояснити навіть в Ужгородській міській раді. У відповіді на запит заступник міського голови Олександр Габор відповів, що ділянку ще у 1997 році передали “Водоканалу” на правах постійного користування. Відтак Департамент міського господарства звернувся і до “Водоканалу”, і до Управління Держгеокадастру щодо відомостей про цю ділянку. Більше ніякої інформації про “дивний факт” із землею на 377 кв. метрів від міськради ми не отримали.

Тож на цю обставину варто звернути увагу правоохоронцям, тому що “дивний” процес відчуження ділянки стратегічного комунального підприємства може свідчити про ознаки корупції. Тим паче, що фірма-власник має опосередковане відношення до колишнього голови міста.

Директор “Водоканалу” Станіслав Карташов сказав нам, що дізнався про факт, що територія підприємства позначена на Кадастровій карті як приватна власність приблизно три місяці тому. Втім жодних звернень щодо території навколо підприємства приватна фірма не робила. Станіслав Карташов зазначив, що зараз оформляються документи, щоб “Водоканал” отримав цю ділянку на правах постійного користування.

ЧИ ПРОДЕМОНСТРУЄ МІСЬКА РАДА ПРОЗОРІСТЬ?

Отже станом на сьогодні місто в цілому заплатить 8 мільйонів 921 тисячу на дотацію тарифів ужгородського “Водоканалу”. А це – не малі гроші, які могли б бути спрямовані і на інші, корисні цілі. Наприклад, ремонт доріг. Або ж ремонт лікарень, шкіл, садків. Словом, в Ужгороді є багато чого, що потребує нагального ремонту. Але поки частина бюджетних грошей осідає саме на дотації тарифу комунального підприємства.

Чи стане ужгородський “Водоканал” хоч колись не дотаційним, а прибутковим? Виходить, все залежить, наскільки адекватно встановлять тариф на ужгородську воду і, головне, наскільки прозорою буде складова цього тарифу.

Втім якщо сьогодні в Ужгородській міській раді не надають на запити копію декларації про доходи керівника “Водоканалу” (втім – як і більшості керівників КП. - авт.), це уже свідчить про небажання певних можновладців працювати прозоро. До слова, і копію фінансової звітності підприємства нам у міськраді надали тільки після другого запиту. Якщо у стінах міськради приховують інформацію, що стосується бюджетних грошей, то як в ужгородців виникне довіра щодо обґрунтованості рівня ціни на воду? Тим більше, коли тариф знову збільшиться. Це вже питання, над якими варто задуматися, перш за все, керівництву підприємства, а відтак і всім депутатам та й міському голові. Суспільство вимагає прозорості.

У другій частині розслідування читайте про те, які комунальні підприємства працюють в  Ужгороді та Мукачеві, які їх прибутки/збитки та скільки отримують зарплати їх керівники.

Розслідування підготовлено в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади

Теги: Водоканал

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати