Першого дня робота була зорієнтована на зустрічі зі студентами, наступного провели методологічний семінар, на який завітало чимало гостей з інших університетів України.
Незмінними представниками програми (попередньо провели чимало презентацій в окремих фокус-групах різних підрозділів вишу) стали кандидат історичних наук, доцент Михайло Зан, вчитель вищої категорії, відмінник освіти України Євгенія Навроцька, кандидат історичних наук Наталія Зіневич, викладачі факультету суспільних наук Мирослав Горват і Петро Габрин.
Першого дня зустріч відбулася на факультеті суспільних наук. На презентацію запросили й ромських студентів, які, однак, не змогли бути присутніми через різні обставини. Завітали до Ужгородського університету такі науковці, викладачі, як Олександр Бєліков, дослідник ромської історії, кандидат історичних наук ДонНУ (нині цей ВНЗ в екзилі – у Вінниці); Наталія Бєлікова, історик, соціолог, релігієзнавець, котра теж займається ромською проблематикою протягом багатьох років; Михайло Ослон, співробітник Інституту слов’янознавства РАН.
Гостями заходу також стали Ольга Жмурко, директор Ромської програмної ініціативи МФ «Відродження», Сергій Пономарьов, менеджер молодіжного напряму Ромської програмної ініціативи цього фонду, громадські діячі краю Сергій Чічак та Віктор Човка. Приємною несподіванкою став візит Адріани Гельбіг, етномузикознавця Пітсбурзького університету (США), яка має справу з ромською культурою.
Організатори розповіли про сучасну методику викладання «Ромських студій» в університеті, представили навчальні дисципліни, котрі за останній час зазнали певних коректив. Поділилися, що надалі запрошуватимуть на практичні заняття зі студентами громадських діячів ромської народності. До слова, вже 9 заявок подали охочі навчатися за цією сертифікатною програмою: серед них студенти напрямків «політологія», «практична психологія», «історія».
Присутніх особливо цікавила думка студентів – потенційних слухачів курсу, тож усі охочі могли висловити свою думку стосовно ромської проблематики, запропонувати ідеї на поліпшення навчального процесу програми. Так, третьокурсниця ФСНу Ярослава Турянин зауважила, що презентована програма «стане своєрідним дзвіночком про проблематику ромів».
«Їх нема кому захистити: потрібно донести до суспільства, що вони такі ж, як і ми», – каже дівчина. Також запропонувала провести у рамках проекту щось на кшталт фестивалю ромської культури, аби студенти могли ближче ознайомитися з традиційною музикою, танцями, кухнею ромів.
Гість заходу Михайло Ослон розповів про власний проект, котрий стосується мовної проблематики. Цікавим явищем науковець уважає ромські діалекти, недостатньо вивчені та описані. На щастя, у нашому краї представлено чимало з них, і це є ґрунтовним джерелом для дослідження. Активна ромська молодь уже долучається (і може долучитися ще!) до цього: достатньо піти до своїх дідуся чи бабусі і розпитати їх про своїх предків, історію та мову.
Обов’язково, щоб розмова відбулася ромською мовою: важливо зафіксувати її стан у певній місцевості, визначити, яким діалектом у ній розмовляють. Свою допомогу в реалізації проекту вже надав присутній на презентації Віктор Човка. За словами пана Михайла, результати його роботи є досить серйозними. У планах – зібрати 20-40 таких інтерв’ю і видати книгу, також зробити з цих аудіозаписів архів.
Після розмови Мирослав Горват подякував усім присутнім, наголосив, що набір до «Ромських студій» ще триває і запросив усіх на каву-брейк.
У день проведення методологічного семінару гостей було значно більше. У стінах зали Вченої ради УжНУ зустрілися представники керівництва нашого вишу, співробітники університетів Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецька, Харкова, Одеси. Також у рамках зустрічі всі присутні могли оглянути пересувну виставку «Геноциди ХХ ст.», яку представила Дільфуза Глущенко, керівник наукового відділу Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (м. Дніпропетровськ).
Від імені УжНУ виступила Мирослава Лендьел, проректор з наукової роботи університету: «Сьогоднішня подія – це певний етап у розвитку не лише ромських студій, а й в інтеграції ромів в українське суспільство загалом. Її унікальність полягає в тому, що представники ромської та інших народностей зібралися разом, аби дослідити проблематику саме ромів. У цьому й полягає інтегрований підхід до вивчення їхньої історії, культури тощо.
У цьому питанні завжди не вистачало однієї вагомої складової – освітньо-наукової. І саме нею повинні стати «Ромські студії в УжНУ». Ми вдячні Києво-Могилянській академії за досвід у проведенні схожого проекту, але в нас на меті – створити ще більш якісний продукт, адже тут, на Закарпатті, ми маємо свою специфіку – мультиетнічність».
У колі експертів організатори заходу детально представили свою навчальну програму й були раді запитанням та критиці з боку науковців, адже лише через спільне вдосконалення проекту можна досягти поставленої мети студій і вже у вересні представити студентам якомога якісніший продукт.
На такому рівні розробка програми зазначеної тематики в Україні представлена вперше. Тому Ужгородський університет стає на шлях до здобуття статусу провідного вишу у галузі викладання «Ромських студій». Обговорили також моделі впровадження ромської тематики в український освітній і науковий простір в низці інших регіонів України.
Катерина Хижняк, Медіацентр УжНУ