Мукачево: Герою неба — 90

Бойовий пілот Микола Миколайович Тарасов народився 12 листопада 1917 року в селі Городня недалеко від міста Твер. Труд бідної родини загартував його, дав сили вижити і жити. Всю Велику Вітчизняну - в небі.

У бою літаки йдуть парами: ведучий і його ведений. Пілоти один одного захищають. Ворог на початку війни був і чисельнішим, і досконалішим, краще підготовленим. З наших бойових порядків вибивали пілотів і їх машини. Але ні один з полку Тарасова не зрадив присязі. Дорого, але віддали своє життя за те, щоб ми жили вільно, друзі Миколи Миколайовича Петро Коровкін, Анатолій Плотников, Олег Кільговатов, Герой Радянського Союзу Євген Дранищев.

Втрати боліли, але не призводили до зневіри, озлобляли, чим притуплювали відчуття страху. Але приклад було з кого брати: в полку - чотири двічі Герої Радянського Союзу -В. Д. Лавриненков, О. В. Алелюхін, П. Я. Головачев, Амет-хан Султан.

Тарасов вилітав з упевненим наміром - виконати завдання і повернутись. У повітрі пілот і літак - один організм. Напруження максимальне: гострий зір і миттєва реакція.

Навесні 1943 року „ме-сершміт" ухитрився „накрити" машину Тарасова й прошив бронебійними снарядами наскрізь. Врятували пілота міцні стропи парашута. Приземлився на нейтральній смузі, недалеко від передової ворога. Допомогли автоматники з своєї лінії. Все ж, на відступі гітлерівці „пригостили" відступаючих шрапнеллю. Та поранення не були надто серйозними. Частіше ж удача - це фінал розумного проникнення в суть справи - воля, рішучість, кваліфікований план дій.

В одному з повітряних боїв, південніше Нікополя, Микола Миколайович вчасно помітив загрозу. Одразу передав ведучому: „Нам сіли на хвіст. Лягай перпендикуляр; но до сонця! Я піду в піке і вріжу йому по животу..."

Бій виграли. Але й Тарасова „кобра" загорілась (технічна несправність).

- Лишай борт! - прозвучала команда в шоломофоні. Але ж внизу - позиції ворога. Крутий віраж на 180 градусів - і до своїх укріплень. Дотягнув. Удача?!

На землі - нова машина і нові завдання. У боях М. М. Тарасов збив 17 ворожих літаків. За десять збитих присвоювали звання Героя Радянського Союзу. Такої ж нагороди удостоювався пілот за 50 бойових вильотів. У Тарасова 483 такі вильоти. Та Золота Зірка не вінчає його численні орденські відзнаки справжнього героя тільки тому, що ще в недалекому минулому „бумажка" визначала статус людини.

...Народжений ходити, як може літати? - міркував тоді школяр Микола Тарасов, вдивляючись у небо над селом, коли над хмарами гуділи мотори. А там же в машинах люди! І раптом у 1934 році державний заклик: „Дамо Батьківщині сто тисяч пілотів! Літати вище за всіх, далі за всіх і швидше за всіх!" І тодішній слюсар Калі-нінського вагонобудівного заводу М. Тарасов з головою поринув в освоєння неземної професії: планерист, парашутист і нарешті - стажування на літаку У-2.

Школу закінчив на відмінно, його призначили інструктором з пілотування.

І раптом на світанку 22 червня 1941 року - бойова тривога. Між сном і вильотом - 20 хвилин. Уже вмілий військовий пілот М. Тарасов - командир ланки в ескадрильї відомого аса М. Ф. Пугачова. Так почалася для пілота Велика Вітчизняна війна, жорстока, кривава, тривала. Ворог переважав в оснащенні, навіть у виучці, але наші пілоти брали хоробрістю, впевненістю в правоті своєї справи. Швидко Забирали досвіду в боях. Микола Миколайович пригадує, як на початку зустрівся в небі з „юн-керсом-87" - міцною і грізною машиною. Забачивши ворога, Тарасов різко набрав висоту. Атакувати раптово, без маневру. Так учив їх командир полку, підполковник, Герой Радянського Союзу Л. Л, Шестаков: бити зверху, впритул, тривалою довгою чергою. Результат наяву - „юнкере" палає. А скільки їх було потім...

Горіли й наші. Навіть дуже досвідчені. В одному з боїв фашисти підбили винищувач Героя Радянського Союзу Володимира Лав-риненкова. Командир ескадрильї доповів про втрати. На пошук Лавриненкові послали два маневренних літаки ПО-2. Марно. І якою

ж була радість, коли через кілька днів Лавриненков з'явився в полку. В бою потрапив у пастку, втік з полону, пройшов ворожий тил і з допомогою партизанів перебрався через лінію фронту... і знову-в бій.

Як і його друзям, Тарасову сприяла не сліпа вдача. Виучка, рішучість, смілива впевненість вершили його бойові атаки. І командування цінувало високу майстерність обстріляного пілота, перше, особливої відповідальності завдання, одержав у листопаді 1942 року - супроводжував літак маршала Жукова до Сталінграда. Легендарний маршал мав розвінчати версію про нібито доцільність здачі Сталінграда й мобілізувати війська на контрнаступ. У квітні 1944 року оберігав безпечність перельоту до Криму представника Ставки Верховного головнокомандувача маршала Васи-левського. Тоді виникла необхідність активізувати бої за взяття Севастополя, як ключового плацдарму для звільнення Криму. В лютому 1945-го Тарасову довірили бути в ескадрильї, яка охороняла небо над Вільнюсом, де проводжали в останню путь командарма Черняховського. Ще через місяць супроводжував літак генерала де Голя до Східної Прусії. Там виникла необхідність посилити   боєздатність полку „Нормандія".

А між тими роковими віхами - фронтова робота, бої. Останню свою сімнадцяту жертву він перейняв за кілька кілометрів від Берліна. Фашист потягся на нашу механізовану колону. Тарасов пішов на перехват, знову ж, з невеликої відстані, випустив довгу кулеметну чергу. „Месер" одразу спалахнув і врізався в землю.

У згадках про минуле Микола Миколайович скрушається: чотири роки. А скільки вони загубили життів. Скільки втрачено молодих здорових хлопців, які йшли в бій, бо хотіли жити. Ми живемо за них. Отже, й будувати життя маємо і за себе, і за них. Важка то місія, хай не повторяється випробування. Ті віхи бойового шляху полковника М. М. Тарасова вінчають чотири ордени Червоного Прапора, два -Червоної Зірки, орден Вітчизняної війни першого ступеня, багато медалей.

Та сили, енергії не вичерпано. Після війни М. М. Тарасов літав на надзвукових бойових машинах. Йому присвоєно звання пілота першого класу. Ніс військову службу й навчав молодих авіаторів. Після звільнення з армії очолював технічний клуб райкому ТСААФ.

Його знають і шанують у школах Мукачева. Він і тепер там жаданий гість і наставник, хоч за плечима важких і трудних дев'яносто.

Микола Літковський, Василь Танчинець
27 листопада 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 3
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини