УГКЦ: греко-католики почуваються зрадженими Ватиканом

"Безумовно, цей текст викликав глибоке розчарування серед багатьох віруючих нашої церкви і просто небайдужих громадян України", - коментує Шевчук підсумкову заяву, підписану на зустрічі в Гавані.

"Сьогодні багато хто звертався до мене з цього приводу і говорили, що відчувають себе зрадженими Ватиканом, розчарованими половинчастістю правди в цьому документі і навіть непрямою підтримкою з боку апостольської столиці агресії Росії проти України. Я, звичайно, розумію ці почуття", - продовжив Шевчук.

Статус УГКЦ, яка підпорядковується Ватикану, але дотримується переважно східного обряду, залишається гострою темою у відносинах Римо-католицької церкви і Московського патріархату.

У спільній декларації церковні лідери висловили надію, що їх зустріч внесе вклад в примирення в тих сферах, де існують суперечності між греко-католиками і православними. На думку папи і патріарха, минулі методи "уніатизму" не є шляхом відновлення єдності, однак церковні громади, які з'явилися в результаті історичних обставин, мають право існувати.

"З нашого багаторічного досвіду можна сказати: коли Ватикан і Москва організовують зустрічі або підписують якісь спільні тексти, то нам не варто чекати від цього нічого хорошого", - додав Шевчук.

За словами лідера УГКЦ, пункти в спільній заяві двох церковних лідерів, присвячені Україні, викликають у нього більше питань, ніж відповідей: зокрема, 26-й пункт, де патріарх і папа закликають всі сторони конфлікту до розсудливості, громадської солідарності і діяльній миротворчості.

"Складається таке враження, що Московська патріархія або вперто не зізнається, що є стороною конфлікту, тобто відкрито підтримує агресію Росії проти України [...] або звертається насамперед до своєї совісті, закликає саму себе до розсудливості, громадської солідарності і до діяльного будівництва світу ", - сказав глава українських греко-католиків.

У п'ятницю керівники двох великих світових гілок християнства провели зустріч на Кубі, яка стала першою зустріччю такого роду з XI століття, коли християнство розкололося на східне і західне.