Площа Хмельницького в Ужгороді – під загрозою забудови

Ця історія тягнеться вже дев’ять років. За цей час було все – і приховані від громади рішення міськради, і громадські протести, і суди, і навіть спроба забудовника огородити територію, щоб почати зводити торгово-розважальний центр. Шмат території у 9 тисяч кв. метрів, де граються діти й ходять городяни, й нині в оренді. Тож паркан, теоретично, може з’явитися будь-коли на ділянці, яка, згідно з нормативною грошовою оцінкою, коштує майже три з половиною мільйонів.

Хто здав?

Про те, що площа перетвориться на будмайданчик для зведення торгового центру, стало відомо у пік часів каденції міського голови Сергія Ратушняка, якому, на той час, була повністю підконтрольна міська рада. Ратушняк забудовою площі ще й хвалився – мовляв, місто отримає за це гроші. Відтак у 2007 році депутати погодили будівництво торгово-розважального центру серед площі і здали, по суті, усю вільну територію Б.Хмельницького в оренду на 10 років.

Правда, чи заробила міська казна гроші на цьому, можна дискутувати – ціну оренди встановлено у 15 тисяч гривень на рік. Невже це реальна ціна вільного простору, якого в Ужгороді стає щоразу менше?

Рішення про «здачу площі» – №433 від 16 серпня 2007 року «Про надання та приватизацію земельних ділянок» – не сподобалося прокуратурі міста. Прокурор оскаржив документ у суді – посилався, що відсутній позитивний висновок органу охорони культурної спадщини і містяться недостовірні дані при вид земельних угідь. Тоді Сергій Ратушняк надав суду «унікальне» пояснення, чого позов слід відхилити – мовляв, міська рада не «уповноважувала прокурора м.Ужгорода заявляти позов в інтересах територіальної громади». Чи це, а чи інше, але щось переконало суддю Андрія Ференца (нещодавно звільнений) відмовити прокурору у позові, відтак «узаконити» легітимність забудови площі. Тодішній прокурор міста апеляції на постанову не подав.

На одній із нещодавніх прес-конференцій автор матеріалу поцікавився у Сергія Ратушняка – для чого було віддавати площу під забудову і чому не проведено консультацій з громадою. На що дано відповідь – усе дискусійно: мовляв, комусь не подобається, що там буде приміщення, а комусь подобається, що там вигулюють псів. А на площі зараз, твердив пан Ратушняк, нічого, крім псів, нема.

Хто погодив забудову?

Рішення забудувати площу викликало обурення у громади і, перш за все, у жителів довколишніх будинків. В підсумку людям вдалося відстояти початок підготовчих до будівництва робіт. Тим часом тодішній кандидат у міські голови Віктор Погорелов проводив свою кампанію, наголошуючи на захисті зелених зон. Після його перемоги на виборах 2010 року пристрасті щодо забудови Хмельницького поступово вщухли. А деякі громадські активісти організували висадку на площі сакур – це дерева-візитівки Ужгорода, коли вони квітнуть весною.

У новообраній мерії почали робити спроби повернути віддану в оренду землю знову у власність громади. У жовтні 2011 року міська рада на чолі із Віктором Погореловим прийняла рішення №264, яким розірвала із забудовником договір оренди. Але останній пішов до суду. В підсумку суддя Господарського суду області Віктор Русняк скасував рішення міськради, відтак визнав, що оренда землі площі – законна. Таке рішення, а саме – правоту орендаря землі, – підтвердили і у Львівському апеляційному господарському суді, і у Вищому господарському суді України.

У 2012 році влада робить нову спробу повернути територію площі у власність міста. А саме – Департамент міського господарства подає до суду із вимогою скасувати два рішення міськради часів Ратушняка, згідно з якими площа перейшла в оренду.

У процесі розгляду цієї судової справи стали відомі цікаві факти, наприклад – імена та посади чиновників, які у 2007-2008 роках погодили або ж не заперечили потенційну забудову. І ця інформація зафіксована у рішенні суду.

Наприклад, компанія-забудовник вказала, що проект землеустрою погодили у Держуправлінні екології та природних ресурсів. А його, на той час, очолював син Віктора Погорелова Андрій Погорєлов, який також на виборах позиціонував себе як захисник природи і потрапив до ради як представник партії «Еко+25%».

Щодо відведення земельної ділянки не заперечили і в Управлінні культури Закарпатської ОДА, під цим підписався тодішній і теперішній начальник структури Юрій Глеба.

У тому, що проект землеустрою відповідає вимогам законодавства, позитивний висновок надали у Закарпатському обласному головному управлінні земельних ресурсів, яке на той час очолював Іван Калинич – нинішній завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру географічного факультету УжНУ.

Підпис, що усі зауваження враховано, поклав і тодішній начальник Ужгородського міського відділу земельних ресурсів Ігор Барчан.

А ще рішення міськради про підготовку забудови площі не могло не проходити повз державного санітарного лікаря Ужгорода (у 2007-2008 рр. – Василь Петричко), відділ землекористування міськради (у 2007-2008 рр. – начальник Любов Дикун), управління архітектури та містобудування міськради (у 2007-2008 рр. – начальник Олена Стричик). У жодній із цих структур, як бачимо, також не виявили нічого надзвичайного у тому, що одна з найбільших площ міста піде під будмайданчик.

У підсумку, суддя Господарського суду Закарпатської області Ірина Івашкович прийняла рішення, яким у позові міської влади відмовлено, себто – знову визнано правоту орендаря.

І тут найцікавіше: і у тогочасному Генплані міста – прийнятому всередині 2000-х років, і навіть у нещодавно зміненому, – територія площі Б.Хмельницького позначена зеленим кольором, тобто – як місце для зеленої зони!

Єдине, що придатне там для забудови, це монумент Соборності, який планували звести за часів президентства Леоніда Кучми.

Але на висновки суду це ніяк не вплинуло. Правоту орендаря-забудовника підтвердили і у Львівському апеляційному господарському суді, і у Вищому господарському суді України.

Забудовник – Коломойський?

Хто ж стоїть за ідеєю звести торгово-розважальний комплекс на площі? Юридично це – ТОВ «Майдан-Ужгород», яке створено у 2005 році. Втім Ужгородом ходять чутки – інтерес забудувати площу виявив ніхто інший, як неоднозначний діяч Ігор Коломойський.

Можливо, це лише чутки. А, можливо, у цьому є і доля правди, і якщо натхненник проекту не сам Коломойський, то принаймні люди, наближені до нього. І головним доказом цьому може слугувати те, що фірма зареєстрована в Ужгороді в офісі на вул. Одеській, 3 – саме тут працюють відділення «Укрнафти» та мережі заправних станцій «Авіас». «Авіас» прямо пов’язують із власністю Коломойського, наприклад, про це у виданні «Економічна Правда» писав експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Канєвський. А головний офіс компанії мережі автозаправок розташований у Дніпропетровську – вотчині Коломойського.

Коли автор особисто навідався в офіс в обласному центрі Закарпаття, охоронець сказав, що фірма «Майдан-Ужгород» у них колись працювала, але її вже нема. З його слів, у приміщенні трудяться власне лише працівники «Укрнафти» та «Авіасу».

Втім, виявилося, що по телефону «Майдан-Ужгород» та його керівництво легше знайти. Коли ми подзвонили на вказаний у реєстрі номер – 67 91 30 – то «потрапили» власне до «Укрнафти». А вже там секретар з’єднала нас й із директором фірми «Майдан-Ужгород». Схоже, у приймальні можна вийти на контакт ще з кількома ТОВ, які у Реєстрі вказали той же номер.

З того ж Реєстру відомо, що два засновники ТОВ «Майдан-Ужгород» проживають на Кіпрі у місті Лімассол, третім засновником є її керівник Іван Маковійчук, четвертим – ТОВ «Форент-Інвест», яке зареєстроване у Києві, але його засновники також жителі Кіпру.

Що ще цікаво знати про це ТОВ? У 2008 році йому підняли ціну оренди – 1 926 грн у місяць (23 тисячі з лишком на рік). У 2015 році оренда зросла до 8 733 грн на місяць (104 800 грн на рік). І фірма справно платить. Принаймні, як повідомили у Департаменті міського господарства Ужгородської міськради, станом на кінець 2015 року орендар зробив передплату по оренді землі на 22 тисячі.

Забудові бути?

У коментарі автору директор ТОВ «Майдан-Ужгород» Іван Маковійчук зазначив, що перш, ніж приступити до реалізації проекту із зведенням сучасного торгово-розважального комплексу, буде організовано громадські слухання і у фірмі готові врахувати думку городян.

«Якщо громада вирішить, що треба 200 робочих місць, інвестиція у 25 мільйонів гривень і такий сучасний торгово-розважальний комплекс, значить будемо будувати, – каже пан Маковійчук. – Плюс ми там комунікації маємо поміняти, маємо набережну облаштувати, соціальні проекти хороші є. Не можуть в місті бути одні парки й парки… Я від проекту бачу більше користі, ніж негативу».

Втім про конкретні терміни початку реалізації ідеї у «Майдан-Ужгород» поки не кажуть. Єдине, що тепер точно відомо – термін оренди ділянки закінчується у листопаді 2017-го. Тож більше півтора року в орендаря ще є, аби вирішити, що вони хочуть і чи хочуть взагалі.

Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, коментуючи ситуацію, зазначив, що з часу, коли він приступив до своїх обов’язків, до нього ніхто не звертався із пропозицією почати забудову. І додав, що він особисто бачить на Б.Хмельницького радше площу, ніж місце для будівництва.

У будь-якому разі остаточне рішення – забудувати цей шматок вільного простору серед міста чи таки облаштувати там повноцінну зелену зону – залежить тільки від волі міського голови та 36 депутатів міської ради.

А правоохоронцям не завадило б з’ясувати – яким чином територія, позначена на Генплані як «зелені насадження загального користування», раптом стала у документах – «землі, відведені під будівництво».

Теги: площа, забудова, загроза

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати