У Турбатському лісництві на Закарпатті використовують давній природозберігаючий метод трелювання

На підприємстві працює близько ста осіб. В основному туфрбатські лісівники займаються охороною лісу і лісовідновленням. Але в числі пріоритетних напрямів їх роботи лісничий Дмитро Чуса називає також лісорозробки, відновлення інфраструктури господарства, зокрема будівництво і ремонт лісових доріг, мостів, зведення спеціальних будівель. Велику увагу тут також приділяють розвитку лісового туризму: розробляють туристичні маршрути, влаштовують кемпінги, навіть з цією метою залучають коней, вирощених на власній конефермі.

В останні роки кількість гнідих помітно збільшилася. Адже використовують їх і для трелювання деревини. Це традиційний метод, котрий застосовується в Карпатах уже 300-400 років. Історично так склалося, що за часів Марії-Терезії основною трелювальною гужовою одиницею у цих умовах були коні. Нині лісівники теж активно розвивають такий напрям, оскільки він належить до природозберігаючих технологій і є альтернативою повітрянотрелювальним установкам, вартість яких сягає двох мільйонів гривень.

"Загальний обсяг заготівлі деревини кінними бригадами становить лише 10 відсотків, — каже директор ДП «Брустурянське ЛМГ» Михайло Бігун. — Однак саме цей метод у високогірних лісництвах є досить поширеним: по-перше, тут важкодоступні місця, по-друге, під час трелювання кіньми зменшується навантаження на грунт. Водночас собівартість лісозаготівель з використанням коней зменшується приблизно на 30-40 відсотків, оскільки основна складова тракторного трелювання — запчастини, паливно-мастильні матеріали".

Із восьми лісництв, що входять до складу ДП «Брустурянське ЛМГ», у чотирьох активно використовується кінне трелювання. За словами головного лісничого Дмитра Чуса, коней плекають, як дітей. Спеціальні фахівці готують молодняк до подальшої роботи в лісі. На третій рік кінь вже повністю готовий до роботи. У Турбатському лісництві вирощують різні породи коней, правда, переважає гуцульська. Корми тут частково купують, щось заготовляють власними силами. Щодня один кінь потребує до 20 кг різних кормів. Кожен візник підбирає собі «гуцулика» сам. Головним критерієм відбору повинен бути неноровливий характер тварини.

"До речі, вимоги з охорони праці щодо використання кінної сили, досить складні, — наголошує Михайло Бігун. — Їх потрібно неухильно дотримуватися, аби уникнути нещасних випадків".

Теги: трелювання, лісництво

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати