Сергій Демченко, голова Закарпатського Апеляційного суду: "Отримуючи зарплату, судді по півроку не можуть розглядати справи"

— Скільки пам'ятаю, судді завжди скаржилися, що не вистачає коштів на найнеобхідніше, у тому числі на канцтовари, конверти. І нині, за вашими словами, фінансування й далі тільки 50-60'/. потреби. Коли Віктор Ющенко став Президентом, говорили: треба підвищити зарплати, тоді не крастимуть, не братимуть хабарів. Нині у суддів хороша платня, а ситуація не змінюється. Чому?

— Так, уже близько двох років у судців справді добрі зарплати. А про те, що беруть хабарі, — лише узагальнено говорять. Стосовно фінансування, то хіба може авто проїхати певну відстань, якщо пального заправили лише на половину шляху? Недофінан-сування певною мірою впливає на те, що судді працюють не зовсім якісно- Але, погодьтеся, логічним буде міркування звичайноТ людини, а з гірської глибинки, де обмежені можливості заробітку, і поготів: якщо суддя мас таку зарплату, то може з неї купити папір, конверт, надіслати мені повідомлення абощо.

Ще недавно саме так і було! .Коли ми підпорядковувалися Мін'юсту, дуже часто судді купували конверти, марки, утримували кабінети власним коштом. Нині ситуація дещо ліпша, але не така, як хотілося б і як вимагають цифри.

— Спробуймо порівняти: судам не вистачає коштів, -а в той же час створили судову адміністрацію, яка повинна Тх забезпечувати. Можливо, витрати на цю структуру, яка має підрозділи з Києва до регіонів, перенрили б нестачу коштів для судів?

— Думаю, не перекрили б — не така велика у нас судова адміністрація. В області це 13 працівників. І на їх утримання не так багато треба коштів. В ідеалі було б, на мій погляд, добре, якби судова адміністрація не була виконавчим органом, а підпорядковувалася судам.

— Якби державне мито, що платиться за розгляд справ, залишалося в касі судів, чи вистачало б коштів?

— Суми державного мита мізерні. Наприклад у справі про виселення, яка може тягтися роками, державне мито -8,50 грн, тобто просто смішне. З іншого боку, їх не підвищують, щоб громадяни мали можливість заплатити й звернутися до суду.

— Ви сказали, що було б краще, якби судова адміністрація була не над, а, так би мовити, під судами. Чому?

— Я мав на увазі функції державної судової адміністрації не лише з матеріально-технічного забезпечення, а й щодо кадрового. Нині Апеляційний суд не знає, який суддя приходить у місцевий суд, хто його рекомендував, звідки ця людина. Це компетенція судової адміністрації і кваліфікаційної комісії. Будь-який громадянин може написати заяву, підготувати, згідно з вимогами, пакет документів, скласти іспити і, якщо все успішно, -стати суддею. А питають за роботу місцевих суддів з голови Апеляційного суду, який не впливає на добір кадрів.

— Наскільки заповнені вакансії у закарпатських судах?

— Маємо 92 посади, всі заповнені або направлено документи про призначення на посаду судді конкретних людей. Проте це не означає, що всі судді працюють. Є багато таких, у кого минув п'ятирічний термін, на який вони призначалися, а Верховна Рада не працює, отже, не може визначитися, чи буде людина суддею. Або, скажімо, документи на суддів, яких треба призначити вперше, вивчаються у Верховному суді, Вищій раді юстиції або в Секретаріаті Президента для підготовки указу про призначення.

— Це створює проблеми?

— І дуже великі. Бо буває, що суддя не може півроку чи й 8 місяців розглядати справи.

— А зарплату йому за цей час платять?

— Так, бо людина ж не звільнена, на посаді. Але справи розглядати не може.

— Чи мають наші судді дисциплінарні стягнення?

— Рішення про дисциплінарне стягнення на наших суддів ухвалює кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у Львові. Там є три закарпатські представники. Робота комісії організована так, що вона працює автономно й тісного зв'язку ми з ними не маємо. Набагато було б ефективніше, якби, як раніше, комісія працювала в кожній області.

Законом про статус суддів як покарання передбачено винесення догани і пониження кваліфікаційного класу. У нашій області торік одному судді оголошено догану, цьогоріч - ще одному, двом понижено кваліфікаційний клас. Також одному з суддів відмовлено у рекомендації на обрання судді безстроково.

— Хто, на ваш погляд, має обирати чи призначати суддів?

— Вибори суддів населенням ми вже проходили. І нащо повертатися до того, що себе не виправдало? Крім того, навіть якщо населення обирає, то хто висуватиме кандидатів? Якщо це буде фаховий орган - одна річ. А якщо просто люди односельця обиратимуть?

Те, що Президент призначає суддів на 5 років, на мій погляд, себе виправдало. За цей час людина стає або не стає суддею, і її рекомендують або ні. Було б також добре, якби кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка рекомендує суддів, розміщувалася в області й складалася з працівників судової системи, правоохоронних органів та інших людей, які тут працюють, живуть і бачать, хто йде в суд. Адже теорію можна завчити й іспит скласти. Але за іншими критеріями, можливо, людина не може працювати в суді. Були ж випадки, коли суддями призначали раніше судимих! А все просто — судимість погашена, тому в документах не згадувалася.

— Перед виборами політичні партії пропонували свої рецепти підбору кадрів до судів під лозунгами про подолання корупції. Як їх оцінюєте?

— Йшлося хіба що про загальні принципи, пропозиції готували не спеціалісти, і через це далеко до конкретного механізму й коштів на його втілення.

— Реформа судово? влади - що зроблено, що треба виконати, що зроблено, але користі не дало?

— Про реформу судової влади чую, відколи прийшов до суду, тобто

вже 20 років. Багато що, звичайно, змінилося. Але я б не назвав це реформуванням судової системи. Є просто певні зміни. То забирають якісь справи у судів і передають на розгляд правоохоронним органам, то у них забирають і передають судам, як, наприклад право ДАІ накладати штрафи за порушення правил руху. А що треба зробити — про це можу говорити нескінченно довго.

-  І що пече найбільше?

-  Те, що керівництво суду в області не може впливати на добір кадрів. Двічі я представляв суддів за призначенням Президента і побачив їх уперше в день представлення. А таки кадри вирішують усе.

-   Серед нововведень розгляду справ є таке: коли учасники процесу заявляють про відсторонення судді, то він сам вирішує - усувати себе від розгляду чи ні. Як ви це оцінюєте?

- На мій погляд, раніше, коли питання відсторонення вирішував голова суду, це було об'єктивніше.

-  За звичкою люди часто називають Апеляційний суд обласним. Чи зі зміною назви щось змінилося в суті?

-  Обласний суд міг тільки скасувати рішення й направити справу на новий розгляд, Апеляційний - може скасувати й ухвалити своє рішення. Отже, різниця суттєва. На жаль, не завжди вдається дійти ухвали в кримінальних справах - так виписане законодавство. А з цивільних справ касуємо і здебільшого приймаємо своє рішення.

-  У Росії діє інститут присяжних. У нас варто було б його запровадити?

- В Україні інститут присяжних передбачений Конституцією, але закони не виписані, тому він не діє. І, на мій особистий, підкреслюю, особистий, погляд, запроваджувати його недоцільно, бо тоді рішення ухвалюватимуть не спеціалісти, і дуже часто воно грунтуватиметься на емоціях: хто гарніше, душевніше і переконливіше виступить зі сторін. Світова практика свідчить, що й вироки, винесені з участю присяжних, часто скасовують вищі суди.

- Але, наприклад, у справі пасинка Дмитра Фірташа Сергія Калиновського, який нібито тверезий на швидкості 55 км/год в'їхав у припаркований «Жигулі», і через це загинули дві людини, присяжні, очевидно, сказали б: винен.

- Залежить від того, як подали б докази прокурор і адвокат.

- Чи потрібна, на вашу думку, судова спеціалізація?

- Вона завжди була, є і, напевно, буде. Але підхід тут потрібен дуже виважений, бо дійде до того, що на кожну категорію справ будемо створювати окремі суди - як тепер адміністративні. Я б нікого не відокремлював. Достатньо наказом голови суду визначити, які судді розглядають певні категорії справ. У нашому Апеляційному, скажімо, діють дві палати - у кримінальних справах і в цивільних. Отже, судді спеціалізуються на певних категоріях справ і стають ліпшими фахівцями у вузьких галузях права. Що вищий суд, то спеціалізація повинна бути чіткішою і відчутнішою.

- А справи про штрафи ДАІ теж повинні розглядатися в судах?

-  Ні, вважаю, що працівник ДАІ чи керівник цього відомства може вирішити нескладну ситуацію, пов'язану з ДТП, й правильно накласти штраф. А то 7, 8, 17 грн штрафу - смішно, що суддя змушений витрачати на це час. Іноді штраф 7 грн, а витрати на справу - папір, оплачуваний час суддів - у десятки разів вищі. З 7,5 млн судових справ, розглянутих 2006 року, 4 млн - саме «даішні», тобто більше половини.

-   На одному з недавніх зібрань голова Верховного суду робив «інструктаж» щодо справ із рейдерства. Про що саме йшлося?

-  Щоб рейдерство не провадилося через місцеві суди. Уже з травня у судах нашої області немає жодної рейдерської справи. Законодавство ще недавно давало можливість двояко трактувати про підсудність справ, але зі внесенням останніх змін до господарського та цивільно-процесуального кодексів, чітко визначено, яка категорія справ де повинна розглядатися.

Остання справа рейдерського характеру була вирішена у квітні чи травні, і за це суддю притягнуто до відповідальності, матеріали скеровані до дисциплінарної комісії, яка ухвалить рішення.

-  Раніше при судах були судові виконавці, відтак створили окрему виконавчу службу. Чи виправдало себе, на ваш погляд, відокремлення?

- Значно ліпше було б, якби виконавча служба, як колись, була при суді. При судових виконавцях реалізовувалося близько 70 % рішень. (А нині майже стільки ж не виконується — нещодавно радник президента Г. Москаль на телебаченні назвав 63 %. - Авт.) і реноме суддів у суспільстві ще й тому таке негативне, що їхні рішення не виконуються. До речі, і в законі написано, що суд контролює виконання своїх рішень, а механізму контролю немає. Судді видають виконавчі листи, копії рішень на виконання, а відтак... отримують дуже багато актів про неможливість виконання.

-   Яка якість кримінальних справ, що надходять на судовий розгляд з правоохоронних органів? Наскільки часто доводиться справи повертати на дорозслідування?

- Не так багато. Можливо, чимало говориться, бо це боляче для прокурора чи слідчого, який над справою працював.

-  Які зміни, з огляду на практину роботи судів, вкрай важливо внести до Кримінального кодексу?

-  Головне, щоб законодавчі акти готували фахівці. Аби в розробці процесуальних норм, того, що стосується слідства, розгляду цивільних справ, обов'язково брали участь судді, тоді буде менше парадоксів.

— А які правий, як кажуть, з ходу ви особисто внесли б до Кримінального кодексу?

— На мій погляд, удосконалення потребує чимало статей. Але насамперед зменшив би суму, яка визначає настання кримінальної відповідальності. Нині це 600 гривень - більше, ніж мінімальна зарплата, а за пенсію і поготів. Для багатьох це неабиякі гроші. А безкарність за злочини породжує нові злочини.

ДОВІДКА

Цифри про завантаженість закарпатських суддів:

— навантаження на одного суддю місцевого загального суду в нашій області -133,38 справи (при середньоукраїнському показнику 156,92),тоді як, наприклад, у Хмельницькій області -213,06, Чернівецькій — 205,8;

— з місцевих суддів найбільше навантаження на одного суддю в Ужгородському міськ-районному суді — 204,1 справи, тоді як у Воловецькому — 72,3;

— кримінальних справ і матеріалів у першому півріччі цього року доводилося найбільше розглядати Рахівському та Сва-лявському райсудам, адміністративних-Ужгородському міськрайсуду, цивільних — Рахівському та Виноградівському.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати