За проголосували 335 депутатів, серед яких фракції коаліції – БПП і Народний Фронт, також здебільшого Опозиційний Блок.
Фракція "Радикальної партії" Олега Ляшка затримала голосування, оскільки в останній момент приймала рішення, чи підтримувати зміни до Конституції.
"Шановні колеги, мені прийшла смс-ка "йдемо" від фракції Ляшка", - зазначив Парубій перед голосуванням.
Не голосували фракції "Самопоміч" і "Радикальної партії", відмовилась підтримати зміни і депутат Надія Савченко, утрималась і Юлія Тимошенко, не голосували всі троє Балог.
У БПП не голосував Олександр Грановський, утримались Ольга Богомолець та Наталя Новак, не голосував Віталій Чепінога. з Народного Фронту не голосував лише Віктор Романюк. Проти голосували свободівці Андрій Іллєнко та Юрій Левченко.
За словами доповідача проекту, заступника глава адміністрації президента Олексія Філатова, зміни до Конституції передбачають "деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади".
Так питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя.
Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.
При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.
Зміни передбачають створення нового Верховного суду.
У президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.
Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Але за словами Філатова, нові зміни "спрощують" процедуру притягнення судді до відповідальності.
"Закон обмежує суддівський імунітет", - зазначив Філатов.
"Не підтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади", - зазначив Філатов.
Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.
"Функції прокуратури приводяться до європейських стандартів - підтримання публічного (у попередній редакції державного – ред.) обвинувачення в суді, підсилюється адвокатура. Вона вперше стає в один ряд з прокуратурою", зазначив Філатов.
Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до КС, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
"Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано", - зазначається у змінах до конституції.
При цьому, зміни до Конституції відкладають ратифікацію Римського статуту на три роки.
"Ми повертаємо українцям право на правду", - заявив перед голосуванням президент Петро Порошенко, який прийшов на засідання парламенту.
magyar 2016-06-05 / 11:50:06
A Radikális párt igennel szavazott.
Наталка Майстренко 2016-06-02 / 21:06:30
Плачу за статтею 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на В-С-І правовідносини, що виникають в державі. Це фактичне звуження змісту і обсягу мого права на доступ до правосуддя. А цей термін "судочинство" - наруга над милозвучним і загально прийнятим в світі "правосуддя"(justice). А нова редакцыя ст. 129 ставить хрест на правы на апеляційне чи касаційне оскарження рішень, які не передбачені законом. Чи це не протиріччя з ч. 1 ст. 19 Конституції?! І так само - звуження обсягу моїх прав. Не стільки користі, скільки біди з цих змін. Чи вірите, що суддя буде незалежний у цій державі навіть за таких норм "оновленої" Конституції?