У карпатських курортів є шанс надолужити торішні втрати

Туристські університети

Генеральний директор «Прикарпатської туристичної компанії» (мережа турагентств «Галопом по Європах») Руслан Руско недавно повернувся з робочої поїздки до Фінляндії і досі вражений. «Ось де релакс, — стверджує він. — Відмінний сервіс, риболовля, пішохідні екскурсії, сафарі на  снігоходах, катання на собачих та оленячих упряжках. Справжній спокійний відпочинок для мешканців мегаполісів, яким набрид асфальт, повітря великих міст і натовп таких же, як вони, городян…».

За словами Руслана Руска, подібні тури поки що не можна назвати дуже популярними на українському ринку. До Фінляндії туристові нібито потрібно ще «дорости». (Втім, як і до  гірськолижних курортів Швейцарії, Австрії, Франції, Італії, кожен з яких гідний окремого матеріалу — авт.). І справа навіть не в ціні за цю «лапландську казку» — 1200 євро, включаючи переліт, за сім днів. Просто «середній» турист зазвичай починає із стандартних недорогих поїздок: Єгипет, Туреччина — 400–500  доларів за тиждень, безвізово, все включено, готель-пляж-бар-екскурсії — чого ще бажати?.. І лише потім, скуштувавши вже закордонного, але ще не першокласного сервісу, українці зазвичай звертають погляди на вишуканіші варіанти.

Отже, серед вітчизняних любителів пляжного Нового року досі найпопулярнішим є Єгипет. На  другому місці — ОАЕ (від 1100 доларів). А замикає трійку пляжних «китів» Таїланд — від 1200–1400 доларів. Ці три напрями — 80 % жаркого зимового ринку. Далі йдуть: Куба, Домініканська Республіка, Балі, Мексика, Перу (до речі, українські туристи все частіше звертають увагу на далеку Латинську Америку через загадкову спадщину стародавніх цивілізацій, і не тільки через неї — авт.).

Оператори відзначають деяке падіння популярності недорогих турів, але не в кількісному, а  в процентному відношенні. Ні, українців там менше не стало. Бо щороку загальна кількість виїзних туристів з нашої країни збільшується на 50 %. Років так чотири тому приблизно 90 % продажів середньостатистичного турагентства «несли» ті ж Єгипет і Туреччина, а сьогодні їх частка коливається на рівні 60 %. При цьому обсяг ринку лише за 2007 рік виріс майже на 40 %. Отже, українці таки «переростають» дешевий сервіс, вчаться відрізняти хороше від класного і готові платити за цю науку пристойні гроші.

«Туристичний ринок України нині диверсифікується, — говорить Руслан Руско. — Якщо раніше 90  % виїзного туризму в Україні припадало на чотири країни, то сьогодні 99 % — близько 30-ти напрямів. Клієнти вже запитують країни, куди наші туроператори ще й не заходили, наприклад, Гренландію, Ісландію…».

Українські феномени

Якщо возити та їздити в гості українці вчаться швидко й успішно, то з прийомом поки що — суцільні проблеми. Інфраструктура: дороги, транспорт, довільна сертифікація готелів, слабка кваліфікація персоналу, а головне — просто феноменальна, на думку європейця, невідповідність якості та ціни сервісу. Як, наприклад, може пояснити офіціант, що не володіє ніякою іншою мовою, окрім державної, двом австрійцям, чому вони за звичайну вечерю без напоїв заплатили 400 гривень? До речі, цей офіціант (справа була в Івано-Франківську) пояснювати нічого і не збирався, а нещасні інтуристи потім боязко поскаржилися в турагентстві. Цікаво, коли вони приїдуть до України наступного разу і скільком знайомим порекомендують це зробити?..

Єдине, з чим наразі ніби все в порядку в Східних (Українських) Карпатах, так це з розвитком сільського зеленого туризму. Хоча попередня зима принесла більшості власників гірських міні-готелів і приватних садиб серйозні збитки. Влітку минулого року вони брали банківські кредити, особливо активно забудовувалися, готувалися, чекали сніжної зими та небувалого напливу туристів. В основному з Києва, Донецька, Одеси, Дніпропетровська, а також росіян і громадян ЄС. Снігу не було — не приїхали й гості. Не допомогли навіть колективні молебни у сільських церквах — справжня зима у Карпатах тривала не більше півмісяця.

А ось гірськолижний «флагман» України — курорт «Буковель» за допомогою сніжних гармат зумів і в теплу зиму-2006 «вирвати» у природи сім тижнів сезону і близько 500 тисяч «людино-підйомів». І зберегти хорошу міну при поганій грі. За словами Олександра Шевченка, керівника проекту, нині за  динамікою розвитку «Буковель» лідирує серед гірськолижних курортів світу. Понад 150 млн. доларів інвестицій, 22 сучасних підйомника, 50 км підготовлених трас, два власні готелі — вражаюча інфраструктура.

До того ж, практично всі готелі і садиби, що приймають гостей на території Яремчанської міськради (Яремче, Ворохта, Микуличин, Татарів, Поляниця) розміщують у себе туристів «із прицілом» на «Буковель». Більшість гостей так і роблять: живуть десь поряд з курортом, а катаються на його трасах. Тому що жити там — не кожному по кишені.

Наприклад, новорічний пакет (28.12.07–04.01.08) з проживанням у «двомісному напівлюксі другої категорії» в готелі «Едельвейс» (Яремче), що належить «Буковелю», обійдеться клієнтові в 9408 грн. на двох. А «двомісний покращений напівлюкс» у дерев'яному котеджі на самому курорті на той же період — 13 440 грн. Місця ще є…

Гори кличуть

Слава «Буковеля» давно і багатьом в Україні не дає спокою. Час від часу у вітчизняних ЗМІ з'являються матеріали і телесюжети про те, що ось скоро, десь там (у Закарпатті, на Буковині, у Прикарпатті) з'явиться комплекс «крутіше». Але «крутіше» поки що немає. Інші — є.

Є Славське (Львівська область) з улюбленою всім Львовом і не тільки ним горою Тростян, масою дуже різноманітних і за умовами, і за ціною будинків, будиночків, готелів, баз і туристичних комплексів. За неофіційними даними, ця колишня гірськолижна столиця України щороку приймає до мільйона туристів. За офіційними — до 100 тисяч. Основна перевага Славського — до нього легко дістатися потягом. Цим не можуть похвалитися ні той же «Буковель», ні, тим більше, ще одна українська гірськолижна мекка — урочище Драгобрат (Закарпаття). Туди доведеться їхати, як мінімум, з двома пересадками і фінішувати в старому УАЗику після восьми кілометрів гірської «адреналінової» траси.

Перевага Драгобрата — сніг. Він там просто є. А якогось особливого сервісу немає, тому що немає дороги. Натомість Драгобрат має свою ауру. Стару, добру, спортивно-гірськолижну (суб'єктивно — авт.). Туди часто приїжджають одні й ті ж самі гості, котрі давно знайомі і з господарями, і між собою, колишні та нинішні спортсмени-гірськолижники.

В принципі, місць для катання в Карпатах багато — в  Івано-Франківській області, Закарпатті, на Буковині. Головне, щоби погода цього року не підкачала. А через сто років, коли, строго за прогнозами синоптиків, знову гряне тепла безсніжна зима, сподіваємося, що міцно розвинений український туризм зможе пережити її безболісно.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати