Ужгород: Перші півроку після паралічу дружини Юрій Свида пив, а тепер доглядає її і фарбує їй нігті

Юрій Свида три роки доглядає дружину після інсульту

У двокімнатній квартирі чути запах котів. Господар радить не знімати чоботи. Каже, що ввечері митиме лінолеум. У малій вітальні стоїть пральна машинка ”Ардо”.

На ліжку біля вікна на подушках лежить 51-річна дружина господаря Світлана Абрамівна. У кімнаті тепло, увімкнений електрообігрівач. Жінка накрита двома ковдрами. На обличчі — гримаса болю.

— Свєта, ти шо, вже плачеш?

— Я не плачу. Я смєюся, — повільно, низьким голосом промовляє жінка.

Юрій Свида бере пульт, перемикає канали. Питає в жінки, чи буде дивитися фільм.

— Бачив у магазині дешевий відеопрогравач за 700 гривень, такий, що записує. Та грошей не є. Син узяв кредит на євровікна. Я рішив, що буду їсти дешеву кашу, а вікна покладу, — каже чоловік.

2004 року у Світлани Свиди стався інсульт. Вона працювала вихователькою дитсадка N 16. Одній мамі не сподобалося, як дитина вдягнена на прогулянці. Накричала, пішла до завідувачки. Світлану викликали ”на килим”. Серце жінки не витримало — звідти її винесли на ковдрі паралізовану.

— Я 25 лет в садике проработала. Мне было стыдно, что на меня кричат при коллегах. Раньше меня всегда уважали, — згадує жінка. Вона 40 днів пролежала в комі. Тепер паралізована. Руки й ноги не працюють, не може ходити й сидіти.

— Перші півроку я пив, — розповідає господар. — Ніяк не міг опрєдєлитися. Пеленки стірав, з ложечки її кормив. Але потім всьо кидав і тікав у компанію. Недалеко точка є, де на сто грам знайомі збираються.

Згадує, що в лікарні казали: ”Не бійтеся, вона довго не проживе”.

— Хтось сліпий, глухий живе. А їй шо — у могилу? Ти жити хочеш? — питає в жінки. Та слухняно киває головою.

Чорно-білий кіт стрибає на ліжко. Влягається в ногах хворої.

— Це Кеша. Коли голодний, кусає мене за ноги, — каже Юрій Михайлович, удавано сердиться. Цікавиться, чи не змерзла жінка, поправляє їй ковдру.

2005 року Юрій Свида пішов на пенсію по догляду за дружиною. Отримує 760 грн. Їсти готує сам. 30-річна донька Наталя з сім’єю живе окремо, працює на заводі в Ужгороді. Батьків провідує рідко. 26-річний син Андрій з ранку до вечора на роботі. Працює в приватній фірмі, встановлює вакуумні вікна.

— Син не бірує (не годний. — ”ГПУ”) матір підняти. Памперси дорогі! Жінка то в памперсах, то в пелюшках. Мене спасає моя дівчинка, моя ”Ардо”. Узяв її в кредит на три роки, за 100 гривень на місяць.

Каже, від памперсів на тілі дружини з’явилися подразнення. Купив крем, змащує шкіру. Годує з ложки, поїть із трубки. Ванни в квартирі немає. Тому купає Світлану в кімнаті, в надувному басейні. За раз витрачає 100–150 л води.

— Я її більше ніж на дві години не лишаю. Обкладу подушками і бігом на базар, бігом обратно. Ми із Свєткою з ранку до ночі самі. Сусідка прийде, лиш як нап’ється. Я її виганяю.

Каже, що злиться, коли жінка слухається подружок.

— Не дає спати ні вночі, ні вдень,— штовхає жінку в плече. Та сміється. — Я задрімаю тут у кріслі, а вона мене дьоргає: Юра, Юра! 

— Юра мне ногти красит, — показує Світлана нігті, вкриті рожевим лаком.

— Ти не відстанеш, — махає рукою чоловік, поглядаючи в телевізор. — Сам небритий хожу, а їй ногті крашу.

Жінка сміється. На обличчі з’являється гримаса: не зрозуміло, що хоче — заплакати чи засміятися.

— Лікуючого невропатолога не маємо. Тільки участкова ходить. Останній раз приходила перед виборами, — скаржиться Юрій Свида. — Масаж жінці нікому зробити.

Дільничний терапевт Марія Тупиця розказує ”ГПУ”, що давно знає родину Свидів:

— Ця жінка заслужила, щоб за неї так переживали. Колись у цій родині було не все гладко. Господар випивав. Хвора теж напереживалася.

1976 — Юрій Свида та Світлана познайомилися на святкуванні Великодня в селі Пацканьово Ужгородського району; за півроку одружилися

1977 — Юрій вступив до школи прапорщиків у Бердичеві; служив у військовому гарнізоні Ужгорода; народилася донька Наталя

з 1979 — працює вихователькою в дитсадках Ужгорода

1981 — з’явився на світ син Андрій

1999 — Юрій Свида демобілізувався

2000 — видали доньку заміж

2004 — у Світлани стався інсульт

2005 — пішов на пенсію по догляду за дружиною

Теги:

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати