Архівіст – володар "Золотого Гербового Хреста" (ФОТО)

Народився майбутній один з найбільш титулованих в історії архівістики Срібної Землі працівник в 1828 році у заможній сімʻї в м. Мукачеві. Навчався в м. Буді, древній столиці Угорщини, найстарішій частині нинішнього Будапешта, що розташована на правому березі Дунаю.

Після навчання, у 1850 році, поступив на службу в Земплинське жупне управління, звідки й перейшов в Ужанську жупу на нове місце роботи. Імре Полані став гідним спадкоємцем свого попередника-архівіста й архівознавця Яноша Горвата. Важливим результатом діяльності Я. Горвата, зокрема, стало створення необхідних умов для зберігання документів. Для цього архіву було передано спеціальне приміщення та обладнання. Високо цінуючи його роботу, в 1861-1863 роках керівництвом жупи Яношу Горвату було виплачено, крім зарплати, гонорар у розмірі 3 000 флоринів. Захоплювався також науково-дослідницькою роботою, результатом якої стало написання монографії про Ужанську жупу загальним обсягом 30 зошитів. В 1872 році тексти трьох зошитів були опубліковані, а інші залишилися в рукописному варіанті.  

Прийнявши значне за обсягом документальне господарство, Імре Полані провів кваліфіковану роботу з подальшої систематизації, удосконалення обліку та відповідного фондування письмових першоджерел адміністративно-територіальної одиниці. Він забезпечив добре зберігання історичних носіїв інформації та їх використання. Безсумнівно, тодішні обсяги  документообігу, створюваного рукописно кабінетними чиновниками, не рівня нинішній безперервній та різноплановій лавині численних носіїв інформації щодо багатогранної діяльності в усіх сферах суспільного буття. Але й опрацьовувати рукописні документи було незрівнянно складніше, ніж друковані в нинішніх умовах. 

За багаторічну висококваліфіковану і ефективну роботу на ниві архівної справи в Ужанському жупному управлінні у віці 76 років, 20 березня 1904 року, авторитетний і поважний архівіст був удостоєний однієї з найвищих урядових нагород  - “Koronás Arany Ěrdemkereszt» - «Золотий Гербовий Хрест». Це також єдиний випадок в історії архівної справи Закарпаття, коли високопрофесійну і самовіддану багаторічну працю архівіста було так високо оцінено державними чиновниками. І до нинішнього часу, за всіх режимів, жоден працівник архівної системи краю не удостоєний вищої, або подібної урядової нагороди. Правда, у 2010 році весь колектив Державного архіву Закарпатської області, з нашої ініціативи, за вагомий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері архівної справи незалежної України, багаторічну плідну дальність із збереження національної істерико-культурної спадщини та високу професійну майстерність, удостоєний Почесної грамоти Кабінету Міністрів України. А дещо раніше, у радянський період (у 1970-ті роки), досвідчений архівіст Олександр Славік за вагомі особисті результати в роботі одержав високу нагороду - Грамоту Верховної Ради УРСР. Автор цих рядків у 2002 році за особистий вклад у розвиток архівної справи був удостоєний Почесної Грамоти Кабінету Міністрів України.

Естафету нелегкої і специфічної, непомітної і водночас необхідної роботи в жупному архіві Імре Полані передав своєму  учневі Іштвану Кенде в 1906 році на 78-у році життя. На жаль, документи про те, скільки ще прожив знаменитий архівіст, не збереглися. А наші звернення до Угорського державного архіву в Будапешті та регіонального Земплинського архіву у Словаччині позитивних результатів також  не дали.

Нинішньому поколінню архівістів, в умовах інформатизації і компʻютеризації, стрімкого наростання інформаційно-документального потоку, на наше переконання, необхідно рівнятися у своїй повсякденній  роботі на добропорядних і законопослушних професіоналів зразка Імре Полані та примножувати їх добрі діяння на благо народу з метою збереження історичних першоджерел, першооснов правди та справедливості, духовного багатства народу.   

Додамо, що вперше в Україні про І. Полані нами було опубліковано статтю у першому випуску бібліографічного довідника (XIX ст. – 1930-ті рр.) «Українські архівісти», що вийшов у світ в Києві у 1999 році. Видання здійснили Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів  України (нині – Державна архівна служба) спільно з Українським державним науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, а також Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук  України. Згодом бібліографічний довідник був перевиданий.

Теги: архівіст

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати