Справді, торік через масову відмову від заброньованих номерів туристичні агенції, які наперед викупляють житлову площу в господарів, були змушені знижувати ціни в кілька разів. Тому і є загроза, що тепер власники підйомників, готелів та інші «снігові заробітчани» піднімуть ціни, аби надолужити торішні втрати. Хоча пилипецький житель переконує, що коли й підніме ціни, то ненабагато. Однак підприємці знають, що сусідні з нами країни з Нового року опиняться в Шенгенській зоні, а отже, поїхати туди відпочивати стане набагато важче. Звісно, цінове питання, насамперед у приватних садибах, - річ індивідуальна й часто залежить від уміння домовлятися й торгуватися.
Не приховують великих надій на зиму’2008 і місцеві органи влади. «Очікуємо, що буде нормальна зима, тому вже всі райони, за винятком двох (на момент розмови), заявили про цілковиту готовність до сезону, - розповідає начальник управління туризму ОДА Олександр МАРЧЕНКО. - Деяким районам зроблено зауваження. Важко поки що сказати, який буде сезон. Звичайно, хотілося б, аби був добрий. Очікуємо на запровадження кількох нових об'єктів. У третій декаді листопада спільно з центром розвитку сільського туризму буде проведено семінари для власників сільських садиб, присвячені зимовому туризму: хочемо порадитися, як ліпше провести цьогорічний сезон».
Наразі ж в області триває потужна підготовка до сезону. Доводяться до ладу нові підйом-ники крісельного типу - в Міжгірському, Великоберез-нянському районах, інших місцях. Готуються до сезону й на Драгобраті, де вже запрацював один підйомник, а незабаром стартують і інші. «Драгобрат, до речі, торік виграв від теплого сезону. Сніг, за великим рахунком, був лише там, тому мали місцеві бізнесмени чимало туристів. Бо, наприклад, найбільший гірськолижний курорт України Буковель потерпав від безсніжжя - навіть снігові гармати не допомагали через недостатньо низьку температуру повітря», - пояснює пан Олександр. Уже є сніг на більшості курортів Закарпаття, тому пробні запуски підйомників на деяких були понад тиждень тому. Зокрема, на Краси (село Вишка Ве-ликоберезнянського району), де через будівництво кілька останніх сезонів були зіжмакані, стоять готові опори нового підйомника, залишилося покласти троси, тому власники сподіваються запустити вивізні пристосування вже цьогоріч. Раніше тут трапився зсув фунту, однак проблему вже усунули -зміцнили опори. Найімовірніше, взимку витяги вже запустять. Є питання щодо «Синяка» (Мукачівський район) - коли запрацює і на яку потужність. Наразі чекають Дозволу Кабінету міністрів на будівництво нового курорту.
Влада взяла на себе перевірку готовності туристичних об'єктів. За розпорядженням губернатора, в кожному районі створено комісії, що стежать за підготовкою суб'єктів підприємницької діяльності до сезону. Основна увага - сертифікації готельних і ресторанних послуг.
Неабияке піклування і про безпеку на схилах. Аварійно-рятувальна служба працює над тим, щоб повкладати угоди. Щоправда, деякі підприємці ухиляються від цього, хоча це й потрібно, до того ж вимагає законодавство. «Комісії будуть наполягати на дотриманні правил безпеки й закривати підприємства, що прагнуть порушити закон, - коментує Олександр Марченко. - Нещасні випадки траплялися в Карпатах неодноразово. Зокрема, торік на Драгобраті загинули туристи з Чернівців. Дійшло до кримінальної справи. Однак у тій ситуації підприємці закону не порушували, переступили його самі жертви. Хоч, звісно, дуже прикро, що люди загинули під снігом».
На щастя, тепла зима не відлякала інвесторів. Навпаки, з'являються нові проекти. Так, оголошено конкурс щодо Бор-жавських полонин. Примітно, що фірми, які братимуть у ньому участь, хоч і не закарпатські, однак зареєстрували в області свої філії, тож податки сплачуватимуть до місцевих бюджетів.
Щодо цінової політики, то вона полягає в тому; щоби в будні вартість була помірна, не «київська», як то кажуть. Середня ціна номеру «напівлюкс», який є найпопулярнішим серед туристів, становитиме близько 200 гри зі сніданком. Приблизно такі ж ціни і в сусідніх країнах. Під час новорічних свят вартість може зрости й до 500 гривень на добу. «Але попит не зменшується. У свята наші об'єкти практично забиті». Як, зрештою, завжди в цей період, коли людей перед поїздкою в Карпати менше цікавить наявність снігу. Лікувально-оздоровчі комплекси навряд чи матимуть вільні місця й після свят. Вже близько 90 % путівок продано. Якщо ж буде сніг, то і всі інші об'єкти не стоятимуть порожні.
Звісно, можна очікувати, що кількість туристів у Карпатах зросте й у зв'язку з тим, що Польща та Словаччина, країни що приймали багатенько туристів з України на своїх гірськолижних курортах, з нового року входять до Шенгенської зони.
«Я спілкувався на цю тему з колегами зі Словаччини, Угорщини. Вони дуже добре розуміють, що Шенген може вплинути на їхні прибутки від туризму, тому все роблять, аби своєчасно розпочати видавання віз. Певні категорії людей матимуть пільгові умови одержання дозволів на в'їзд. Сусіди вважають, що при своєчасній подачі документів, проблем українські туристи не матимуть. Однак наші туроператори очікують, що цього року відпочивальники залишаться в Карпатах, і готові прий-няти туристів на об'єктах, що не поступаються зарубіжним. Сьогодні такі вже маємо. Причому ціни за кордоном такі самі. Тільки в нас у доларах, а там -у евро», - не приховує задоволення від такого стану речей головний турист області. - Ми готові прийняти за зимовий сезон до трьохсот тисяч людей, а коли додати приватні садиби -й усі 450 тисяч. Мова йде про облікованих туристів. Але багато є й таких, що обліку не підлягають - вони приїжджають своїм транспортом, зупиняються у знайомих чи домовляються з ґаздами. А скільки таких на витягах, не порахувати - хіба що за квитками. Тож, думаю, ми давно вже досягли цифри у мільйон відпочивальників за сезон».
А на тривалу перспективу дають надію бажання бізнесменів вкладати гроші в наші гори. Окрім згаданих Бор-жавських полонин, великі туристичні комплекси заплановано звести на Полонині Руні (Пе-речинщина), у селі Кваси на Рахівщині тощо. Плани в інвесторів наполеонівські - збудувати комплекси, не гірші за часто згадуваний «Буковель». А перевагою наших об'єктів перед франківським повинна стати висота, на якій зводитимуться. Навчені гірким досвідом 2007 року, тепер підприємці прагнуть споруджувати комплекси на північних схилах і на більшій висоті - від 1500 метрів. Таким чином, удасться суттєво подовжити гірськолижний сезон.