Десять років тому федерація шахів Закарпаття запровадила нову форму змагань – командний чемпіонат області. Перший такий турнір відбувся вже в далекому 2006 році у Виноградові. Захід одразу припав до душі закарпатським шахістам. Цьому сприяла напружена конкурентна боротьба між збірними міст та районів краю, відмінна організація змагання.
Позаминулого року був вставлений абсолютний рекорд кількості учасників – 17 команд! Торік, мабуть вперше за останні 50 років, турнір відбувся не в місті, а в мальовничому селі Велика Копаня, у незвичній обстановці – просто на сцені літнього амфітеатру у затишному місцевому парку ім. Перені. Тож, попри відсутність численної глядацької аудиторії, учасники спортивного дійства певною мірою відчували себе, немов актори на сцені.
Цьогоріч у командному чемпіонаті взяли участь збірні 15 міст та районів (про 4 гравці в кожній команді). Змагання проходять ось вже 11 років поспіль, а тенденція турнірної боротьби практично не змінюється. Перше і друге місця завжди розігрують між собою потужні збірні Ужгорода і Мукачева. А от за «бронзу» з перемінним успіхом точиться напружена конкурентна боротьба між спортсменами Виноградівського, Рахівського, Тячівського та Ужгородського районів. Але цього року традиція була порушена.
З першим місцем проблем не було. Ужгородці серйозно поставилися до турніру і приїхали дуже потужним складом: міжнародний майстер Віктор Бунда, кандидати в майстри Семен Найгебавер, Олександр Подгорнов та майстер ФІДЕ, 13-разова чемпіонка області Ольга Юшко. Спортсмени обласного центру у перших чотирьох турах просто змели з шахівниці усіх конкурентів і перед останнім, п’ятим туром, практично забезпечили собі звання чемпіонів. У заключному турі невмотивовані ужгородці без гри «розписали» нічию 2:2 з тячівцями і з 16 очками із 20 можливих впевнено посіли перше місце. Цікаво, що це вже десятий чемпіонський титул збірної команди міста над Ужем – стабільність, якій можна лише позаздрити.
А от боротьба за друге призове місце принесла несподіваний результат. Нічия тячівців з лідерами зробила їхню позицію цілком комфортною. Горян могли обійти спортсмени Мукачева, які зустрічалися з командою Ужгородського району. Перемога з великим рахунком гарантувала спортсменам з міста над Латорицею друге місце, але ніхто в цьому принциповому двобої поступатися не хотів, і напружений поєдинок завершився мінімальною перемогою мукачівців 2,5:1,5. Цього виявилося недостатньо для другого місця, яке з 13,5 очка сенсаційно посіли шахісти Тячівщини у складі: Анатолій Микуляк, Олександр Абрамович, Станіслав Дем’янченко та Михайло Носа. Неочікуваний, але приємний успіх спортсменів з гірського району. І лише третім місцем з 13 очками вдовольнилася сильна молода команда міста над Латорицею, яку представляли Андрій Вачиля, Владислав Тіба, Георгій Черм’янин та Микола Кейк. Що ж, мабуть, керівникам мукачівської шахової федерації, яка, безумовно, є найавторитетнішою в краї, варто замислитись, як покращити свої результати на командних чемпіонатах.
Якщо до організаторів змагання є лише слова вдячності і немає жодних претензій, то до окремих керівників районних федерацій вони є. Не приїхали у Виноградів команди Великого Березного, Перечина, Воловця та Міжгір’я. Першим двом важко дорікнути, оскільки там немає сильних шахістів, та й добиратися до Виноградова досить непросто. Натомість, у Воловці та Міжгір’ї висококваліфіковані спортсмени є. Міжгірці, до речі, взагалі відмінно виступили позаминулого року, посівши четверте-п’яте місця.
Шкода, адже командний турнір у Виноградові став для любителів давньої гри справжнім спортивним святом і викликав багато позитивних емоцій. А їх, на жаль, так не вистачає в нашому повсякденному житті…
Аркадій Ворович, chess32x64.org